Справа № 932/7851/25
Провадження № 2-з/932/109/25
про забезпечення позову
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Рибкіна О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову по справі за її позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в обґрунтування якої представник позивача вказала, що предметом спору по даній справі є визначення прав на спільне сумісне майно позивача і відповідача - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира придбана у шлюбі з відповідачем за спільні кошти за договором купівлі-продажу, але оформлена на відповідача та зареєстрована на його ім'я Димитровським (зараз Мирноградським) бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі №20 за реєстровим №5 стор. 216. Є підстави вважати, що дана квартира, що є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, без згоди позивача може бути відчужено відповідачем на користь третіх осіб, в т.ч. припинено право власності на неї та отримано відповідачем одноособово житловий сертифікат у рамках державної програми «єВідновлення», що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тому просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири.
Суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Одним з видів забезпечення позову, визначених ст.150 ЦПК України, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Тобто суд на цій стадії має, зокрема, перевірити, яке конкретно майно належить відповідачу.
Згідно матеріалів справи за договором купівлі-продажу від 08.08.2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області Богатовим С.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 3482, ОСОБА_3 купив квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано 16.08.2002 року в Димитровському БТІ за реєстровим № 5 стор.216.
Згідно з Інформаційною довідкою № 418181666 від 17.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна інформація щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у зазначених реєстрах відсутня.
Іншої інформації щодо права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 позивачем суду не надано.
Отже, суд зазначає, що у відповідних Реєстрах, зокрема, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформація щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня, а реєстрація права власності на вказану квартиру за відповідачем була здійснена 16.08.2002 року Димитровським БТІ.
За період з 16.08.2002 року, коли за відповідачем Димитровським БТІ було зареєстровано право власності на квартиру, до 01.01.2013 року, коли припинилися повноваження БТІ щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , могла бути відчужена власником іншій особі будь-яким способом (продана, подарована тощо).
Доказів зареєстрованого права власності за відповідачем на вищевказану квартиру в Димитровському (зараз - Мирноградському) БТІ станом на 01.01.2013 (а відповідно і на теперішній час) позивачем суду не надано.
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки позивачем не надано суду доказів зареєстрованого права власності за позивачем станом на теперішній час на квартиру, про арешт якої в порядку забезпечення позову заявлене клопотання, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-153, 353-354, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.А. Рибкін