61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
13.11.2025 Справа №905/965/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,
до відповідача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Дружківка, Донецька область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», м. Маріуполь, Донецька область,
про стягнення компенсації вартості послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період грудень 2018 року - квітень 2019 року у сумі 49976,24грн, 3% річних у сумі 2770,23грн та інфляційних втрат в сумі 9739,13грн, всього 62485,60грн,
За участю представників (в режимі відеоконференції):
від позивача: Кухтик С.М.
від відповідача: Суворова О.О.
від третьої особи: Галичева О.М.
Позивач, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (АТ Укртрансгаз»), м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ОКП «Донецьктеплокомуненерго»), м. Дружківка, Донецька область, про стягнення компенсації вартості послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період грудень 2018 року - квітень 2019 року у сумі 49976,24грн, 3% річних у сумі 2770,23грн та інфляційних втрат в сумі 9739,13грн, всього 62485,60грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на такі обставини. Позивач до 31.12.2019 здійснював функції оператора газотранспортної системи (Оператор ГТС); відповідач у період грудень 2018 року - квітень 2019 року здійснив несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих НАК «Нафтогаз України» номінацій; у спірний період відповідач не мав договірних відносин з НАК «Нафтогаз України» на постачання природного газу; позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі через мережі ПАТ «Маріупольгаз» як оператора газорозподільної системи (Оператор ГРМ) в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (Кодекс ГТС), будь-яким суб'єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником), в обсязі 404,635 тис.м.куб у період грудня 2018 року - квітня 2019 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача; у відповідача на підставі ч.2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» виник обов'язок упродовж 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 щомісяця рівними частинами компенсувати позивачу вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на обставини здійснення компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період грудень 2018 року - квітень 2019 (неврегульованих небалансів) ПАТ «Маріупольгаз» як оператору газорозподільної системи (Оператор ГРМ), розрахунок яких здійснено за формулою, передбаченою Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (Кодекс ГРС), із застосуванням базової ціни газу (БЦГ), яка складається з витрат АТ «Укртрансгаз» на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу, з огляду на, що послуги транспортування за вказані обсяги відповідачем сплачені у складі заявлених до нього вимог ПАТ «Маріупольгаз».
Позивач у відповіді на відзив з доводами відповідача не погодився, зазначивши, що тариф на транспортування не включався до сплачених відповідачем на користь ПАТ «Маріупольгаз» сум компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період грудень 2018 року - квітень 2019 року. У період березень - квітень 2019 в розрахунку використовувалась не базова ціна природного газу, а маржинальна ціна газу, визначена у відповідності до приписів Глави 5 Розділу XIV Кодексу ГТС, чинних у спірний період.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що відповідно до п.5 Глави 1 Розділу І Кодексу ГТС базова ціна газу (БЦГ) формується Оператором ГТС (позивачем) на підставі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання газу. Це положення відображене на офіційному вебсайті позивача, де публікувались БЦГ на грудень 2018 - квітень 2019, отже позивач публічно повідомляв, що транспортування є складовою базової ціни газу. Також відповідач вказав, що у березні - квітні 2019 року відповідач сплатив вартість небалансів природного газу за цінами, які навіть перевищували опубліковану на сайті позивача БЦГ.
Ухвалою від 01.10.2025 суд залучив до участі у справі Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (ПАТ «Маріупольгаз»), м.Маріуполь, Донецька область, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Третя особа надала пояснення в яких пояснила, що після віднесення обсягу небалансів (несанкціонованого відбору) споживача ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на ПАТ «Маріупольгаз» як Оператора ГРМ третя особа своєю чергою (в регресному порядку) в повному обсязі оплатила АТ «Укртрансгаз» як Оператору ГТС послуги балансування обсягів природного газу, за ціною, вказаною АТ «Укртрансгаз» у відповідних актах та рахунках балансування.
Рух справи.
Після виправлення позивачем недоліків первісно поданого позову, залишеного без руху ухвалою від 22.09.2025, суд відкрив провадження у справі №905/965/25 ухвалою від 25.09.2025. Виходячи з ціни позову, розгляд справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
З метою отримання пояснень від учасників суд в порядку ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 17.10.2025 призначив розгляд справи в судовому засіданні 28.10.2025 з повідомленням сторін.
У судовому засіданні 30.10.2025 взяли участь представники сторін та третьої особи; надали пояснення, суд розпочав розгляд справи по суті з подальшим оголошенням перерви у розгляді справи до 13.11.2025.
Повідомлення про судове провадження у справі №905/965/25 та рух цього провадження суд здійснив шляхом направлення ухвал по справі до електронних кабінетів сторін в системі «Електронний суд».
У судовому засіданні 13.11.2025 в режимі відеоконференції взяли участь представники сторін, позивач підтримав позовні вимоги; відповідач заперечив проти позову. Надані учасниками справи додаткові пояснення та докази суд долучив до матеріалів справи.
Підстав для відкладення розгляду справи суд не встановив.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідач, ОКП «Донецьктеплокомуненерго», здійснює діяльність з виробництва теплової енергії у вигляді пари та гарячої води на підставі укладених договорів з учасниками ринку природного газу (мета діяльності вказана в п.4.1 статуту ОКП «Донецьктеплокомуненерго»).
У спірний період (до 31.12.2019) функції оператора газотранспортної системи (Оператор ГТС) як суб'єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) виконувало АТ «Укртрансгаз».
ПАТ «Маріупольгаз» у спірний період виконувало функції оператора газорозподільної системи (Оператор ГРМ) - суб'єкта господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню відповідач у спірний період використовував природний газ, постачати який було зобов'язано НАК «Нафтогаз України» відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018.
Натомість у спірний період відповідач не мав договірних відносин з НАК «Нафтогаз України» на постачання природного газу.
У період відсутності постачальника (грудень 2018 року - квітень 2019 року) відповідачем з газотранспортної системи було відібрано без номінацій 404,635 тис. куб.м природного газу.
Вказані обставини вбачаються з відомостей складених відповідачем та направлених як постачальнику НАК «Нафтогаз України» актів приймання-передачі природного газу: за грудень 2018 на обсяг газу 107,515 тис. куб. м, за січень 2019 на обсяг газу 107,797тис. куб. м, за лютий 2019 на обсяг газу 95,956 тис.куб.м, за березень 2019 на обсяг газу 78,237 тис. куб. м, за квітень 2019 на обсяг газу 15,13 тис. куб. м, всього 404,635тис. куб.м, за ціною 6235,51грн за 1000куб м без ПДВ. Акти НАК «Нафтогаз України» повернув без підписання з посиланням на відсутність договірних відносин з відповідачем у вказаний період щодо постачання цього газу.
Відбір природнього газу в обсязі 404,635 тис. куб.м також підтверджується звітами про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Маріупольгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками), згідно з якими, у графі «Підтверджений обсяг номінацій всього» зазначено « 0», водночас, у графі «Фактичний обсяг за місяць всього» зазначено про відбір ОКП «Донецьктеплокомуненерго» природного газу в наступних обсягах по періодах: за грудень 2018 року обсягом 107,515 тис. куб. м, за січень 2019 року обсягом 107,797 тис. куб. м, за лютий 2019 року обсягом 95,956 тис. куб. м; листами ПАТ «Маріупольгаз» та скріншотами з інформаційної платформи Оператора ГТС: за березень 2019 року обсягом 78,237 тис. куб. м, за квітень 2019 року обсягом 15,130 тис. куб. м.
Обставини несанкціонованого відбору природного газу у період грудень 2018 року - квітень 2019 року в загальному обсязі 404,635 тис. куб.м, розподіленого ПАТ «Маріупольгаз» як оператором ГРМ відповідач не заперечує. Ці обставини не є спірними.
З огляду на несанкціонований відбір природного газу відповідачем у період грудень 2018 року - квітень 2019 року в обсязі 404,635 тис. куб. м позивач, враховуючи п.7 Глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС, відніс обсяги небалансу (несанкціонованого відбору) відповідача на ПАТ «Маріупольгаз» як відповідного Оператора ГРМ.
За приписами п.7 Глави 6 Розділу XII Кодексу ГТС (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника, та відноситься на нього оператором газотранспортної системи до моменту припинення постачання природного газу такому споживачу в установленому порядку, крім випадків, передбачених нижче. У разі несанкціонованого відбору природного газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - оператора газотранспортної системи.
