вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
19.11.2025 Справа № 904/6399/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В АГРО", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро", с.Зоряне, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення 5 000 000,00 грн
Суддя Кеся Н.Б.
Товариство з обмеженою відповідальністю "В АГРО" (далі-Позивач) 12.11.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу (попередньої оплати) в розмірі 5 000 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 75 000,00 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №30/06-4П від 30.06.2025 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 75000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №736 від 07.11.2025р.
12.11.2025 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, 19.11.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 10.12.2025 о 11:00 год.
13.11.2025 року через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "В АГРО" подало заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" (код ЄДРПОУ 30506220; адреса: 52910, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Зоряне, вул. Центральна, буд. 27), які знаходяться на всіх рахунках в банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову 5 000 000,00 грн (п'ять мільйонів гривень 00 копійок).
В обґрунтування заяви Позивач посилається на таке:
1. Висока вірогідність задоволення позову та безспірність вимог. Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на первинних документах, що підтверджують факт оплати, та, найголовніше, - на Акті звірки взаємних розрахунків від 05.11.2025 та гарантійному листі, якими сам Відповідач підтвердив та визнав суму боргу. Це свідчить про високу вірогідність задоволення позову та мінімальний ризик завдання збитків Відповідачу.
2. Недобросовісна поведінка Відповідача. Саме Відповідач, отримавши значну суму попередньої оплати (5 000 000,00 грн), не виконав свої зобов'язання, чим вже завдав Позивачу значних збитків, вилучивши з його господарського обігу кошти в розмірі 5 000 000,00 грн.
3. Надмірне обтяження для Позивача. Позивач є добросовісною стороною, яка вже потерпає від неправомірних дій Відповідача. Вимагання від Позивача надання зустрічного забезпечення (тобто, фактично, "заморожування" ще однієї значної суми власних коштів на додачу до вже утримуваного Відповідачем авансу) стане для нього надмірним фінансовим тягарем та буде несправедливим.
Враховуючи викладене, Позивач вважає, що ризик завдання збитків Відповідачу внаслідок вжиття заходів забезпечення позову є мінімальним, а тому просить суд не застосовувати заходи зустрічного забезпечення.
Тож, розглянувши подану Позивачем заяву про забезпечення позову, суд встановив таке.
Згідно зі ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20 від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Тож, існують ґрунтовні, об'єктивні підстави вважати, що Відповідач взагалі може не виконати наявні перед Позивачем грошові зобов'язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов'язань.
У свою чергу вжиття заходів забезпечення позову є необхідним мінімумом задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки це дасть можливість хоча б у якійсь частині виконати рішення суду у разі задоволення позову.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
За таких обставин тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів Позивача.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном, відчужити його) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме Відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Основною метою звернення Позивача із цією заявою про забезпечення позову є захист і відновлення своїх порушених прав та інтересів.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі із заявленими вимогами майнового характеру у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування вищевказаних заходів забезпечення позову безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 917/805/23 у постанові від 06.12.2023.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже, з огляду на предмет спору за позовом та викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачці, суд дійшов висновку, що обставини понесених Позивачем втрат дозволяють дійти висновків про необхідність накладення арешту на грошові кошти Відповідача, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України
Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" (код ЄДРПОУ 30506220; адреса: 52910, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Зоряне, вул. Центральна, буд. 27), які знаходяться на всіх рахунках в банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову 5 000 000,00 грн (п'ять мільйонів гривень 00 копійок).
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "В АГРО" (код ЄДРПОУ 41635617; адреса: 01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.38-Б)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" (код ЄДРПОУ 30506220; адреса: 52910, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Зоряне, вул. Центральна, буд. 27)
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.11.2025, відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся