Справа № 210/5411/25
Провадження № 2/210/1751/25
іменем України
17 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Колос Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
11 серпня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №899264240 від 22.01.2024 року у загальному розмірі 28000,00 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що 22.01.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №899264240 на суму 6400,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора YSWF-5543.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 6400,00 грн 22.01.2024 на банківську карту №4149-62XX-XXXX-2651 Відповідача, яку Відповідач вказала у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
10.10.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №10/1024-01.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 28000,00 грн, яка складається з: 6400,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21600,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану вище суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
Аргументи учасників справи
Позивачем вказано у позові про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 05.08.2025 року надала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що не підтримує позовні вимоги позивача, оскільки кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено 22.01.2022 року. Тобто правовідносини за кредитним договором виникли 22.01.2022 року, значно пізніше ніж було укладено договір факторингу між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс». Таким чином ТОВ «Таліон плюс» не могло відступити ТОВ «Онлайн фінанс», а ті в свою чергу ТОВ «Юніт капітал» право вимоги за кредитним договором № 899264240 від 22.01.2022 року, оскільки у самого ТОВ «Таліон плюс» було відсутнє таке право грошової вимоги. Крім того, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. У справі відсутні належні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача, в той же час позивачем не надано підтвердження сплати первісному кредитору коштів за Договором факторингу, як того вимагає Закон. Реєстр прав вимоги не є документом, який підтверджує факт передачі кредитних коштів, і не може бути доказом у справі на підтвердження доводів позивача про існування будь-яких кредитних зобов'язань перед позивачем.
Також зазначила, що додатки до договору факторингу без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджує, яку сум коштів отримав відповідач за укладеним договором, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним та яка частина сплачена не була. Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача заборгованості за кредитним договором. В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Також відповідачем ОСОБА_2 надано до відзиву клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому зазначила, що сума витрат на професійну правничу допомогу, висунута ТОВ «Юніт Капітал» є непропорційною та такою, що підлягає зменшенню, враховуючи складність справи та фактичний час, витрачений адвокатом на професійну правничу допомогу. Вважає спів мірним зі складністю справи та ціною позову, виконаною адвокатами роботою та розумним і обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. Таку суму вважає пропорційною предмету спору та такою, що є доцільною для розподілу між сторонами.
22.09.2025 року від представника ТОВ «Юніт Капітал» до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 6400,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення № 57e7f86a-c086-4d68-abc6-70487e44b414 від 22.01.2024 з відміткою Товариства. Жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, таким чином Позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів Відповідачеві.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав письмові пояснення про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно підтверджується наданням платіжної інструкції, проте документальним підтвердженням зарахування коштів на рахунок клієнта, може надати виключно емітент платіжної карти клієнта. Позивач не володіє й не може володіти зазначеними доказами, оскільки вони не передані Первісним кредитором.
Також зазначив, що відповідачем не додано будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.
Отже, враховуючи наведене, Позивач дійсно підтвердив факт укладання кредитного № 899264240 від 22.01.2024 Договору та наявність заборгованості у Боржника.
Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» 12.03.2024, тобто після укладання Кредитного договору № 899264240 від 22.01.2024 року.
Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок Відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу. Посилання Відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв'язку з тим, що Позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемними, Позивач дійсно підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні документи. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
30.09.2025 року відповідач ОСОБА_1 надала до суду заперечення, в яких зазначила, що саме позивач повинен довести перерахунок кредитних коштів відповідачу за кредитним договором. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Очікування кредитодавця, що позивальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який надається кредит виходить за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже такі очікування не можуть вважатись легітимними. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
22.01.2024 року ОСОБА_1 було оформлено заяву на тримання грошових коштів в кредит від 22.01.2024 року та зазначено номер картки № НОМЕР_1 (а.с.17).
22 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір кредитної лінії № 899264240 (а.с.23-32).
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора YSWF-5543 22.01.2024 року о 10:42:59 год (а.с.14).
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору строк Дисконтного періоду користування кредитом складає 16 днів. Кількість продовження Дисконтного періоду не обмежена. Кількість днів на який продовжується дисконтний період складає 30 днів (а.с.24 зворот, 25).
Сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду та строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на у мовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно п. 3.3 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом за перші 16 днів 2560,00 грн, про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (а.с.25).
Розділом 4 договору Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 899264240 від 22.01.2024 року сума кредиту 6400,00 грн, строк кредитування до 1857 днів, дисконтний період 16 днів, базова процентна ставка 912,50 % (а.с.21).
У паспорті споживчого кредиту до договору № 899264240 від 22.01.2024 року викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, інші важливі правові аспекти (а.с.21-22).
Згідно з заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 22.01.2024 року сторони погодили суму кредиту 6400,00 грн та позичальник надав номер платіжної карти для переведення кредитних коштів № 4149-62XX-XXXX-2651 (а.с.17).
Відповідно до платіжного доручення № 57е7186а-с086-4d68-abc6-70847c44b414 від 22.01.2024 року ОСОБА_1 на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-2651 22.01.2024 року зараховано 6400,00 грн (а.с.10).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 899264240 від 22.01.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 28000,00 грн, яка складається з 6400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21600,00 грн - заборгованості за простроченими відсотками (а.с.38).
З розрахунку заборгованості наданого позивачем станом на 10.10.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 28000,00 грн (а.с.39-40).
Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 22.01.2024 року по 27.01.2024 року Відповідач по картці здійснювала операції, як зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку, тощо (а.с.108-109).
Отже в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 уклала кредитний договір на суму 6400,00 грн, яку отримала в той же день шляхом перерахування коштів на її особисту картку відкриту у АТ КБ «Приват Банк».
28.11.2018 року між Первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права Вимоги до Боржників (а.с.61-64).
10.10.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №10/1024-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників, серед яких і позичальник ОСОБА_1 , Договір № 899264240 від 22.01.2024 року, що укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та боржником яким є: ОСОБА_1 (а.с.56-58).
Згідно Витягу з реєстру боржників від 12.03.2024 року до Договору Факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 28000,00 грн, з яких: 6400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21600,00 грн - сума заборгованості по відсоткам (а.с.59).
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» у т.ч. за Договором № 8992644240 від 22.01.2024 року, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та боржником яким є: ОСОБА_1 (а.с.51-53).
Згідно з п. 1.2. Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (а.с. 51).
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем було підписано Акт приймання-передавання реєстру боржників (а.с.52).
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало, а позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняв право вимоги до відповідача за Договором № 899264240 від 22.01.2024 року у загальному розмірі 28000,00 грн, з яких 6400,00 грн. - сума основного боргу, 21600,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.49).
Після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, однак в порушення умов Договору позики, відповідач не погасила заборгованості в повному обсязі.
Мотивувальна частина та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 549-550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Особливістю спірних правовідносин у даній справі є укладання договору про надання споживчого кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства або мобільний додаток. З урахуванням даної обставини, застосуванню підлягають наступні положення законодавства.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином, судом встановлено, що укладений кредитний договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладання електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до змісту вказаної норми, проценти за користування кредитними коштами поділяються на встановлені законом або договором. Зокрема, й період нарахування відсотків має бути погодженим між сторонами договору, у якому має бути чітко зазначено, що відсотки можуть бути нараховані поза межами закінчення строку договору чи строку кредитування.
ТОВ «Юніт Капітал», пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками.
22.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №899264240.
Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора YSWF-5543 22.01.2024 року о 10:42:59 год.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 899264240 від 22.01.2024 року сторони узгодили, що сума кредиту 6400,00 грн, строк кредитування до 1857 днів, дисконтний період 16 днів, базова процентна ставка 912,50 %.
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконала своїх зобов'язань.
Щодо заперечень відповідача викладених у відзиву
Судом враховано, що стороною відповідача не заперечується факт укладання кредитного договору № 899264240 від 22.01.2024 року та відповідно отримання траншу у розмірі 6400,00 грн.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 899264240 від 22.01.2024 року сторони узгодили, що сума кредиту 6400,00 грн, строк кредитування до 1857 днів, дисконтний період 16 днів, базова процентна ставка 912,50 %.
Відповідач ОСОБА_1 будь-яких доказів, які б спростовували вказані нею обставини у відзиву, а саме не отримання кредитних коштів, що можна встановити зокрема із банківських виписок, суду не надала всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Відзив на позовну заяву мотивований виключно доводами про незгоду із розміром кредитної заборгованості та представлення суду стороною позивача розрахунку кредитної заборгованості, як неналежного доказу.
Суд відхиляє ці доводи, оскільки згідно з матеріалами справи розрахунки містять усі складові заборгованості, а також підпис та печатку представника ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Окрім того, на спростування наведених позивачем розрахунків відповідач не надала свого контррозрахунку кредитної заборгованості.
Щодо правомірності переходу права вимоги суд зазначає наступне
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.61-62).
В подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено ряд додаткових угод, зокрема додаткова угода №19 від 28.11.2019 року, додаткова угода №26 від 31.12.2020 року, додаткова угода від 31.12.2021 року, додаткова угода № 31 від 31.12.2022 року, додаткова угода №32 від 31.12.2023 року, згідно з яким строк дії договору продовжувався. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги №275 від 12.03.2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 899264240 від 22.01.2024 року (а.с.59)
10.10.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №10/1024-01 (а.с.56-58).
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору. Платіжною інструкцією № 7524 від 16.10.2024 року підтверджено оплату ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за відступлення права вимоги (а.с.53).
Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 року до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 899264240 від 22.01.2024 року в сумі 28000,00 грн (а.с.55).
04 червня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (а.с.51-52).
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 28000,00 грн (а.с.49).
Платіжними інструкціями № 467 від 10.06.2025 року, № 468 від 10.06.2025 року, № 469 від 11.06.2025 року, № 470 від 11.06.2025 року, № 478 від 19.06.2025 року, № 479 від 19.06.2025 року, № 483 від 25.06.2025 року підтверджено оплату ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за відступлення права вимоги.
Отже, ТОВ «Юніт Капітал» за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року набуло прав нового кредитора за кредитним договором №899264240 від 22.01.2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 .
Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні встановлено, що в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 899264240 від 22.01.2024 року перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 28000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №899264240 від 22.01.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 28000,00 грн.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню».
Договір, укладений між відповідачем та первісними кредиторами, договори факторингу укладені між первісними кредиторами та ТОВ «Юніт капітал» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
Відповідач ОСОБА_1 не довела належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно p Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договором, доказів протилежного стороною відповідача суду не представлено.
За змістом ст.ст. 525, 599, 610, 612 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Матеріали справи підтверджують факт неналежного виконання відповідачкою умов договору, зокрема систематичну несплату заборгованості, внаслідок чого утворилась сума боргу, зазначена у позовній заяві. Розрахунок боргу, наданий позивачем, є обґрунтованим, відповідачем не спростований.
Оскільки ТОВ «Юніт капітал» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті боргу та відсотків не виконала, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатила, чим порушила вимоги договору, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт капітал» заборгованість в загальному розмірі 28000,00 гривень.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.
На виконання вимог цивільно-процесуального законодавства, звертаючи із позовом до суду, представник ТОВ «Юніт капітал» зазначив розрахунок судових витрат у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 05.06.2025 року, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» таТОВ «Юніт капітал», яким сторони погодили вид та вартість послуг, Додаткова угода № 25770779180 від 05.06.2025 року до Договору про надання правової допомоги від 05.06.2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, згідно якого адвокат надав послуги з консультації та складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн (а.с.35-37)
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019 року, № 320/11366/20 від 13.05.2022 року.
З урахуванням заперечень сторони відповідача, а також враховуючи складність справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення судових витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
На підставі ст. 141 ЦПК України, вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. суд вважає законними, обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265 ЦПК України, ст.ст. 251, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054, п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором № 899264240 від 22.01.2024 року у розмірі 28000,00 грн (двадцять вісім тисяч) гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6400,00 грн (шість тисяч чотириста) гривень, заборгованості за несплаченими відсотками у розмірі 21600,00 грн (двадцять одна тисяча шістсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" ЄДРПОУ: 43541163 понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 19 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, місце знаходження: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4А, офіс 10;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя: Р. Є. Скотар