У даному випадку обсяг несанкціонованого відбору природного газу відповідачем був віднесений в алокацію відповідного оператора ГРМ - ПАТ «Маріупольгаз».
Як встановлено судом у спірний період між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ПАТ «Маріупольгаз» був укладений договір розподілу природного газу №2090 від 30.12.2015. Слід вказати, що укладений між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та АТ «Укртрансгаз» договір транспортування природного газу №1712000260 від 12.12.2017 спірних правовідносин не стосується. Відповідні пояснення надані учасниками під час судового розгляду.
Своєю чергою між АТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Маріупольгаз» було укладено договори транспортування природного газу №08/213-17/1704000185 від 23.03.2017 та №08/4374-18/1807000399 від 01.12.2018, умовами яких серед іншого були врегульовані питання визначення вартості послуг балансування та порядок їх сплати.
При цьому до матеріалів справи наданий договір транспортування природного газу №08/213-17/1704000185 від 23.03.2017 та акти надання послуг балансування обсягів природного газу: №12-18-08/213-17/1704000185-Баланс від 31.12.2018 на суму 238552546,05грн з ПДВ, №01-19-08/213-17/1704000185-Баланс від 31.01.2019 на суму 1360429,36грн з ПДВ, №02-19-08/213-17/1704000185-Баланс від 28.02.2019 на суму 1022172,76грн.
Договір №08/4374-18/1807000399 від 01.12.2018 в матеріалах справи відсутній, на чому суд зауважив під час дослідження доказів. Акти врегулювання щодобових небалансів за газові місяці березень 2019 та квітень 2019 в матеріалах справи наявні.
Досліджуючи перелічені договори та акти до них суд встановив таке.
Відповідно до умов договору розподілу природного газу №2090 від 30.12.2015 (договір розподілу) ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) зобов'язався надати ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (споживач) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.п.5 п. 7.4 договору розподілу споживач зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
За умовами п.3.3 договору розподілу споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватися його постачальником у встановленому порядку та відповідно до умов договору постачання.
У разі, якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду, який буде віднесений оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має оплатити оператору ГРМ вартість неврегульованого небалансу на підставі акту нарахування величини та вартості неврегульованого небалансу природного газу, при цьому вартість неврегульованого небалансу визначається за формулою: В = (Vф - Vп) * Ц * 1,5, де В - вартість неврегульованого небалансу; Vф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за відповідний календарний період; Vп - об'єм (обсяг) природного газу, фактично поставлений споживачу його постачальником (постачальниками) за відповідний розрахунковий період; Ц - базова ціна природного газу, зазначена у акті послуг балансування Оператора ГТС (ПАТ «Укртрансгаз) за відповідний календарний період (п.3.3 договору розподілу в редакції додаткової угоди №7 від 02.10.2017).
Якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу та буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, споживач зобов'язаний оплатити оператору ГРМ вартість неврегульованого небалансу на підставі акту нарахування величини та вартості неврегульованого небалансу природного газу, при цьому вартість неврегульованого небалансу визначається за формулою: В = (Vф - Vп) * Ц * 2, де В - вартість неврегульованого небалансу; Vф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за відповідний календарний період; Vп - об'єм (обсяг) природного газу, фактично поставлений споживачу його постачальником (постачальниками) за відповідний розрахунковий період; Ц - базова ціна природного газу, зазначена у акті послуг балансування Оператора ГТС (ПАТ «Укртрансгаз) за відповідний календарний період (п.3.4 договору розподілу в редакції додаткової угоди №7 від 02.10.2017).
Як свідчать матеріали справи у відповідності до вимог п.4 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції чинній, на час виникнення спірних правовідносин) ПАТ «Маріупольгаз» як Оператором ГРМ було розраховано вартість компенсації за небаланси, при здійснені якої враховано фактичний об'єм природного газу спожитий відповідачем у спірний період за відсутності постачальника, ціну природного газу, зазначену АТ «Укратрансгаз» у актах послуг балансування за відповідні періоди, та застосовано коефіцієнт 2.
ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) звернувся до відповідача з вимогами про сплату: лист №04-82 від 17.01.2019 про компенсацію вартості небалансу за грудень 2018 на суму 2408944,10грн, лист № 04-275 від 15.02.2019 про компенсацію вартості небалансу за січень 2019 на суму 2267382,26грн, лист № 04-514 від 15.03.2019 про компенсацію вартості небалансу за лютий 2019 на суму 1703621,24грн, лист №04-683 від 17.04.2019 про компенсацію вартості небалансу за березень 2019 на суму 1395705,86грн, лист № 04-817 від 15.05.2019 про компенсацію вартості небалансу за квітень 2019 на суму 240950,09грн.
До вимог додавались розрахунки вартості неврегульованих небалансів обсягів природного газу, відповідно до яких ціна природного газу, встановлена на рівні вказаної Оператором ГТС (АТ «Укртрансгаз») ціни за послуги балансування природного газу у відповідні періоди, та складала: у грудні 2018 - 9335,69грн без ПДВ за тис. куб.м; у січні 2019 - 8764,09грн без ПДВ за тис. куб.м; у лютому 2019 - 7397,58грн без ПДВ за тис. куб.м; у березні 2019 - 7310,29грн без ПДВ за тис. куб.м у період 01.03.2019, 03.03.2019 - 06.03.2019, 09.03.2019, 11.03.2019 - 15.03.2019, 17.03.2019 - 31.03.2019; 8041,32грн без ПДВ за тис. куб.м у період 02.03.2019, 07.03.2019, 08.03.2019, 10.03.2019, 16.03.2019; у квітні 2019 - 6635,55грн без ПДВ за тис. куб.м у період 01.04.2019 - 09.04.2019.
Ціна за послуги балансування природного газу була визначена Оператором ГТС (АТ «Укртрансгаз») у період грудень 2018 року - лютий 2019 року, виходячи з базової ціни газу за 1000 куб.м (без ПДВ).
У період березень - квітень 2019 року ціна за послуги балансування природного газу була визначена Оператором ГТС (АТ «Укртрансгаз»), виходячи з маржинальної ціни газу, встановлена згідно з приписами п.12 та п.15 Глави 6 Розділу XIV Кодексу ГТС.
Вартість неврегульованих небалансів обсягів природного газу сплачена відповідачем на користь ПАТ «Маріупольгаз» у сумі 8016603,46грн з ПДВ (4008303,81грн (вартість неврегульованого небалансу)* 2 (коефіцієнт)) відповідно до платіжних доручень №1771 від 13.02.2019 на суму 412944,10грн; №1770 від 13.02.2019 на суму 390000,00грн; №1769 від 12.02.2019 на суму 583000,00грн; №1768 від 12.02.2019 на суму 220000,00грн; №1767 від 11.02.2019 на суму 220000,00грн; №1766 від 11.02.2019 на суму 583000,00грн, №1012 від 28.02.2019 на суму 2267382,26грн, №1395 від 29.03.2019 на суму 1703621,24грн, №2223 від 26.04.2019 на суму 1395705,86грн, №2864 від 27.05.2019 на суму 240950,00грн.
Як зазначалось, між ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Маріупольгаз» були укладені договори транспортування природного газу №08/213-17/1704000185 від 23.03.2017 та №08/4374-18/1807000399 від 01.12.2018, умовами яких були зокрема врегульовані питання визначення вартості послуг балансування та порядок їх сплати.
За умовами п.9.2 договору №08/213-17/1704000185 від 23.03.2017 вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В (балансування) = БЦГ х К х QБГ, де: БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Договір №08/4374-18/1807000399 від 01.12.2018 позивач та третя особа до матеріалів справи не надали, що позбавляє суд можливості оцінити його зміст.
Поряд з тим всіма учасниками справи визнається, що зобов'язання з оплати послуг балансування ПАТ «Маріупольгаз» перед позивачем у період березень - квітень 2019 року здійснені в повному обсязі у виконання умов договорів транспортування та Розділу XIV Кодексу ГТС «Комерційне балансування».
Так, ПАТ «Маріупольгаз» сплатив на користь АТ «Укртрансгаз» у вигляді оплати послуг балансування природного газу за небаланси, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору газу відповідачем, кошти у загальній сумі 4008303,81грн з ПДВ відповідно до платіжних доручень №613 від 12.02.2019 на суму 800000,00грн, №614 від 13.02.2019 на суму 404472,05грн (призначення платежу: «За послуги балансування обсягів природного газу в грудні 2018р, згідно з рахунком № 12-18-08/213-17/1704000185 - Баланс, договір № 08/213-17/1704000185 від 23.03.2017р»), №863 від 01.03.2019 на суму 3133691,13грн (призначення платежу: «За послуги балансування обсягів природного газу у січні 2019р., згідно з рахунком № 01-19-08/213-17/1704000185 - Баланс, договір №08/213-17/1704000185 від 23.03.2017р», №1273 від 29.03.2019 на суму 851810,63грн (призначення платежу: «За послуги балансування обсягів природного газу у лютому 2019р, згідно з рахунком № 02-19-08/213-17/1704000185 - Баланс, договір № 08/213-17/1704000185 від 23.03.2017р», №1751 від 02.05.2019 на суму 697854,96грн (призначення платежу: «За послуги балансування обсягів природного газу в березні 2019р, згідно з рахунком №03-19-08/213-17/1704000185 - Баланс, договір № 08/213-17/1704000185 від 23.03.2017р», №2139 від 28.05.2019 на суму 120475,04грн (призначення платежу: «За послуги балансування обсягів природного газу в квітні 2019р, згідно з рахунком № 04-19-08/213-17/1704000185 - Баланс, договір № 08/213-17/1704000185 від 23.03.2017р».
Одержання цих платежів позивач визнає. Ці обставини не є спірними.
Отже як свідчать матеріали справи компенсування вартості відібраного без номінацій обсягів природного газу на користь ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) відповідач здійснив за правилами, чинними на час існування спірних правовідносин, у повному обсязі у сумі 8016603,46грн з ПДВ (із застосуванням коефіцієнту 2). Своєю чергою ПАТ «Маріупольгаз» повністю сплатив на користь АТ «Укртрансгаз» вартість послуг балансування, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору відповідачем природного газу у період грудень 2018 - квітень 2019 у сумі 4008303,81грн (відповідні платіжні доручення долучені до матеріалів справи).
Слід вказати, що укладена ПАТ «Маріупольгаз» та АТ «Укртрансгаз» в межах господарської справи №905/2072/19 мирова угода не стосується сплати послуг балансування за небаланси внаслідок несанкціонованого відбору природного газу відповідачем, що є предметом дослідження у розглядуваній справі №905/965/25. Відповідні пояснення надані учасниками під час судового розгляду.
Поряд з тим з огляду на обставини здійснення відповідачем відбору природного газу з газотранспортної системи без номінацій у обсязі 404,635 тис.м.куб позивач з посиланням на положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» зазначає про обов'язок відповідача протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати позивачу вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу у період грудень 2018, січень-квітень 2019.
Позивач враховує, що вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу розраховуються із застосовування тарифів, установлених відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства ПАТ «Маріупольгаз» постановою НКРЕКП від 29.12.2015 №3159 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами»:161,10 грн за 1000 куб.м. без ПДВ, що діяв з 01.01.2017.
За розрахунком позивача вартість послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначеному періоді у обсязі 404,635 тис.м.куб за цінами НКРЕКП складає 78224,04, яку відповідач на підставі ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» зобов'язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу, за 10.2021 - 07.2025 відповідач зобов'язаний сплати 49976,24грн.
Своєю чергою нездійснення оплати вартості послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за вказаний період стало підставою для нарахування 3% річних у сумі 2770,23грн та інфляційних втрат у сумі 9739,13грн (розрахунок доданий до позову) за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи такі аргументи позивача, суд зазначає таке.
Нормативним обґрунтуванням заявлених позовних вимог є положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» в редакції Закону № 2479-IX від 29.07.2022 (набрав чинності 19.08.2022), якими встановлено, що підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:
відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.
При цьому позивач посилається на ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України, за умовами якої цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Слід вказати, що Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» доповнено ст. 8 згідно із Законом №1639-IX від 14.07.2021 (набрав чинності 29.08.2021), тобто після спірного періоду.
При цьому положення ч.2 ст. 8 Закону України №1730 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» в редакції Закону №2479-IX від 29.07.2022, на положення якої посилається позивач, набрали чинності 19.08.2022.
