Справа № 214/3935/22
2/214/141/25
05 листопада 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми, визначення порядку участі батька у вихованні дітей, третя особа - Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні з дітьми - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити порядок його участі у спілкуванні та вихованні дітей, шляхом встановлення зустрічей і перебування з дітьми: 1) під час перебування дітей в Україні - періодичні особисті побачення і проживання з дітьми відбуватимуться не менше половини часу на тиждень, за наступними графіками, які погоджуються між батьком та матір'ю: або тиждень через тиждень, починаючи з 08 год. кожного понеділка; або через кожні 2 дні, при цьому час передачі дітей від матері до батька визначається або о 08 год. або о 20 год.; або через кожні 3 дні, при цьому час передачі дітей від матері до батька визначається або о 08 год. або о 20 год., з правом прогулянок по місту та відвідування дитячих розважальних центрів, відвідування місця проживання батька, в тому числі під час ночівель з повідомленням матері про місце перебування дітей під час реалізації батьком права на контакт з дітьми; 2) під час його перебування в Республіці Польща або в іншій країні світу, де також можуть проживати відповідач та діти, періодичні особисті побачення з дітьми, що відбуватимуться не менше половини часу на тиждень (місяць), на наступними графіками, які погоджуються між батьком та матір'ю: або тиждень через тиждень, починаючи з 08 год. кожного понеділка; або через кожні 2 дні, при цьому час передачі дітей від матері до батька визначається або о 08 год. або о 20 год.; або через кожні 3 дні, при цьому час передачі дітей від матері до батька визначається або о 08 год. або о 20 год., з правом прогулянок по місту та відвідування дитячих розважальних центрів, відвідування місця проживання батька, в тому числі під час ночівель з повідомленням матері про місце перебування дітей під час реалізації батьком права на контакт з дітьми та зобов'язати відповідача повідомляти його про місце проживання дітей, або про зміну місця проживання, зміну телефонних номерів та акаунтів у соцмережах дітей та відповідача, якщо такі відбудуться та не блокувати його телефони і акаунти; 3) зобов'язати відповідача надати йому інформацію про наявні засоби зв'язку (номер телефону, скайпу тощо) для спілкування з дітьми, надавати йому інформацію про зміну номера телефону її та дітей, облікового запису скайпу, телеграму, вайберу та інших засобів зв'язку, необхідних для спілкування з дітьми, а також місце проживання дітей та інформувати щодо людей, з якими може проживати відповідач і їх діти, щоб невідомі особи зі злочинного світу або девіантної поведінки не могли становити загрозу дітям.
Позивач у судове засідання надав заяву про забезпечення вказаного позову, в якій просить суд забезпечити йому особисті (стаціонарні) контакти для спілкування з дітьми щовівторка та щочетверга з 16 год. до 21 год., а також у вихідні, починаючи з 11 год. суботи до 13 год. неділі - у публічному місці або за місцем проживання батька, без присутності матері дітей та за його згодою за можливої присутності баби дітей (з боку матері) за умови спокійної поведінки та відсутності образ на адресу батька, або інша нейтральна особа, визначена судом, а також забезпечити йому дистанційні (онлайн) контакти щоденного телефонного або відеоконтакту з дітьми через додатки Viber, Telegram або WhatsApp на номер старшого сина ОСОБА_5 (+48 694 657 315 або інший, наданий матір'ю), з одночасною передачею зображення і звуку, щодня з 18 год. до 19 год., зобов'язавши учасницю (матір) передавати телефон старшого сина йому самому або бабусі по материнській лінії та надати суду актуальні номери телефонів із забороною їх блокування або зміни та застосувати до матері дітей загрозу штрафу в розмірі 5000 грн. за кожне порушення обов'язків, передбачених ухвалою суду щодо забезпечення контактів батька з дітьми.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд уважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, за змістом наведених вище приписів, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та умовою їх застосування є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Зокрема, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов'язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Так, суд, дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу на доведення існування обставин ризику ускладнення виконання рішення суду у разі невжиття визначених ним заходів забезпечення позову або ризику унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, а також не довів суду того, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідатимуть вимогам співмірності позову.
Більш того, суд уважає, що заява про застосування саме таких заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач та, які є тотожними (схожими) по своїй суті до пред'явлених ним позовних вимог, у разі її задоволенняпотягне за собою такі наслідки, які можуть виникнути тільки після розгляду спору по суті, позаяк задоволення заяви з такими вимогами фактично може бути вирішенням справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також положення ч. 10 ст. 150 ЦПК України, згідно з якими не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-150, 153 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Попов.
Повна ухвала складена 10 листопада 2025 року.