ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
18 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2589/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» про ухвалення додаткової постанови
при розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2025
по справі №916/2589/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ШИПІНГ»
про стягнення 375901,36грн.
суддя суду першої інстанції - Літвінов С.В.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 07 липня 2025 року
повний текст додаткового рішення складено та підписано: 25 липня 2025 року
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» - залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2025 у справі №916/2589/24 - залишено без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ».
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» - залишено без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2025 у справі № 916/2589/24 - залишено без змін.
11.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №916/2589/24, у якій просить ухвалити додаткове рішення (постанову) про розподіл судових витрат згідно з яким стягнути з позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 45175680), на користь відповідача, ТОВ «Ламан Шипінг» (код ЄДРПОУ 40551877), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 (двадцять тисяч гривень) грн. 00 коп
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 визначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2589/24 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» строк для подання відзиву на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» від 11.11.2025 (вх.№4525/25 від 11.11.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2589/24 до 18.11.2025.
17.11.2025 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» про стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказана заяви підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач повідомляв про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд у сумі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) відповідно до Договору про надання правничої допомоги та додатку № 19 від 12.08.2025 до нього.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано:
- Копію Договору №2505 про надання правової допомоги від 25.05.2024;
- Копію Додаткової угоди №19 від 12.08.2025 щодо узгодження додаткових правничих витрат до договору №2505 про надання правової допомоги від 25.05.2024 за справу №916/2589/24 щодо розгляду апеляційної скарги;
- Копію Акту виконаних робіт (надання послуг) від 12.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 2505 від 25.05.2024 (по справі №916/2589/24 щодо розгляду апеляційної скарги);
- Копію прибуткового касового ордеру №57 та квитанції.
Так, обсяг робіт погоджений сторонами:
1. Написання відзиву на апеляційну скаргу та подання її до суду - 15 000 грн.;
2. Участь у судових засіданнях. Контроль за рухом справи протягом всього процесу - 5 000 грн.
Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката, як у суді першої так другої інстанції.
Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження судових витрат у формі передбаченого договором про надання правової допомоги, зважаючи на незначну складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів, позиція та аргументи Відповідача протягом апеляційного перегляду даної справи не змінювались від позиції наданої в суді першої інстанції, за час апеляційного перегляду Відповідачем було надано відзив на апеляційну скаргу, який за своїм змістом є аналогічною позицією викладеною у відзиві на позов в суді першої інстанції, враховуючи заперечення Позивача на заяву про розподіл судових витрат, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» про розподіл судових витрат, а саме шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» - 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, а в решті вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Апеляційний суд вважає за необхідне додатково зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України.
Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), а відтак, підлягає відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ».
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ МАШИНОБУДІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» - 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви - відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.М. Принцевська