Справа № 214/9507/25
1-кп/214/1024/25
12 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря,- ОСОБА_2
прокурора,- ОСОБА_3 ,
захисників,- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
обвинувачених,- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в м. Кривому Розі клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно, ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12024041230002442 від 22.11.2024 року, по обвинуваченню по обвинуваченню ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України,
В провадженні суду перебуває вище вказане кримінальне провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про обрання обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає не доведеними ризики, просив застосувати до обвинуваченої більш м'який запобіжний захід, оскільки вона має двох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю ІІІ групи, отримує соціальні виплати, тому має джерела доходів, працевлаштувалася.Після закінчення запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 з'являється на реєстрацію до органу пробації, виконує покладені на неї судом обов'язки за попередніми вироком, що вказує на те, що остання змінила свою поведінку та стала на шлях виправлення. Просив врахувати, що ОСОБА_8 беззаперечно виконує покладені на неї обв'язки, по першому виклику з'являється в кожне судове засідання.
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та обвинувачені, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожен окремо, підтримали позицію захисту.
Заслухавши клопотання прокурора, захисників, обвинувачених, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
До обвинуваченої ОСОБА_8 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, в продовженні дії якого в подальшому слідчим суддею було відмовлено. Як слідує зі змісту ухвал суду першої та апеляційної інстанції, підставою для відмови у продовжені строку дії запобіжного заходу виді тримання під вартою, слугувала не відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а пропущення строку для звернення з відповідним клопотанням про продовження запобіжного заходу, а саме, на день розгляду клопотання цей строк закінчився, а тому у слідчого судді не було підстав для продовження зазначеного строку, який сплив на момент подачі зазначеного клопотання слідчого.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Однак, на час розгляду клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, остання з 17.09.2025 не має жодного запобіжного заходу.
Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, обравши вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, як спосіб отримання стабільного незаконного прибутку, в порушення вимог Законів України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 22.11.2024, прийняв рішення про створення організованої групи з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, які полягали у незаконному придбанні, зберіганні, виготовленні, перевезенні, пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, обіг яких обмежено - амфетаміну та PVP. Під час формування складу організованої групи, ОСОБА_9 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та місці, запропонував ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , прийняти участь у запланованих ним злочинах, пов'язаних з незаконним придбанням, зберіганням, виготовленням та пересиланням з метою збуту та незаконним збутом психотропної речовин, обіг якої обмежено - амфетаміну та PVP, повідомивши останнім свої наміри щодо механізму його вчинення. Вказані особи бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію та надали свою добровільну згоду на участь в організованій групі. З метою реалізації даної злочинної діяльності у створеній організованій групі було розподілено ролі.
Отримавши від ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 згоду на спільну злочинну діяльність у складі організованої групи, ОСОБА_9 , як керівник організованої групи, з метою підготовки до вчинення вказаних злочинів та дотримання співучасниками заходів конспірації з протидії її викриття, на етапі створення групи довів їм загальний план вчинення злочинів.
Для вчинення кримінального правопорушення члени організованої групи, за раніше розподіленими ролями, використовували сервіси поштових відправлень.
Тобто ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 та ч. 3 ст.307 КК України.
21.04.2025 року о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, суд не надає оцінки зібраним доказам та не встановлює правильність попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, як і не визначає наявність вини обвинуваченої, а лише керується наявністю обґрунтованої підозри.
Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень за ч.3 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.307 КК України повністю підтверджується сукупністю неспростовних доказів, зібраними у кримінальному провадженні, а саме: протоколами допиту свідків, протоколами огляду, висновками експертів та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають місце до теперішнього часу.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та суду - є те, що обвинувачена обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину за яке передбачено покарання до від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. З наданого захисником строкового трудового договору № 73 від 07.11.2025 слідує, що ОСОБА_8 працевлаштувалася 07.11.2025 підсобним робітником в КНП «Криворізький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» напередодні обрання запобіжного заходу, до цього тривалий час не працювала, законність джерела її доходів суду не відомо. В разі доведення вини обвинуваченої у скоєнні даного злочину, їй загрожує міра покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12-ти років і тому, побоюючись покарання, обвинувачена може переховуватись від суду, тим самим перешкоджати об'єктивному розслідуванню та встановленню істини по кримінальному провадженню, виконанню процесуальних рішень, з метою уникнення відповідальності.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні - є те, що ОСОБА_8 відповідно до ст. 221 КПК України має право ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, а отже: доказами, здобутими в ході досудового розслідування, знатиме повні анкетні дані свідків та їх місце мешкання, які допитані у кримінальному провадженні, але яких не допитано в суді, які викривали її у скоєні вказаного кримінального правопорушення, тому у разі обрання їй запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, може вплинути на них з метою примушування до зміни показів у суді, та які викривають її у вчиненні злочинної діяльності.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується - є те, що обвинувачена обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого умисного корисливого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12-ти років, що свідчить про продовження існування тих же обставин, які спонукали обвинувачену до скоєння кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_8 не була працевлаштована тривалий час та вчинення вказаного корисливого злочину могло було її джерелом одержання прибутку. Обвинувачена працевлаштувався лише 07.11.2025, після того як справа була передана на розгляд суду.
Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилається на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, у справі не досліджено докази, зокрема, не допитані свідки, обвинувачена має неповнолітніх дітей, що свідчить про соціальні зв'язки, разом з тим, вона раніше судима за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинила кримінальне правопорушення під час невідбутого покарання, також, враховуючи матеріали розсекречених НСРД, вбачається, що ОСОБА_8 бажала покинути межі України та була зупинена лише у зв'язку з фактичним затриманням, тому мають місце ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: не з'явлення або переховування від суду, вплив на свідків, продовження вчинення інкримінованого правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обмеження її права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти її втечі та забезпечити належне виконання нею своїх процесуальних обов'язків. Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
За таких обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість обвинуваченої свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані нею менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, а тому доводи захисника про необхідність обрати обвинуваченій ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не є слушними.
Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Отже, на теперішній час відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_8 окрім як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 176-178, 183, 184, 314-317, 369, 371, 372КПК України, суд, -
Клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 ,-задовольнити.
Обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10.01.2026, включно, без визначення розміру застави.
Обвинувачену ОСОБА_8 взяти негайно під варту в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_8 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено о 15-00 год. 14.11.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1