№ 207/923/25
№ 2/207/783/25
13 листопада 2025 року м.Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Трохименко К.О.
за участю представника позивача Гук М.І. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк", м.Львів
до ОСОБА_1 , м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 64881,12 грн, а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн та інші можливі витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що згідно умов кредитного договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі та інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку, визначеному цією угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту протягом дії угоди 72% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 48% річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 5000,00 грн. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку. Станом на дату подання цієї заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, комісію та інші платежі за кредитним договором. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 14.01.2025 становить 64881,12 грн, з яких: прострочений борг - 29988,53 грн, прострочені проценти - 34892,59 грн.
Ухвалою суду від 25.02.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 26.03.2025 на 11:10 годин.
26.03.2025 розгляд справи відкладено до 01.05.2025 до 11:30 годин.
01.05.2025 розгляд справи відкладено до 03.06.2025 до 11:00 годин, у зв'язку з перебуванням у відрядженні відповідача.
03.06.2025 розгляд справи відкладено на 22.07.2025 до 10:30 годин; явку представника позивача визнано обов'язковою.
22.07.2025 розгляд справи відкладено до 19.08.2025, у зв'язку з перебуванням у відрядженні відповідача.
19.08.2025 розгляд справи відкладено до 12.09.2025 до 11:00 годин, у зв'язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
12.09.2025 присутній у судовому засіданні відповідач, позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що дійсно між ним та позивачем було укладено кредитний договір, на умовах якого він отримав у користування кредитні кошти та частково сплачував заборгованість за цим договором. На даний час він є військовослужбовцем, а тому має пільги, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо сплати відсотків за кредитним договором. Таким чином, на думку відповідача, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за кредитним договором є безпідставною та неправомірною.
12.09.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.11.2025 до 11:30 годин.
31.10.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву, в якій заявник просить залишити позовну заяву в частині стягнення грошових коштів у розмірі 18229,94 грн за кредитним договором №С-407-010659-22-980 від 22.09.2022 без розгляду. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 46651,18 грн та судового збору у розмірі 3028,00 грн підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
03.11.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2025 до 10:30 годин для надання відповідачем контррозрахунку спірної заборгованості.
13.11.2025 відповідач у судове засідання не з'явився, контррозрахунок заборгованості не надав.
У поданому клопотанні відповідач просить зупинити провадження у даній справі до його демобілізації, посилаючись на те, що він призваний на військову службу по мобілізації, у зв'язку з чим не може брати участь у судових засіданнях.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 частини першої ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обстави, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто, інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підтав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обстави, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Отже, обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Суд враховує, що відповідач особисто неодноразово приймав участь у судових засіданнях під час розгляду даної справи, а отже не був позбавлений можливості надати пояснення щодо заявлених позивачем позовних вимог.
Судом не встановлено обставин неможливості розгляду цієї справи на період перебування відповідача на військовій службі. Водночас, зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
При цьому, суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2022 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" (надалі - банк) та ОСОБА_1 (надалі - клієнт) укладено угоду про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування (у разі наявності страхування) №С-407-010659-22-980, за умовами якої банк надає клієнту кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії до рахунку та здійснює платежі клієнта з рахунку за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів клієнта на рахунку, на умовах повернення, черговості та оплатності, а саме: максимальний розмір кредитної лінії становить 200000 грн зі строком дії 12 (дванадцять) місяців з можливістю автоматичної пролонгації. Розмір кредитної лінії на дату укладення угоди, становить 5000 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта з дотриманням вимог ДКБОФО.
Пунктом 3 угоди передбачено, що процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом всього строку дії угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією угодою Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту протягом дії угоди 72% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 48% річних. Орієнтовна реальна річна процента ставка становить 100,97% річних та орієнтовна загальна вартість кредиту становить 335 729,68 грн. Відповідно до п.4 угоди повернення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом готівкового або безготівкового поповнення рахунку не пізніше останнього робочого дня платіжного періоду з дотриманням вимог цієї угоди, чинних тарифів та ДКБОФО, які розміщені на сайті банку www.ideabank.ua.
Наведені умови договору були погоджені сторонами у паспорті споживчого кредиту "СВ WHITE+".
На виконання умов договору банком надано відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок.
Відповідно до виписки по рахунку відповідача за період з 22.09.2022 по 29.10.2025, кредитний ліміт було збільшено до 30000,00 грн; відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за тілом кредиту та відсотками.
Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №С-407-010659-22-980 від 22.09.2022 перед АТ "Ідея Банк" станом на 30.10.2025 становить 46651,18 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 29988,53 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 16 662,65 грн.
Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.08.2022 у справі № 757/37126/18 зазначено, що загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.202 у справі № 911/19/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.11.2023 у справі №204/5103/21 вказано, що "суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань".
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 13.05.2020 у справі №219/1704/17, суд в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
У даному випадку відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості, здійсненим відповідачем.
Водночас, суд позбавлений можливості здійснити перевірку правильності здійснених нарахувань заборгованості або провести власний розрахунок, оскільки позивачем не надано обгрунтованого розрахунку заборгованості відповідача за спірним кредитним договором.
Надана позивачем довідка-розрахунок заборгованості не відображає ні період, за який здійснювалось нарахування процентів, ні відсоткову ставку, ні залишкову суму кредиту, на яку згідно договору мають нараховуватись відсотки.
Крім того, надана позивачем виписка по рахунку не є безумовним доказом підтвердження достовірності розміру заборгованості, оскільки вона не містить інформацію про розмір відсоткової ставки та алгоритм нарахування відсотків.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги недоведеність позивачем розміру заборгованості відповідача за спірним кредитним договором, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.141,258-259,263-265,268,279,354,355 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В.Бушанська