вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Cправа № 902/861/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
прокурора - Моніч Л. В.,
представника позивача - Мірошніченко Т. Д. (в порядку самопредставництва),
інші учасники справи не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Вінниця, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/861/25
за позовом: Виконуючого обов'язки керівника Тульчинської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. Ростислава Покиньчереди, буд. 14, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909)
до: Шпиківської селищної ради (місцезнаходження: вул. Муніципальна, буд. 4, селище Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область, 23614, ідентифікаційний код юридичної особи 04326261)
третя особа яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної (військової) адміністрації (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 15 А, м. Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21059, ідентифікаційний код юридичної особи 43723537)
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
25.06.2025 Виконуючий обов'язки керівника Тульчинської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової (державної) адміністрації до Господарського суду Вінницької області з позовними вимогами про усунення перешкоди власнику - державі в особі Вінницької обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 шляхом зобов'язання Шпиківської селищної ради (вул. Муніципальна, буд 4, селище Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326261) повернути земельну ділянку історико-культурного призначення з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га, державі в особі Вінницької обласної військової (державної) адміністрації (вул. Соборна, буд. 70, м. Вінниця, код 20089290).
В позовній заяві прокурор зазначає, що відповідачем ухвалено рішення № 299 від 05.07.2024 про затвердження проекту землеустрою, що став підставою для поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0524385200:01:001:0338 та формування, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 з цільовим призначенням 08.03. - для іншого історико-культурного призначення; категорія земель 08 - землі історико-культурного призначення.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на сформовану земельну ділянку історико-культурного призначення з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3043354305243) 12.11.2024 зареєстровано за Шпиківською селищною радою.
На переконання прокурора оформлення права комунальної власності на земельну ділянку історико-культурного призначення з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га за Шпиківською селищною радою суперечить вимогам законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на наступні фактичні обставини.
Рішення виконкому Вінницької обласної ради депутатів трудящих від 10.06.1971 № 313 яким на виконання Постанови Ради Міністрів Української РСР від 20.02.1967 № 125 «Про стан і заходи по подальшому поліпшенню охорони та збереження пам'ятників архітектури, мистецтва, археології та історії в Українській РСР» затверджено список пам'ятників археології, історії та мистецтв місцевого значення.
Згідно додатку до вищевказаного рішення на території с. Печора розташована пам'ятка археології - поселення черняхівської культури ІІ - ІV ст. до н.е. (порядковий номер списку 915).
Пам'ятку археології паспортизовано 15.06.1977. Відповідно до паспорту пам'ятки поселення датоване ІІ-ІV ст. н.е. Пам'ятка розташована: урочище «Могилки», с. Печора, Тульчинського району Вінницької області, в 2-х км. На північ від села. Черняхівське поселення ІІ-ІV ст. н.е. відкрите в 1948 році Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом Артамонова М. І.. Експедицією під час розкопки курганів знайдено фрагменти черняхівської кераміки сірого кольору. Поселення має велике значення для вивчення історії, економіки та культури черняхівських племен.
До паспорту пам'ятки складено схематичний план розміщення поселення в с. Печора Печерської сільської ради (нині Шпиківської селищної ради) Тульчинського району Вінницької області, відповідно до якого здійснено прив'язку місця розташування поселення, а також облікову картку пам'ятки археології, датовану 15.06.1977, у якій зазначено інформацію про її місце розташування та площу - 200 х 450 м.
Прокурор зазначає, що належність вищезазначеної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення також свідчать дані поземельної книги (записи від 10.06.2024 № 001, № 003 від 01.11.2024 № 005).
Обґрунтовуючи підстави позову прокурор посилається на статті 13, 54 Конституції України, Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972, Міжнародну хартію ООН з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць від 31.03.1964, Рекомендацією ООН про збереження та сучасну роль історичних ансамблів від 26.11.1976, Міжнародну хартію ООН про охорону історичних міст (Вашингтонська хартія) від 01.01.1987, Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини від 16.11.1992, статті 6, 8 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», статті 53, 54, 122 ЗК України, статті 1, 2, 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 справу розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від.01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної (військової) адміністрації та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2025 об 11:30 год.
03.07.2025 прокурор та позивач отримали, надіслану їм через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.169 т.1).
03.07.2025 відповідач отримав, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.169 т.1).
03.07.2025 третя особа - Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної (військової) адміністрації отримала, надіслану їй через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.169 т.1).
Відповідач не скористався своїм правом та не подав суду відзив на позовну заяву.
Третя особа не скористалась своїм правом та не подала суду пояснення щодо позову.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
24.07.2025 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без представника відповідач та визнання позову.
На визначену судом дату, 27.08.2025, в підготовче засідання з'явився прокурор та представник позивача. Повноважні представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи в підготовче засідання суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 01.10.2025 на 10:00 год.
29.08.2025 відповідач отримав, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу повідомлення про дату, місце та час підготовчого засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.178 т.1).
29.08.2025 третя особа - Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної (військової) адміністрації отримала, надіслану їй через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу повідомлення про дату, місце та час підготовчого засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.178 т.1).
25.09.2025 на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи рішення Шпиківської селищної ради 51 сесії 8 скликання № 3536 від 09.09.2025 про визнання позову (а.с.179, 180 т.1).
24.09.2025, з урахуванням Наказу Голови Господарського суду Вінницької області від 12.09.2025 відповідно до якого суддя Виноградський О. Є. з 29.09.2025 до 03.10.2025 буде проходити онлайн-підготовку в Національній школі суддів України згідно Календарного плану підготовки суддів місцевих господарських судів для підтримання кваліфікації на 2025 рік, суд постановив ухвалу про призначення підготовчого засідання у справі № 902/861/25 на 14 год 30 хв 08.10.2025.
25.09.2025 прокурор та позивач отримали, надіслану їм через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу повідомлення про дату, місце та час підготовчого засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.182 т.1).
25.09.2025 відповідач отримав, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу повідомлення про дату, місце та час підготовчого засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.182 т.1).
25.09.2025 третя особа - Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної (військової) адміністрації отримала, надіслану їй через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу повідомлення про дату, місце та час підготовчого засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.182 т.1).
На визначену судом дату, 08.10.2025, в підготовче засідання з'явився прокурор та представник позивача. Повноважні представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
08.10.2025 в підготовчому засіданні суд постановив ухвали, занесенні до протоколу судового засідання, про повернення без розгляду клопотання та заяви відповідача (без фактичного повернення, оскільки вони надійшли в електронній формі) від 24.07.2025 та 25.09.2025, оскільки вказані клопотання та заява були подані в порушення частин шостої статті 42 ГПК України.
Також, в підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання прокурора про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15 год 30 хв. 15.10.2025.
09.10.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від відповідача надійшла копія рішення Шпиківської селищної ради 51 сесії 8 скликання № 3536 від 09.09.2025 про визнання позову (а.с. 196 т.1).
13.10.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від відповідача надійшла заява про розгляд справи без представника відповідача та про визнання позову (а.с. 198 т.1).
15.10.2025 року за наслідками проведення підготовчого засідання Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11 год. 30 хвилин 10.11.2025 року.
В судове засідання з'явились прокурор, представник позивача.
Відповідач та третя особа, повідомлені належним чином про дату, місце та час судового розгляду своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, своїх представників в судове засідання не направили.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Зокрема, згідно із частиною третьою статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позов.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні 10.11.2025, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.
Відповідно до частини першої статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
За приписами частин першої, другої статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Згідно частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
До земель історико-культурного призначення належать земельні ділянки, призначені для збереження та обслуговування пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб (частина перша статті 53 ЗК України).
З метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (частина перша статті 54-1 ЗК України).
Режим використання земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об'єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України «Про охорону культурної спадщини» (частина третя статті 54-1 ЗК України).
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
1. Щодо перебування земельної ділянки з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га в державній власності
2. Щодо протиправної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га за Шпиківською територіальною громадою в особі Шпиківської селищної ради та прийняття рішення на зміну її цільового призначення.
Щодо перебування земельної ділянки 0524385200:01:001:0395 площею 9 га в державній власності
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав (індексний номер витягу 374401723, дата формування 16.04.2024) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524385200:01:001:0338 площею 55,1791 га зареєстровано 15.04.2024 за територіальною громадою в особі Шпиківської селищної ради на підставі пункту 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (а.с.30 т.1).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 386570417, дата формування 12.07.2024) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524385200:01:001:0338 площею 55,1791 га зареєстровано 15.04.2024 за територіальною громадою в особі Шпиківської селищної ради на підставі пункту 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (а.с.23, 24 т.1).
На звернення Шпиківської селищної ради № 155/02-14 від 08.02.2022 Управління містобудування та архітектури повідомило що на земельній ділянці з кадастровим номером 0524385200:01:001:0338 площею 55,1791 га розташована пам'ятка археології - поселення черняхівської культури ІІІ-ІV ст. н. е. площею 9 га занесена до переліку пам'яток археології місцевого значення рішенням Виконкому Вінницької обласної ради від 10.06.1971 № 313 (план розташування додається) (а.с.33 т.1).
