Справа № 191/4245/25
Провадження № 1-кп/191/421/25
19 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
за участю неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_8 ,
представника свідка - ОСОБА_9 ,
представника органу опіки та піклування Синельниківської міської ради ОСОБА_10 ,
представника сектору ювенальної превенції Синельниківського РУП - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості (між прокурором та обвинуваченим, захисником, законним представником неповнолітнього обвинуваченого)у кримінальному провадженні № 12025041390000753 від 21.06.2025 року стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, раніше не судимий, не є депутатом, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,
Неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не маючи посвідчення водія, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом марки «LIFAN SR200», VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 20.06.2025 о 20 годні 05 хвилин рухався по вул. Миру в м. Синельникове, Дніпропетровської області разом з пасажиром - неповнолітнім ОСОБА_12 .
20.06.2025 о 20 годині 10 хвилин неповнолітній ОСОБА_7 , продовжуючи рух по вул. Миру зі сторони вул. Павла Тичини в напрямку вул. Березневої (8 Березня) м. Синельникове, Дніпропетровської області, де під час руху проявляючи кримінально-протиправну самовпевненість, крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, рухаючись по вказаній вулиці порушуючи вимоги п.п.1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9 а), 12.1., Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), не переконався в безпечності вибору швидкості руху перед закругленням проїзної частини дороги вліво за напрямком руху, допустив перекидання транспортного засобу «LIFAN SR200», VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоциклу «LIFAN SR200», VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , неповнолітній ОСОБА_12 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Вогнищевий забій головного мозку. Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма. Забій головного мозку І ступеню. Вогнищеві забої поста та правої гемісфери мозочка. Субдуральний крововилив ліворуч. Субарахноїдальний крововилив. Пневмоцефалія. Дислокаційний синдром. Лінійний перелом потиличної кістки. Забійна рана потиличної ділянки», за своїм характером і в свої сукупності, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Своїми діями водій мотоциклу «LIFAN SR200», VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , неповнолітній ОСОБА_7 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9 а), 12.1., Правил дорожнього руху України якими передбачено:
п.1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
п.1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п.2.3.: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
п.2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
п.12.1.: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
У даній дорожній обстановці дії водія мотоциклу «LIFAN LF 175-OM» VIN: НОМЕР_1 , неповнолітнього ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9 а), 12.1., Правил дорожнього руху України, а невідповідність дій водія ОСОБА_7 , вимогам п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9 а), 12.1., Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди..
Умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
14.11.2025 року між сторонами кримінального провадження: прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні з одного боку та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_7 , його захисником ОСОБА_5 , законним представником обвинуваченого ОСОБА_6 , було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. ст. 394, 424, 468, 469, 472 - 474 КПК України, згідно умов якої ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України та сторонами погоджено вид та міру покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років пробаційного нагляду з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
В угоді також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся. Крім того, пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки невиконання угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив суд затвердити угоду.
В судовому засіданні захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , законний представник неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 , законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_8 , представник свідка - ОСОБА_9 , представник органу опіки та піклування Синельниківської міської ради ОСОБА_10 , представник сектору ювенальної превенції Синельниківського РУП - ОСОБА_11 , підтримали позицію обвинуваченого, зазначивши, що угода про визнання винуватості стосовно останнього, укладена у відповідності із КПК та КК України, та в його присутності, просили суд її затвердити.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 надана письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості, зміст ст. ст. 468, 469, 472 КПК України їй роз'яснені та є зрозумілими, також підстави оскарження обвинувального вироку, в разі затвердження угоди, в апеляційному порядку, що визначені в ч. 4 ст. 394 КПК України та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, їй роз'яснені та є зрозумілими.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов наступного висновку.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки її умови не суперечать вимогам КК України, КПК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
При призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також враховано особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав повністю, згідно сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 № МПЗ/1640 від 02.05.2023 втратив батька під час ведення бойових дій спрямованих на відсіч збройної агресії рф.
В якості пом'якшуючих покарання обставини, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставини, які обтяжують покарання, згідно положень ст. 67 КК України, не встановлені.
Крім того, обвинувачений цілком розуміє, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид узгодженого покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
За таких обставин, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Арешт накладений на мотоцикл марки «LIFAN SR200», VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області справа номер 191/3124/25 від 26.06.2025 підлягає скасуванню.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14.11.2025 року у кримінальному провадженні № 12025041390000753 від 21.06.2025 року укладену між прокурором ОСОБА_3 , з одного боку та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_7 , його захисником ОСОБА_5 , законним представником обвинуваченого ОСОБА_6 .
Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави, витрати на проведення експертизи № СЕ-19/104-25/26688-ІТ від 08.08.2025 року в розмірі 1782,80 гривень, на проведення експертизи № СЕ-19/104-25/26691-ІТ від 08.08.2025 року в розмірі 1782,80 гривень, на проведення експертизи № СЕ-19/104-25/30542-ІТ від 13.08.2025 року в розмірі 4 457,00 гривень.
Речові докази, що знаходяться в камері схову речових доказів Синельниківського РУП, а саме: мотоцикл марки «LIFAN SR200», VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_13 , скасувавши накладений арешт згідно ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області справа номер 191/3124/25 від 26.06.2025.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1