19.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/525/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 (суддя Дичко В.О., повний текст рішення складено 28.04.2025р.) у справі
за позовом: Комунального закладу освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради», м. Павлоград
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи", м. Дніпро
про стягнення 84995,48грн
1. Короткий зміст позовних вимог
Комунальний заклад освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради", з урахуванням уточненої позовної заяви від 14.02.2025, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові-Інженерні-Системи» заборгованості (з урахуванням індексу інфляції) за договором оренди № 518-18/VII-2/32 від 01.11.2019 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області в сумі 67 861,71 грн та за договором оренди № 0111/2019-1 від 01.11.2019 рухомого майна (обладнання) спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області в сумі 17 133,77 гривень.
Позов мотивовано неналежним виконанням Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за 2022-2024 роки за договором оренди № 518-18/VII-2/32 від 01.11.2019 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області та за договором оренди № 0111/2019-1 від 01.11.2019 рухомого майна (обладнання) спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі №904/525/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" на користь Комунального закладу освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" 84 995,48 грн., у тому числі заборгованість (з урахуванням індексу інфляції) за договором оренди № 518-18/VII-2/32 від 01.11.2019 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області у сумі 67 861,71 грн. та заборгованість (з урахуванням індексу інфляції) за договором оренди №0111/2019-1 від 01.11.2019 рухомого майна (обладнання) спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області в сумі 17 133,77 грн. та судовий збір .
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі №904/525/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення прийнято при нез'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
За доводами Скаржника, суд першої інстанції залишив поза увагою, що з 24.02.2022 - з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, на території Павлоградського району Дніпропетровської області відбуваються постійні ракетні обстріли. Орендоване нерухоме та рухоме майно знаходиться у м. Павлограді. Факт постійних ракетних та дронових бомбардувань Павлоградського району є загальновідомим .
Крім того, Апелянт вказує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 у справі № 904/3450/24 задоволені позовні вимоги ТОВ "Нові-Інженерні-Системи" до КЗО "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення 1 468 382,08грн, з яких: заборгованість по договору №41 на закупівлю теплової енергії від 01.11.2023 у розмірі 321 743,18грн та заборгованість за фактично спожиту теплову енергію у розмірі 1 146 638,90грн. На думку Скаржника, саме недобросовісна поведінка Позивача, який з одного боку визнавав наявність заборгованості перед Відповідачем та ініціював перемовини щодо її погашення шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, а з іншого боку - звернувся до суду із вимогами про стягнення орендної плати, свідчить про зловживання правом та порушення принципів добросовісності, справедливості та розумності, визначених статтею 3 Цивільного кодексу України.
За твердженнями Апелянта, обставини, які виникли у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та несплата Позивачем заборгованості перед Відповідачем зумовили скрутне фінансове становище Товариства, що унеможливило сплату орендної плати за рухоме та нерухоме майно Відповідачем (Скаржником).
При цьому Апелянт посилається на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
На думку Скаржника, зазначене свідчить про необхідність звільнення Відповідача від сплати орендної плати. Однак, судом не було враховано ані наявність форс-мажорних обставин, засвідчених уповноваженим державним органом -Торгово-промисловою палатою України, ані наявність недобросовісної поведінки Позивача.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач у відзиві вказує, що ні Апелянт (ТОВ "Нові-Інженерні-Системи"), ні Позивач (КЗО "Спеціальна школа "Світанок" ДОР") не перебувають на території тимчасово окупованій російським агресором, працюють у повному обсязі, у рамках чинного законодавства України і відповідальності за укладеними договорами.
Позивач зауважує, що якщо форс-мажорні обставини не поширюються на здачу об'єктів в оренду, тому вони не поширюються й на зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату, чого орендар не робив з грудня 2021 по 25 січня 2025 року.
На думку Позивача, намагання Апелянта пов'язати між собою договірні відносини по двох цілком різних юридичних актах, і узалежнити погашення заборгованості з орендної плати за договорами №518-18/УП-2/32 та №0111/2019-1 від 01.11.2019, з погашенням Відповідачем (КЗО «Спеціальна школа «Світанок» ДОР») у справі №904/3450/24 заборгованості за поставлену теплову енергію по договору №41 від 01.11.2023, є безпідставним.
При цьому Позивач зазначає, що 25.01.2024 Апелянт направив на адресу голови Дніпропетровської обласної ради лист №25/1/01-2024 від 25.01.2024, з проханням розірвати договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №518-18/VII-2/32 від 01.11.2019 . Причиною такого розірвання товариство вказало непідписання договору на теплопостачання з КЗО "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради", що не відповідає дійсності, оскільки з 25.12.2023 адміністрація школи декілька разів пропонувала Апелянтові укласти договір постачання теплової енергії, від чого ТОВ "Нові-Інженерні-Системи" відмовилося.
Виходячи з викладеного вище, Позивач не визнає апеляційну скаргу ТОВ "Нові-Інженерні-Системи" повністю, вважає її необґрунтованою.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/525/25.
Матеріали справи №904/525/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025р. у справі № 904/525/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку, предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
20.06.2025 на адресу апеляційного суду від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому йдеться про те, що Позивач з 18.12.2023 надсилав Апелянту на електронну адресу nis1dnepr@gmail.com документи, а саме: 1) Лист від 18.12.2023 року №674; 2) Додаткова угода №1 до договору №41 від 01.11.2023; 3) Лист від 12.01.2024 року №34, та просить долучити ці документи до справи.
У цьому зв'язку колегія суддів враховує, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме у суді першої інстанції.
За приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання до суду першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
У даному випадку, додані Позивачем документи, не були подані під час розгляду справи у суді першої інстанції, тому є додатковими доказами у справі. Позивач не навів будь-яких доводів в обґрунтування неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. З матеріалів справи вбачається, що Позивач не зазначав у суді першої інстанції про намір подати ці документи, а також про те, що вони не можуть бути подані з об'єктивних причин у відповідності до ч.4 ст.80 ГПК України у строки, встановлені нормами ГПК України чи судом.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, з огляду на викладене, надані Позивачем у суді апеляційної інстанції документи не можуть бути враховані судом під час апеляційного перегляду справи.
7. Встановлені судом обставини справи
01 листопада 2019 року між Комунальним закладом освіти "Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" (назву якого змінено на Комунальний заклад освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради") (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" (орендарем) укладено договір оренди № 518-18/VII-2/32 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, згідно з п. 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) площею 124,4 м2 для облаштування автономної котельні.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 518-18/VII-2/32 об'єктом оренди є: нерухоме майно (приміщення) в нежитловому приміщенні котельні для опалення КЗО "Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" ДОР" (частина господарчого корпусу, переобладнана в котельню) загальною площею 124,4 м2, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Дніпровська, 573.
На підставі п.п. 2.2, 2.3 Договору № 518-18/VII-2/32 вартість об'єкта оренди згідно зі звітом про експертну оцінку нерухомого майна становить: 125 500 грн 00 коп.
Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання - передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 2).
Згідно з п. п. 3.1 - 3.6 вказаного Договору № 518-18/VII-2/32:
за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за базовий місяць оренди згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1), та за результатами конкурсу становить 1600грн 00 коп. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) (без ПДВ та індексу інфляції) (п.3.1);
розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці (п.3.2);
нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.3.3);
розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни чинного законодавства, що регулює визначення розміру орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.4);
орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п.3.5);
орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря (п.3.6).
Відповідно до п. 4.1 цього Договору № 518-18/VII-2/32 орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання - передачі об'єкта оренди.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання - передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
В акті приймання - передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.
Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.
На підставі п. 4.5 Договору № 518-18/VII-2/32 обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні цього Договору.
Відповідно до підпунктів 5.2.2, 5.2.7 пункту 5.2 Договору № 518-18/VII-2/32 орендар зобов'язаний:
- Вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
- При припиненні використання об'єкта оренди за 30 днів до цього письмово повідомити орендодавця.
За умовами абз. 2 п.8.2 Договору у випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням.
Пунктом 8.4 Договору передбачено, що у разі звільнення орендарем об'єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акта про передачу об'єкта оренди в належному стані, орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує орендодавцю орендну плату за весь період користування.
