Справа № 619/2784/25 Головуючий суддя І інстанції Пруднікова О. В.
Провадження № 33/818/1392/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
29 жовтня 2025 року м.Харків
суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановою встановлено, що 02.05.2025 о 19 год 40 хв за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, водій ОСОБА_1 скоїв ДТП, намагався втекти з місця події де під час руху був зупинений працівниками поліції. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ROVER F REELANDER, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння очей. На місці зупинки від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 відмовився. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в закладі охорони здоров'я та підтверджується висновком медичного закладу номер 1013 від 02.05.2025. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений шляхом передачі тверезому водію, чим порушив п. 2.9.а ПДР.
В своїй апеляційній скарзі апелянт просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що не згоден із зазначеною постановою.
Вказує, що спілкування з працівниками поліції відбувалось з 18.12 до 18.42, при цьому в протоколі зазначено про час події дтп 19 година 40 хвилин.
Також вважає, що матеріали справи не містять доказів його вини.
Учасники справи були повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином шляхом направлення судової повістки, в судове засідання не з'явились.
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що право на участь у судовому засіданні ОСОБА_1 було забезпечено в повному обсязі, а його неявка не перешкоджає судовому розгляду виходячи з положень КУпАП.
Будь яких клопотань про відкладення судового розгляду на адресу апеляційного суду не надходило.
Таким чином, апеляційний суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності сторін провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що 02.05.2025 о 19 год 40 хв за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, водій ОСОБА_1 скоїв ДТП, намагався втекти з місця події де під час руху був зупинений працівниками поліції. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ROVER F REELANDER, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння очей. На місці зупинки від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 відмовився. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в закладі охорони здоров'я та підтверджується висновком медичного закладу номер 1013 від 02.05.2025. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений шляхом передачі тверезому водію, чим порушив п. 2.9.а ПДР.
.
Аналогічні обставини встановив суд першої інстанції.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису вбачається події, які відбувалися 02 травня 2025 року, патрульні поліцейські в складі екіпажу прямували на місце ДТП, учасником якого, як їм повідомили, був ОСОБА_1 .
На шляху прямування, інспектор поліції помітив транспортний засіб ROVER F REELANDER, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який прямував у зустрічному напрямку.
В подальшому вказаний транспортний засіб було зупинено, ОСОБА_1 був за кермом, що чітко зафіксовано на відеозаписі.
Водій ОСОБА_1 під час спілкування з інспектором поліції висував різні версії - щодо непричетності до ДТП, щодо незаконності зупинки, щодо незнаходження за кермом автомобіля, оскільки як зазначив ОСОБА_1 у автомобіля руль справа, а не зліва, хоча на відео зафіксовано, що у автомобіля руль зліва.
Вказані версії водія, повністю спростовані зібраними доказами у справі і підстави ставити їх під сумнів, у апеляційного суду відсутні.
Поліцейський повідомив водієві про наявні ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував водієві пройти огляд на місці або в разі відмови у закладі охорони здоров'я, водій погодився пройти огляд в закладі охорони здоров'я, результат позитивний (арк. 4)
Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та отримавши результат огляду ОСОБА_1 , інспектором було складено протокол.
Велася безперервна відеозйомка, свідки не залучались.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
За вказаних обставин, апеляційний суд відкидає доводи ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження у справі.
При цьому відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим.
Що стосується часу вчинення ДТП, ОСОБА_1 вважає що у протоколі про адміністративне правопорушення містяться неточності щодо часу, оскільки він не міг вчинити ДТП пізніше ніж був зупинений поліцією за вчинення ДТП.
Апеляційний суд не приймає такі доводи ОСОБА_1 , оскільки вказане питання не є суттєвим та жодним чином не звільняє ОСОБА_1 від відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
При цьому, відповідно до Постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 31 липня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП саме за обставинами вчинення ДТП 02 травня 2025 року.
За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підстав для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні.
Крім того, водій не був позбавлені можливості оскаржити дії патрульного до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Грошева