Листом від 07.04.2025 за № 4 Фізична особа-підприємець Семенюк Ю. В. надав пояснення на запит прокурора від 02.04.2025 (а.с. 106, 107 т.1).
В листі Фізична особа-підприємець Семенюк Ю. В. повідомив прокурора, що ним був розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Шпиківської селищної ради кадастровий номер 0524385200:01:001:0338.
Вищезазначений проєкт землеустрою розроблений на підставі укладеного договору на виконання робіт із Шпиківською селищною радою згідно рішення 38 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради № 2963 від 30.04.2024.
Фізична особа-підприємець Семенюк Ю. В. зазначає, що з метою відокремлення земель історико-культурного призначення площею 9,0 га у відповідності до листа Вінницької обласної державної адміністрації від 15.02.2022 року № 07-03-318 даним проєктом було проведено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0524385200:01:001:0338.
Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0524385200:01:001:0338 проведено відповідно до плану розташування земель історико-культурного призначення, який є додатком до листа Вінницької обласної державної адміністрації від 15.02.2022 року № 07-03-318, та складено план поділу земельної ділянки з площами 46,1791 га кадастровий номер 0524385200:01:001:0394 та 9,0000 га кадастровий номер 0524385200:01:001:0395.
За інформацією Фізичної особи-підприємця Семенюк Ю. В. зміна цільового призначення земельних ділянок проведена відповідно до рішення 39 сесії 8 скликання Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 2999 від 05.07.2024 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Шпиківської селищної ради». Результати досліджень щодо наявності чи відсутності об'єкта істоико-культурного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером 0524385200:01:001:0338, викладені в листі Вінницької обласної державної адміністрації від 15.02.2022 № 07-03-318 та долучені відповідні графічні матеріали.
30.04.2024 Шпиківська селищна рада на позачерговій 38 сесії 8 скликання вирішила надати дозвіл виконавчому комітету селищної ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності історико-культурного призначення площею 55,1791 га, кадастровий номер 0524385200:01:001:0338, що розташована за межами с. Печера Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області цільове призначення якої змінюється відповідно до вказаного рішення.
05.07.2024 Шпиківська селищна рада на 39 сесії 8 скликання вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Шпиківської селищної ради кадастровий номер 0524385200:01:001:0338 площею 55,17791 цільове призначення, якої змінюється на частину земельної ділянки із для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на для іншого історико-культурного призначення, а на частину земельної ділянки із землі історико-культурного призначення на землі сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами с. Печера Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, а саме:
- змінити цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01.) землі історико-культурного призначення (08.03.) площею - 46,1791 га на вид цільового призначення (01.01) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель 01 - землі сільськогосподарського призначення. Кадастровий номер земельної ділянки - 0524385200:01:001:0394. Земельна ділянка розташована за адресою: Вінницька область, Тульчинський район за межами с. Печера;
- змінити цільове призначення земельної ділянки площею 9,0000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) на вид цільового призначення (08.03) - для іншого історико-культурного призначення; категорія земель 08- землі історико-культурного призначення. Кадастровий номер земельної ділянки - 0524385200:01:001:0395. Земельна ділянка розташована за адресою: Вінницька область, Тульчинський район за межами с. Печера.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 432077633, дата формування 19.06.2025) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га зареєстроване 12.11.2024 за територіальної громадою в особі Шпиківської селищної ради, код ЄДРПОУ 04326261) (а.с.74 т.1).
Згідно визначення термінів, наведених в статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Відповідно до статті 6 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії і культури» до пам'яток історії та культури цього Закону належать пам'ятки археології - городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам'яні скульптури наскельні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного культурного шару стародавніх населених пунктів.
Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам'яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам'яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союза РСР і Української РСР (стаття 8 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії і культури»).
10.06.1971 виконком Вінницької обласної ради депутатів трудящих, відповідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.02.1967 № 125 «Про стан і заходи по дальшому поліпшенню охорони та збереження пам'ятників архітектури, мистецтва, археології та історії в Українській РСР» затвердив список пам'ятників археології, історії та мистецтва місцевого значення згідно додатку (а.с.97 т.1).
Згідно додатку до вищевказаного рішення на території с. Печора розташована пам'ятка археології - поселення черняхівської культури ІІ - ІV ст. до н.е. (порядковий номер списку 915) (а.с. 99 т.1).
Пам'ятку археології паспортизовано 15.06.1977. Відповідно до паспорту пам'ятки поселення датоване ІІ-ІV ст. н.е. Пам'ятка розташована: урочище «Могилки», с. Печора, Тульчинського району Вінницької області, в 2-х км. На північ від села. Черняхівське поселення ІІ-ІV ст. н.е. відкрите в 1948 році Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом Артамонова М. І.. Експедицією під час розкопки курганів знайдено фрагменти черняхівської кераміки сірого кольору. Поселення має велике значення для вивчення історії, економіки та культури черняхівських племен.
До паспорту пам'ятки складено схематичний план розміщення поселення в с. Печора Печерської сільської ради (нині Шпиківської селищної ради) Тульчинського району Вінницької області, відповідно до якого здійснено прив'язку місця розташування поселення, а також облікову картку пам'ятки археології, датовану 15.06.1977, у якій зазначено інформацію про її місце розташування та площу - 200 х 450 м. (а.с.87-95 т.1).
Згідно записів від 10.06.2024 № 001, від 24.06.2024 № 003, від 01.11.2024 № 005 Поземельної книги, що відкрита 10.06.2024, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 зазначена категорія землі - землі історико-культурного призначення, код виду цільового призначення - 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 77, 82, 184 т.1).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» археологічний вид об'єктів культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації
Нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (стаття 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом (стаття 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Відповідно до пункту 3 Розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Пам'ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв'язку з чим нерозривно пов'язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки, яка згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності.
Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» гарантовано право державної власності на пам'ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам'ятками археології, у зв'язку з невіддільністю пам'ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 902/546/24.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 927/1206/21 від 12.03.2024 частина перша статті 54 ЗК України, як і частина шоста статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає правовий режим земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології. Проте, на відміну від частини шостої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», стаття 54 ЗК України стосується земельних ділянок, на яких розташовані або можуть бути розташовані об'єкти культурної спадщини, в тому числі і об'єкти археологічної спадщини.
Тож стаття 54 ЗК України врегульовує правовий режим усіх ділянок такої категорії земель як землі історико-культурного призначення незалежно від виду пам'яток, які на них розташовані (пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби). Натомість приписи частини шостої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» стосуються окремої підкатегорії із категорії земель історико-культурного призначення, а саме земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, та запроваджують особливий правовий режим такої підкатегорії земель історико-культурного призначення, а також передбачають щодо них особливу охорону з боку держави.
Розташування пам'ятки археології - поселення черняхівської культури ІІ - ІV ст. н. е. на земельній ділянці з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га підтверджується схематичним планом розміщення поселення, доданого до Паспорту Черняхівського поселення (а.с.93 т.1.), обліковою карткою пам'ятки археології, датованої 15.06.1977 у якій зазначено інформацію про її місце розташування та площу - 200 х 450 м, а.с. 95 т.1), Відомістю про встановлення межових знаків (а.с.64 т.1), експлікацією земель (а.с.70 т.1), планом розташування пам'ятки (а.с.113, 114 т.1), листом розробника Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Шпиківської селищної ради кадастровий номер 0524385200:01:001:0338 Фізичної особи-підприємця Семенюк Юрія Васильовича від 07.04.2025 за № 4 (а.с.106, 107 т.1).
Отже, суд погоджується з позицією прокурора, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га, на якій розташовано пам'ятки археології - поселення черняхівської культури ІІ - ІV ст. н. е., перебуває у державній власності.
Щодо протиправної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га за Шпиківською територіальною громадою в особі Шпиківської селищної ради та прийняття рішення на зміну її цільового призначення.
Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
Як було встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га, на якій розташовано пам'ятки археології - поселення черняхівської культури ІІ - ІV ст. н. е., перебуває у державній власності.
Отже, реєстрація, права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га за територіальною громадою в особі Шпиківської селищної ради є протиправною.
Щодо обраного прокурором способу захисту при зверненні до суду
За приписами частини першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).
Предметом позову прокурора є матеріально-правова вимога про усунення перешкоди власнику - державі шляхом зобов'язання повернення земельної ділянки, тобто негаторний позов.
Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21 зазначено, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам'ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Тому зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
З огляду на викладене, обставина реєстрації права власності за територіальною громадою в особі Шпиківської селищної ради не впливає на право належного власника - держави в особі позивача - звернутися з позовом, поданим на підставі статті 391 Цивільного кодексу України. Вказана норма передбачає можливість судового захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні власником своїх прав щодо користування та розпорядження належним йому майном, у тому числі у випадках, коли право власності вже зареєстроване за іншими суб'єктами.
