Іменем України
19 листопада 2025 року
м. Харків
справа №636/525/25
провадження №22-ц/818/4710/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 02 липня 2025 року, під головуванням судді Золотоверхої О.О.,-
У січні 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.10.2020 року у розмірі 42685,10 грн та судовий збір.
Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 02 липня 2025 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 05.10.2020 року заборгованість у розмірі 33975,69 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 1928,23 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Підписуючи анкету-заяву про отримання кредитної картки, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, відповідач висловив свою згоду з формою договору та його умовами. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/24, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Тому вважають, що рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із задоволенням вимог в даній частині позовних вимог.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до суду не надано відомостей щодо типу виданої позичальнику картки, а з наданих документів суд позбавлений можливості визначити, який саме розмір процентної ставки погоджено сторонами та застосовувався до позичальника за договором від 05.10.2020 року (оскільки у заяві визначено різний розмір процентної ставки до двох різних типів карток, інформації щодо типу виданої відповідачу картки матеріали справи не містять). Виписку по рахунку та розрахунок заборгованості, на які в позовній заяві посилається представник позивача щодо розміру процентної ставки, суд не може вважати беззастережним доказом на підтвердження узгодженої сторонами процентної ставки. З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором, укладеним 05.10.2020 року в розмірі 33975,69 грн.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 05.10.2020 року власноручними підписами сторонами підписано анкету-заяву клієнта - фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено індивідуальні відомості про клієнта (ПІБ, дата народження, місце проживання, відомості про дохід та інше). Клієнт підписанням цього документа приєднався до Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», погодився, що ці анкета-заява разом з Умовами і Правилами складають договір про надання банківських послуг; підтвердив, що ознайомлений з умовами. Наявна і угода на використання простого електронного підпису.
05.10.2020 відповідач в електронному вигляді підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.26-28), в якому зазначені істотні умови кредитування для карток Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, MC World Black Edition, Visa Signature, MC World Elite, Visa Infinite (однаково: строк - 12 місяців з пролонгацією, пільговий період - до 55 днів, мета - споживчі потреби, спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом (на картковий рахунок), процентна ставка у пільговий період - 0.00001 % річний, процента ставка - фіксована; відмінне: сума - для карт Універсальна - до 50 тис.грн., Універсальна Gold - до 75 тис.грн., Platinum - до 100 тис.грн., MC World Black Edition - до 200 тис.грн., Visa Signature - до 300 тис.грн., MC World Elite - до 400 тис.грн., Visa Infinite - до 800 тис.грн.; процентна ставка поза межами пільгового періоду - Універсальна - 42 % річних, Універсальна Gold - 40.8 % річних, Platinum, MC World Black Edition, Visa Signature, MC World Elite, Visa Infinite - 36 % річних).
05.10.2020 в електронному вигляді власноручним підписом відповідачем підписано заяву про приєднання до умов та правил надання послуг (а.с.18-25), згідно якої клієнт приєднується до розділів «Загальні положення», «Кредитні картки», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ПРИВАТБАНК» (далі - Договір), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, затвердженій Протоколом засідання Правління Банку № 8 від 19.02.2019 року; зазначено наступні істотні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума - для карт Універсальна до 50 тис. грн., для карт Універсальна Gold до 75 тис.грн.; строк - 12 місяців з пролонгацією; мета - споживчі цілі; спосіб видачі - безготівковим шляхом; процентна ставка - фіксована, 42,0 % річних для карт «Універсальна», 40.8 % річних для карт «Універсальна Gold». Зазначено також порядок повернення кредиту (Повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; - у разі прострочення з 181 го дня - 100 % від заборгованості), наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань, права та обов'язки сторін, тарифи.
З наданої виписки за договором №б/н за період з 01.08.2023 року по 01.04.2023 року, вбачається, що відповідач дійсно користувався наданими коштами.
З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 05.01.2025 року становить 42685,10 грн, та складається з наступного: 33975,69 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8709,41 грн - заборгованість за простроченими відсотками, погашено за поточним тілом кредиту - 8748,05 грн, за відсотками - 0.00 грн. Крім того з розрахунку вбачається, що процентна ставка не змінювалася і складала 42.0 % річних .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 05.10.2020 року відсоткова ставка за кредитом не визначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05.10.2020 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, паспорт споживчого кредиту, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, та інші умови.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд першої інстанції, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитом, з тих підстав, що в заяві позичальника, яку було підписано відповідачем, умови щодо процентів не зазначені.
З матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 окрім анкети - заяви було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, за допомогою ОТР пароля, в якій сторонами погоджено умови кредиту та визначено, що ним отримано кредитну картку «Універсальна».
З даної заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг вбачається, що сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки (а.с. 18-25).
Посилання суду на неможливість пересвідчитись, який тип картки було видано відповідачці, а тому позбавлення можливості врахувати розмір узгоджених відсотків, є безпідставним.
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що відповідачці було видано картку "Універсальна".
Даних на спростування зазначеного Банком типу картки, матеріали справи не містять.
З наданих позивачем до суду першої та апеляційної інстанції письмових доказів беззаперечно вбачається, що сторонами були узгоджені умови щодо розміру процентної ставки за користування кредитом.
Висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 8 709,41 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується і судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом становить 2 422,4 грн, за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 2 906,88 грн. (а.с. 1, 81).
Сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» та є пропорційною задоволеним позовним вимогам, становить 5 329,28 грн (2 422,40 грн - судовий збір за подання позовної заяви, 2 906,88 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 02 липня 2025 року- в частині відмови у задоволенні позову скасувати, в частині судового збору змінити.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 8 709,41 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 5 329,28 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова