іменем України
Справа № 210/5235/25
Провадження № 1-кп/210/626/25
18 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які приймають участь у судовому розгляді: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено 06 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000582,-
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено 06 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000582.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року кримінальне провадження призначеного до судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктом 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо, не заперечували з приводу продовження строку тримання під вартою.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У відповідності до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів. Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінити обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.
Очікування можливого суворого покарання саме по собі є реальним мотивом та підставою переховуватись від суду, та суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.
При оцінці ризику переховування у цьому провадженні суд враховує той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. На теперішній час існують підстави стверджувати, що ризик втечі вірогідний, виходячи із суворості покарання.
Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що існування ризику втечі знаходиться у взаємозв'язку з іншими факторами, зокрема соціальне та матеріальне становище ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, не має певних соціальних зв'язків. Також відсутність стримуючих факторів, таких як сім'я, неповнолітні діти, батьки похилого віку, не виключає тієї обставини, що ОСОБА_4 у разі зміни запобіжного заходу, може змінити місце проживання.
Тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства станом на дату розгляду питання зможе попередити ризик ухилення від суду.
При оцінці ризику незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні суд враховує той факт, що свідки ще допитувалися під час розгляду справи, так це надає реальну змогу в подальшому впливати на останніх задля спотворення доказової бази відносно нього для уникнення в подальшому від відбуття покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення.
Суд погоджується і з доводами прокурора про те, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, ОСОБА_6 раніше засуджений, в останній раз 03.06.2024 року Довгинцівським районним судом м. Кривого рогу за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік.
У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.
Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених і продовження раніше обраного щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюються, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяця.
Щодо альтернативного заходу.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
Ухвалою слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2025 року ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
За змістом пункту 1 частини 4 статті 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Оскільки наразі ризики, які були наявні на етапі досудового слідства не зменшилися, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, зважаючи на природу та характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та необхідність забезпечення запобігання спробам переховуватися від суду.
Керуючись статтями 130, 131, 170-174, 314-317, 350,372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 16 січня 2026 року без визначення застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, направити до ДУ "КУВП (№3)" для виконання.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 19 листопада 2025 року об 09 год. 15 хв. в залі судового засідання № 7 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх, каб. 309).
Суддя: ОСОБА_1