Згідно з п. 11.1 Договору № 518-18/VII-2/32 цей Договір діє з 01.11.2019 р. до 01.10.2022 року.
Відповідно до п.12.4 Договору № 518-18/VII-2/32 одностороння відмова від Договору не допускається.
Згідно з актом приймання - передачі, який є додатком 2 до Договору № 518-18/VII-2/32 (а.с.46), орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення котельні для опалення КЗО "Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" ДОР" (частина господарчого корпусу, переобладнана в котельню) площею 124,4 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 573.
Крім того, 01.11.2019 між Комунальним закладом освіти "Павлоградський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" (орендарем) укладено договір оренди № 0111/2019-1 рухомого майна (обладнання) спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області (а.с. 38-41), відповідно до п. 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно - обладнання в кількості 7 одиниць, визначене в 2.1 цього Договору, для забезпечення індивідуального теплопостачання.
Згідно з п.2.1 Договору № 0111/2019-1 об'єктом оренди є: котел водогрійний «НІІСТУ-5», інвентарний номер 11136020; насосна станція «Лідер», інвентарний номер 11137098; насос К45/30-С УХЛ4, інвентарний номер 11134149; манометр 6 Ат, інвентарний номер 11136339; котел для води ємн. 500 л, інвентарний номер 11134149; коректор об'єму газу «Тандем» ТР 160 ТВП, інвентарний номер 101430010; лічильник газу роторний РГ-250-01-02-4-10, інвентарний номер 101430009; газопровід.
Відповідно до п.2.2 Договору № 0111/2019-1 вартість об'єкта оренди згідно зі звітом про експертну оцінку рухомого майна становить: 43 730 грн 00 коп..
За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за базовий місяць оренди згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1), та за результатами конкурсу становить 437грн 30 коп. (чотириста тридцять сім гривень 30 коп.) (без ПДВ та індексу інфляції) (п.3.1 Договору).
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці (п.3.2 договору).
Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.3.3).
Пунктом 3.4 Договору № 0111/2019-1 передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни чинного законодавства, що регулює визначення розміру орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
У п. 3.5 Договору сторонами узгоджено, що орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
За умовами 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.
У п. 4.1 Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання - передачі об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.4 Договору № 0111/2019-1 у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання - передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду.
В акті приймання - передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.
Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.
Згідно з п. 4.5 Договору № 0111/2019-1 обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні цього Договору.
Відповідно до підпунктів 5.2.2, 5.2.7 пункту 5.2 Договору № 0111/2019-1 орендар зобов'язаний:
- Вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
- При припиненні використання об'єкта оренди за 30 днів до цього письмово повідомити орендодавця.
В абз. 2 п. 8.2 Договору № 0111/2019-1 зазначено, що у випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням.
За умовами п. 8.4 Договору № 0111/2019-1 у разі звільнення орендарем об'єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акта про передачу об'єкта оренди в належному стані, орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує орендодавцю орендну плату за весь період користування.
Пунктом 11.1 Договору № 0111/2019-1 передбачено, що цей Договір діє з 01.11.2019 р. до 01.10.2022 року.
Відповідно до п. 12.4 Договору № 0111/2019-1 одностороння відмова від Договору не допускається.
20.10.2023 між Комунальним закладом освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 518-18/VII-2/32 (а.с. 37), відповідно до п. 1 якої, керуючись п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період дії воєнного стану», сторони домовились вважати Договір продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди інші умови Договору залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
За доводами Позивача, станом на 01.07.2024 за 2022-2024 роки Відповідач заборгував Комунальному закладу освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" 84 995,48 грн, у тому числі 67 861,71 грн (з урахуванням індексу інфляції) за користування нерухомим майном за Договором № 518-18/VII-2/32 та 17 133,77 грн (з урахуванням індексу інфляції) за користування рухомим майном (обладнанням) за Договором № 0111/2019-1.
Позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" з претензією № 549 від 20.12.2024, у якій вимагав сплатити вказану заборгованість. Вимога залишена Відповідачем без виконання.
Неоплата Відповідачем заборгованості з орендної плати у вказаній вище сумі слугувало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд, з огляду на встановлені обставини, надані Позивачем докази у підтвердження наявності заборгованості Відповідача у сумі 84 995,48 грн, а також враховуючи відсутність доказів оплати та заперечень останнього, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
На підставі ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У даній справі укладені сторонами правочини за своєю правовою природою є договорами оренди.
За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
На підставі п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда - це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
На підставі ч.ч. 3, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо досліджуваної справи, то як зазначалось раніше, сторонами укладені договір оренди № 518-18/VII-2/32 від 01.11.2019 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області та договір оренди № 0111/2019-1 від 01.11.2019 рухомого майна (обладнання) спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, за умовами яких одностороння відмова від договору не допускається.
При цьому згідно з абз. 1 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договір оренди комунального майна, строк дії якого завершується у період воєнного стану, вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Враховуючи вищевикладене, Договір № 0111/2019-1, дія якого закінчувалася у жовтні 2022 року, є чинним.
Договір 518-20/VІІ-2/32, крім усього, був продовжений сторонами шляхом підписання додаткової угоди №1 від 20.10.2023, у передбаченому законом порядку не розірваний, тому також є чинним.
Вказані обставини Відповідачем не спростовані та фактично не заперечуються.
Комунальний заклад освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" заборгованість з орендної плати (з урахуванням індексу інфляції) в сумі 84 995,48 грн (за Договором № 518-18/VII-2/32 - 67 861,71 грн та за Договором № 0111/2019-1 - 17 133,77грн).
З огляду на умови цих договорів, строк сплати орендної плати є таким, що настав.
Докази оплати Відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсуні.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором № 518-18/VII-2/32 від 01.11.2019 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, а також за договором №0111/2019-1 від 01.11.2019 оренди рухомого майна (обладнання) спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області , а саме неоплату орендних платежів у спірний період і ненадання ним доказів, які спростовували таке порушення, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача 84 995,48 грн та, у зв'язку з цим, для задоволення позову.
Відповідачем здійснений Позивачем розрахунок не спростовано, власних контррозрахунків не надано.
Стосовно доводів скарги щодо настання для Скаржника форс-мажорних обставин, суд враховує, що Торгово-Промислова Палата України листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтвердила, що зазначені обставини - воєнний стан з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Разом з тим, суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30.05.2022 року у справі №922/2475/21.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Таким чином, сам по собі лист ТПП України не засвідчує форс-мажорні обставини саме для спірних правовідносин, але у сукупності з доказами, наданими Відповідачем, може їх підтверджувати.
Між тим, у даному випадку, будь-які докази на підтвердження наявності форс-мажорних обставин Скаржником не надано .
Доводи Апелянта про погіршення його фінансового стану, з посиланням на спричинення такого стану недобросовісною поведінкою Позивача є недоведеними, тому мають декларативний характер.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Викладене означає, що за порушення договірних зобов'язань та інших правил здійснення господарської діяльності суб'єкт господарювання самостійно несе відповідальність, передбачену законодавством України.
Слід зазначити, що під час воєнного стану в Україні несприятливі обставини, пов'язані з військовою агресію Російської Федерації проти України настали не тільки для Відповідача, але й для Позивача.
Всі суб'єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Отже, Відповідачем не доведено, що саме введення воєнного стану призвело до неможливості виконання ним зобов'язань за Договором, тому відповідні доводи відхиляються колегією суддів.
Крім того, стосовно тверджень Апелянта про недобросовісну поведінку Позивача, суд зазначає, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У даному випадку, Скаржником не наведено у чому саме полягає недобросовісність поведінки Позивача у контексті виконання ним договорів оренди, оскільки зобов'язання за цими договорами виконані ним у повному обсязі і ця обставина під час розгляду справи не спростована Відповідачем.
Разом з тим, у справі відсутні докази навіть часткової оплати Скаржником орендних платежів.
Посилання Апелянта на рішення місцевого господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи №904/3450/24 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки правовідносини сторін, що виникли у вказаному спорі не є предметом розгляду у справі, що розглядається (№904/525/25), не мають значення для її вирішення та не спростовують наявність заборгованості Відповідача за договорами оренди. При цьому твердження Апелянта про домовленість сторін щодо взаєморозрахунків не підтверджені належними доказами.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У цій справі, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 у справі №904/525/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О.Дармін