У такий спосіб заявлення позовних вимог про повернення земельної ділянки є належним способом захисту, що відповідає положенням статей 15, 16, 391 Цивільного кодексу України.
Щодо визнання відповідачем позову
Ознайомившись з клопотанням відповідача, в якому він повідомляє суд про визнання позову, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та законні інтереси інших осіб.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави
29.05.2025 Виконуючий обов'язки керівника Тульчинської окружної прокуратури звернувся із запитом № 02.55/1-491 вих-25 до Вінницької обласної військової адміністрації із запитом в якому повідомив, що Тульчинською окружною прокуратурою вивчається питання законності формування та передачі у комунальну власність Шпиківської територіальної громад земельної ділянки історико-культурного призначення, в силу розміщення на ній пам'ятки археології місцевого значення (а.с.120, 121 т.1).
Так, прокурор зазначає про встановлення, що 12.11.2024 за Шпиківською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3043354305243). Водночас, вказана земельна ділянка сформована в межах території пам'ятки археології місцевого значення - «Поселення черняхівської культури» ІІ-ІV ст. н.е., охоронний № 945, взято на облік рішенням виконкому обласної ради депутатів трудящих від 10.06.1971 № 313, місце розташування: Тульчинський район, за 2,5 км на південний захід від села Печера, 2,6 км на південний схід від с. Мала Вулига та 0,5 км на схід від села Підлісівка.
З огляду на вказане прокурор, враховуючи, що Вінницька обласна військова (державна) адміністрація є належним суб'єктом владних повноважень, до компетенції якої віднесено повноваження по захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, просить повідомити окружну прокуратуру про вжиті обласною військовою адміністрацією заходи щодо усунення вказаних порушень і витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 у власність держави (пред'явлення позову, тощо) та чи планується вжиття таких заходів у найближчий час.
16.06.2025 Вінницька обласна військова адміністрація направила Тульчинській окружній прокуратурі лист за № 01.01.-67/5117 в якому повідомила, що в зв'язку з обмеженим бюджетними асигнуваннями для сплати судового збору, обласна військова адміністрація з позовною заявою наразі звертатись не має можливості (а.с.122 т.1).
Також, Вінницька обласна військова адміністрація просить Тульчинську окружну прокуратуру здійснити заходи щодо представництва інтересів держави в особі обласної військової адміністрації та звернутись з позовною заявою до суду.
Листом від 18.06.2025 за № 02.55/1-560вих-25 Тульчинська окружна прокуратура повідомила Вінницьку обласну військову адміністрацію про прийняття рішення про представництво інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової (державної) адміністрації до Шпиківської селищної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 (а.с.123 т.1).
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 Конституційний суд України зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 ГПУ України»).
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Системне тлумачення статті 53 ГПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п'ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 пункт 71).
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницька обласна військова адміністрація) до Чечельницької селищної ради підлягають задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до підпункту другого пункту другого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Отже за подання до суду позовної заяви з трьома вимогами немайнового характеру підлягає сплаті 3' 028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно частини першої статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, на користь Вінницької обласної прокуратури підлягає поверненню з Державного бюджету України витрати із сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1' 514,00 грн, а з відповідача підлягає стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 1' 514,00 грн.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Виконувача обов'язки керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової (державної) адміністрації до Шпиківської селищної ради, до третьої особи яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної (військової) адміністрації про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення задовольнити.
2. Усунити перешкоди власнику - державі, в особі Вінницької обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 шляхом зобов'язання Шпиківської селищної ради (вул. Муніципальна, буд 4, селище Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326261) повернути земельну ділянку історико-культурного призначення з кадастровим номером 0524385200:01:001:0395 площею 9 га, державі в особі Вінницької обласної військової (державної) адміністрації (вул. Соборна, буд. 70, м. Вінниця, код 20089290).
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Вінницької обласної прокуратури 1' 514,00 грн судового збору, сплаченого при поданні позову.
4. Стягнути із Шпиківської селищної ради (місцезнаходження: вул. Муніципальна, буд. 4, селище Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область, 23614, ідентифікаційний код юридичної особи 04326261) на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 1' 514,00 грн.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, а також Тульчинської окружної прокуратури на адресу електронної пошти: tulchyn@vin.gp.gov.ua.
Повне рішення складено 19 листопада 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Тульчинській окружній прокуратурі на адресу електронної пошти: tulchyn@vin.gp.gov.ua