Справа № 636/2090/24 Провадження 1-кп/636/595/25
17.11.2025
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12025221240000565, внесеному 15 січня 2024 року до ЄРДР, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Чугуїв Чугуївського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого в автосервісі СТО «Сендерс» на посаді автомеханіка, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, маючого задовільний стан здоров'я, який не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 469/2024 строком на 90 діб, Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», тобто з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє правовий режим воєнного стану.
Судом встановлено, що 14 січня 2024 близько 10 години, у період дії воєнного стану, ОСОБА_4 , знаходився в цеху за адресою: вул. Донецька буд. 11 м. Чугуїв Харківської області. В цей момент у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: кутової шліфувальної машинки (болгарки), яка знаходилась в приміщенні цеху на полиці.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного часу. ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, в момент коли за його діями ніхто не спостерігав з полиці здійснив крадіжку кутової шліфувальної машини (болгарки) марки «DeWalt» моделі DWE492, що належить ОСОБА_5 . Згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № СЕ-19/121 -24/3210-ТВ від 06.02.2024, вартістю 3993,33 гривень.
Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3993,33 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив зазначені в обвинувальних актах обставини, та добровільно розказав про обставини їх вчинення, як вони викладені вище.
ОСОБА_4 пояснив, що всередині січня 2024 року, точної дати не пам'ятає, він для власних потреб взяв в цеху за адресою: вул. Донецька буд. 11 м. Чугуїв Харківської області кутову шліфувальну машинку (болгарку) з наміром повернути в подальшому, але не повернув, таким чином чинив крадіжку, на загальну суму 3993,33 гривні.
Ставлення ОСОБА_4 до вчинених злочинів не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, цивільний позов не заявляє, будь-яких претензій до ОСОБА_4 не має.
За таких обставин справи, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України», «Коробов проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений у ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства» та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд вважає, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, та його конкретні обставини, дані про особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я та міцність його соціальних зв'язків, а саме: що він є громадянином України, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має задовільний стан здоров'я, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг від сусіді та мешканців села на нього до селищної військової адміністрації не надходило, до адміністративної відповідальності виконавчим комітетом селищної ради не притягувався, раніше несудимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду власних дій, наявності відчуття жалю за вчинене, розуміння наслідків своїх дій.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 69-1 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини вчиненого злочину, наявність обставин, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне призначити йому покарання, в межах санкції встановленої ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.
Призначене покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 не застосовувався.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 , в порядку ст. 124 КПК України, в дохід держави судові витрати за проведення:
-судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121 -24/3210-ТВ від 06.02.2024, в розмірі 1514,56 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок;
-судової біологічної експертизи СЕ-19/121-24/5849-БД від 14.06.2024, в розмірі 1079,60 (одна тисяча сімдесят дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд визначає відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ст. 174 КПК України, арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 12.02.2024 - скасувати.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-кутова шліфувальна машина (болгарка) марки «DeWalt» моделі DWE492 - вважати повернутою власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121 -24/3210-ТВ від 06.02.2024, в розмірі 1514,56 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок, судової біологічної експертизи СЕ-19/121-24/5849-БД від 14.06.2024, вартістю в загальному розмірі 1079,60 (одна тисяча сімдесят дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 12 лютого2024 2024 року, на майно, на вилучене 02.02.2024 в період часу з 17:30 год. до 18:00 год., під час проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська поблизу буд. 23, а саме: кутову шліфувальну машину (болгарку) марки DeWalt моделі DWE 492 заводський номер НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку добровільно видав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1