ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відкриття апеляційного провадження
"17" листопада 2025 р. Справа № 918/626/15
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
суддя Юрчук М.І.
суддя Крейбух О.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 (суддя Горплюк А.М.)
у справі № 918/626/15
за позовом ОСОБА_2
до Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Корпорація Київгорбуд"
про звернення стягнення на заставлене майно
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 задоволено заяву ОСОБА_2 від 01.09.2016 про заміну способу виконання судового рішення від 11.08.2015 по справі № 918/626/15. Змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2015 по справі № 918/626/15, в рахунок погашення наявної заборгованості в сумі 4 460 763,70 грн визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України в Львівській області 27.08.1996р., ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) право власності на наступне майно:
- земельну ділянку площею 1,2254 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , та належить Українсько-Польському підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 255648 від 27.03.2008р., виданого на підставі рішення Сарненської міської ради № 808 від 26.02.2008р., кадастровий номер - 56 254 101 00:01:030:0035, цільове призначення - для будівництва, обслуговування та реконструкції цеху мінеральної води під цех по виготовленню виробів із дерева;
- деревообробний цех загальною площею 3269,7 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 853958056254 та належить Українсько-Польському підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 25.10.2007р., виданого на підставі рішення Сарненської міської ради № 736 від 17.10.2007р., Технічного паспорта на виробничий будинок: Деревообробний цех по вул. Бєлгородській 31 в м. Сарни від 18.03.2016 року та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності від 30.06.2016 року.
Не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 у справі № 918/626/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 02.09.2016 про заміну способу виконання судового рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2015 у даній справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням права власності скаржника, гарантованого ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, шляхом безпідставного включення судом до складу іпотечного майна об'єкту, який перебуває у приватній власності скаржника, чим фактично обмежено право володіння, користування і розпорядження майном.
Одночасно скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.
Апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 04.11.2025 (згідно дати отримання оператором поштового зв'язку поштового відправлення) та надійшла до апеляційного господарського суду 06.11.2025 (згідно відмітки канцелярії суду).
Листом від 06.11.2025 матеріали справи № 918/626/15 було витребувано із Господарського суду Рівненської області та надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду 11.11.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги судовою колегією прийнято до уваги наступне.
Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
В силу ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Відтак, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Судом констатується, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 у справі № 918/626/15 подана за спливом більше 9 років з дня її постановлення.
Так, згідно із ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених в частині другій статті 261 ГПК України .
Імперативною нормою ч. 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Водночас, вказана процесуальна норма встановлює два виключення з цього правила, а саме: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки (пункт 1 частини 2); (2) пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (пункт 2 частини 2).
Тобто, річний строк, зазначений у ч. 2 ст. 261 ГПК України, є преклюзивним, за виключенням двох випадків, визначених цією ж нормою процесуального закону.
Таким чином, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Поряд з цим, з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
Як зазначено вище, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду та заявлено клопотання про його поновлення.
В обґрунтування відповідного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що не була учасником справи № 918/626/16 та оскаржуваної ухвали не отримувала.
Вказує, що на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2008 за № 4107, посвідчений приватним нотаріусом Овдіюк Д.І., витягу про реєстрацію права власності, серія та номер: б/н, виданий 19.03.2008, видавник КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації Рівненської обласної ради" та технічного паспорту (Інвентаризаційна справа № 4775-1, вона є власником адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", яка знаходиться на земельній ділянці загальною площею 1,2254 га з кадастровим номером 5625410100:01:030:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Апелянт зазначає, що про порушення прав їй стало відомо, коли з метою проведення поточної технічної інвентаризації та при спробі зайти на територію та до адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2" охороною та гр. ОСОБА_3 (орендар, директор та засновник ТОВ "Чиж-Будтранс", код ЄДРРПОУ 42720996) були вчинені перешкоди у вигляді недопуску до приміщення та на територію всього об'єкту нерухомості. При цьому, гр. ОСОБА_3 в присутності поліцейського Наконечного Ю.А. та сержанта ОСОБА_4 пред'явив документи, а саме копію договору оренди будівель загальною площею 3242,2кв.м. та земельну ділянку загальною площею 1,2254 га з кадастровим номером 5625410100:01:030:0035, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та витяг з реєстру речових прав про здійснення реєстрації права власності за ТОВ "Продакшн Джессіка" (код ЄДРПОУ 38674750) вказавши, що всі будівлі на вищезазначеній земельній ділянці належать ТОВ "Продакшн Джессіка", а згідно договору оренди від 29.08.2025 ТОВ "Чиж-Будтранс" орендує їх разом із земельною ділянкою.
Для з'ясування інформації про те, чи вчинялися та ким дії щодо адмінбудівлі, скаржниця звернулась до приватного нотаріуса Круліковської О.А. Рівненського міського нотаріального округу з заявою від 02.10.2025.
З отриманої у відповідь інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.10.2025 стало відомо, що ТОВ "Продакшн Джессіка" набуло права власності на Адмінбудівлю згідно акту прийому-передачі майна від 21.02.2017, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Продакшн Джессіка" та протоколу загальних зборів учасників товариства від 08.02.2017 ТОВ "Продакшн Джессіка".
В свою чергу підставою для виникнення права власності на нерухоме майно, яке було внесене гр. ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "Продакшн Джессіка" була ухвала Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 по справі № 918/626/15.
У зв'язку із цим, 06.10.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Господарського суду Рівненської області, в якій просила надати можливість ознайомитися з матеріалами справи № 918/626/15 та дозволити зняти копії (фотокопії) з необхідних документів, а 28.10.2025 нею отримано роздруківку із Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 по справі № 918/626/15 особисто під підпис у Господарському суді Рівненської області, однак в наданні матеріалів справи для ознайомлення було відмовлено.
З тексту ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 по справі № 918/626/15 апелянт дійшла висновку, що суд вирішив питання про право власності на Адмінбудівлю, яка належить ОСОБА_1 на вищевказаних правових підставах, позбавивши апелянта її прав шляхом створення ще одного власника будівлі - ОСОБА_2 за безпідставно ініційованим спором.
Отже, фактично було позбавлено ОСОБА_1 належного їй майна, запис про право власності якого на сьогоднішній день є чинним.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відмова заявнику у відновленні процесуального строку є обмеженням гарантованого статтями 55, 129 Конституції України права на судовий захист та права на оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі-Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру. На це "право на суд ", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом. Відповідно до усталеної практики суду щодо України зазначені гарантії, закріплені в статті 6, є застосовними як у цивільних, так і в адміністративних справах, незважаючи на їх українську класифікацію (рішення у справах Буланов та Купчик проти України, № 7714/06 та 23654/08 від 09.12.2010 року, Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011 року).
Судом апеляційної інстанції відмічається, що скарга подана особою, яка не брала участі у справі та відповідно оскаржувана ухвала їй не надсилалась судом першої інстанції. За змістом скарги апелянт посилається на позбавлення її прав власності на нерухоме майно внаслідк прийняття оскаржуваного процесуального рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали та поновлює скаржнику строк на її оскарження.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі № 918/626/16. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Принагідно судом відмічається, що відповідно до правових висновків Верховного Суду (зокрема в постанові від 17.02.2020 у справі № 668/17285/13-ц) суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись статтями 119, 234, 256, 261, 262, 263, 268 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 у справі № 918/626/15.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2016 у справі № 918/626/15.
3. Розгляд апеляційної скарги призначити на "11" грудня 2025 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань № 3.
4. Запропонувати учасникам провадження у справі подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу протягом 10 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити учасникам провадження у справі, що відзив на апеляційну скаргу оформляється відповідно до вимог ст. 263 ГПК України.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.