Суд враховує, що згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
За змістом ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997 зазначив про те, що ст. 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» в редакції Закону №1639-IX від 14.07.2021 не містить вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Таким чином посилання позивача на виникнення обов'язку у відповідача зі здійснення компенсації вартості послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період грудень 2018 року - квітень 2019 року на підставі ст.8 Закону України №1730 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» в редакції Закону №2479-IX від 29.07.2022 виключно в силу прямих норм цього закону, суд до уваги не бере.
При цьому суд окремо звертає увагу, на те, що сферою дії Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», як встановлено ст.2 є відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.
З метою встановлення існування заборгованості у відповідача з компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу та послуг транспортування за період грудень 2018 року - квітень 2019 року за складовими, вказаними в ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» суд враховує положення постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» та постанови НКРЕКП від 29.12.2015 №3159 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами».
Так, відповідно до п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 з 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов'язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою:
Ц = (Цбаз хКд),
де Ц - ціна продажу/постачання природного газу; Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8981 гривня за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України»); Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює: 0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року; 0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року.
Отже ціна реалізації природного газу відповідачу у спірний період становила 6235,51грн за 1000 куб.м без ПДВ, що також відповідає ціні, вказаній відповідачем в направлених постачальнику НАК «Нафтогаз України» актах приймання-передачі природного газу за грудень 2018 року - квітень 2019 року.
Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для ПАТ «Укртрансгаз» установлено відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства ПАТ «Маріупольгаз» на рівні 161,10 грн за 1000куб.м без ПДВ відповідно до постанови НКРЕКП від 29.12.2015 №3159 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами».
Таким чином за розрахунком суду (за умови наявності у відповідача заборгованості, чого суд не встановив, внаслідок невиконання зобов'язань з компенсування вартості відібраного без номінацій обсягів природного газу на користь ПАТ «Маріупольгаз» як Оператора ГРМ та подальшої сплати послуг балансування ПАТ «Маріупольгаз» на користь позивача за правилами, чинними на час існування спірних правовідносин) позивач як Оператор ГТС за приписами ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» мав би отримати компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу та послуг транспортування за період грудень 2018 року - квітень 2019 року у загальній сумі 2588294,29грн без ПДВ (з такого розрахунку - грудень 2018: (6235,51 грн за 1000куб.м +161,10 грн за 1000куб.м)*107,515тис.куб.м = 687731,52грн без ПДВ; січень 2019: (6235,51 грн за 1000куб.м +161,10 грн за 1000куб.м)*107,797тис.куб.м = 689535,37грн без ПДВ; лютий 2019: (6235,51 грн за 1000куб.м +161,10 грн за 1000куб.м)*95,956тис.куб.м = 613793,11грн без ПДВ; березень 2019: (6235,51 грн за 1000куб.м +161,10 грн за 1000куб.м)*78,237тис.куб.м = 500451,58грн без ПДВ; квітень 2019: (6235,51 грн за 1000куб.м +161,10 грн за 1000куб.м)*15,130тис.куб.м = 96780,71грн без ПДВ), ПДВ - 517658,86грн, всього 3105953,15грн.
Поряд з тим як свідчать матеріали справи позивач як Оператор ГТС отримав від ПАТ «Маріупольгаз» (Оператор ГРМ) за послуги балансування природного газу, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору відповідачем за період грудень 2018 року - квітень 2019 року, грошові кошти у загальній сумі 4008303,81грн, що складає більшу суму ніж сума компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу та транспортування в розумінні ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».
Наведене свідчить про відсутність порушеного права позивача внаслідок недоотримання коштів, що є самодостатньою підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення компенсації вартості послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за період грудень 2018 року - квітень 2019 року у сумі 49976,24грн.
Посилання позивача на те, що відповідач має довести обставини сплати послуг транспортування за період грудень 2018 року - квітень 2019 року суд до уваги не бере, оскільки саме на позивача покладений обов'язок доведення наявності порушеного права в результаті неправомірних дій відповідача.
Інші аргументи учасників суд також до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду за результатом розгляду спору.
З огляду на відмову в задоволенні позову в частині вимог в частині стягнення компенсації вартості послуг транспортування у сумі 49976,24грн, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 2770,23грн та інфляційних втрат в сумі 9739,13грн за прострочення сплати послуг транспортування, які є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат. З огляду на відмову у задоволенні позову відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 13.11.2025 суд проголосив та підписав скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Повний текст рішення суд підписав 18.11.2025.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова