18 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 405/6382/20
провадження № 22-з/4809/108/25
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осіпова Юлія Юріївна, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
встановив:
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/12 частки квартири АДРЕСА_1 та на частки квартири АДРЕСА_2 .
Рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького від 16 червня 2025 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частки квартири під АДРЕСА_1 та на 1/2 частку квартири під АДРЕСА_2
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 10 510,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині стягнення судового збору, скаржник подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду в цій частині скасувати та відмовити у стягненні судового збору на користь позивача.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осіпова Юлія Юріївна, задоволено, рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 16 червня 2025 року в частині судових витрат скасовано. Відмовлено ОСОБА_2 у стягненні судових витрат з ОСОБА_1 в розмірі 10 510 грн.
24.09.2025 від представника відповідача - адвоката Осіпової Ю.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу понесені, у зв'язку з поданням апеляційної скарги в сумі 7000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судовго рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно із частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як убачається з матеріалів справи, сторона відповідача оскаржувала рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Процедура перегляду судового рішення в частині розподілу судових витрат не є тотожною новому розгляду справи по суті, а тому витрати на правничу допомогу у даному випадку не відшкодовуються.
Враховуючи те, що понесені стороною відповідача витрати на правничу допомогу не пов'язані з розглядом справи по суті, тому у задоволенні заяви про відшкодування цих витрат слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осіпова Юлія Юріївна, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
О.А. Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич