Справа № 674/1368/25
Провадження № 2/674/872/25
іменем України
18 листопада 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: м. Київ вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 22923,82 грн),
До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з останньої заборгованість у сумі 22 923,82 грн за кредитним договором № 716145456 від 10.11.2022 (далі - кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн, зумовлені судовим розглядом вказаних позовних вимог.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА". За результатами укладення ряду договорів факторингу, право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов'язковості умов укладених договорів, обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором, правових наслідків відступлення права вимоги та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді; норми Закону України "Про споживче кредитування".
Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі та про витребування доказів від акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК".
Ухвалою від 08.08.2025 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою суд за клопотанням позивача витребував інформацію від акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" щодо підтвердження факту перерахування грошових коштів за кредитним договором на банківську картку відповідача.
Відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, заперечень проти позовних вимог не надала.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надійшла відповідь, яка містить інформацію про зарахування грошових коштів на банківську картку відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
10.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (код ЄДРПОУ 38569246, місцезнаходження: 01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15-Б, перший поверх, далі первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір № 716145456 від 10.11.2022 (далі - кредитний договір) на умовах повернення суми кредиту з процентами відповідно до кредитного договору, згідно з умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 11 190,00 грн на строк 84 дні з процентною ставкою: 0,99% на день (дисконтна ставка), 1,3% на день (базова ставка). Відповідач отримала обумовлені кредитним договором кошти 10.11.2022 на банківську картку № НОМЕР_2 , реквізити якої самостійно вказала первісному кредитору при заповненні електронної заявки на отримання кредиту.
Вказаний вище кредитний договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему первісного кредитора. Перед укладенням кредитного договору відповідач самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт первісного кредитора, зареєструвалася на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації і проживання.
Відповідач пройшла належну перевірку (верифікацію), ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику.
Відповідач отримала на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор MNV6ZQ25, який потім використала для підписання кредитного договору. Відповідач надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору, підписавши кредитний договір одноразовим ідентифікатором MNV6ZQ25. Таким чином, саме відповідач ініціювала укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.
Вказаний вище кредитний договір та додатки до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV6ZQ25, який було відправлено та введено відповідачем цього ж дня.
Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 11 190,00 грн на строк 84 дні, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі, вказаному вище. Повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів мало здійснюватися раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом. Перший платіж за графіком мав бути здійснений 24.11.2022, останній платіж - 02.02.2023.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів, довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора. 10.11.2022 первісний кредитор ініціював через акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" переказ коштів у сумі 11 190,00 грн на банківську картку № НОМЕР_3 XX-XXXX-0029 відповідача. Зарахування коштів на картковий рахунок відповідача відбулося 10.11.2022, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 10.11.2022 по 15.11.2022, наданою акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на виконання ухвали суду про витребування доказів.
У результаті невиконання умов кредитного договору у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість. Відповідач не здійснила жодного платежу на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, всупереч умовам договору та графіку платежів. Станом на дату передачі права вимоги від первісного кредитора до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (31.01.2023) заборгованість відповідача становила 22 632,88 грн, з яких 11 190,00 грн заборгованість за тіло кредиту та 11 442,88 грн заборгованість за несплаченими відсотками.
31.01.2023 заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором була передана первісним кредитором товариству з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Жабинського, будинок 13) на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з додатковими угодами) та реєстру прав вимоги № 214 від 31.01.2023. Факт переходу права вимоги підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 214 від 31.01.2023, актом звірки взаємних розрахунків та протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги від 31.12.2023. Фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги № 214 було здійснено товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" на користь первісного кредитора 24.02.2023.
У період перебування права вимоги у товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (з 31.01.2023 по 27.05.2024) були здійснені додаткові нарахування процентів за базовою процентною ставкою, внаслідок чого загальна сума заборгованості збільшилася до 22 923,82 грн, з яких 11 190,00 грн заборгованість за тіло кредиту та 11 733,82 грн заборгованість за несплаченими відсотками. Відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором у цей період.
27.05.2024 товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" та товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 42254696) уклали договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов та реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 якого товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Факт переходу права вимоги підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 та платіжною інструкцією від 30.05.2024, якою підтверджується фінансування за відступлення права вимоги.
04.06.2025 товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов та додатків якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 22 923,82 грн. Факт переходу права вимоги підтверджується витягом з реєстру боржників від 04.06.2025, актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 04.06.2025 та платіжною інструкцією, якою підтверджується фінансування за відступлення права вимоги.
Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем відповідних договорів факторингу, право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором становить 22 923,82 грн, з яких 11 190,00 грн заборгованість за тіло кредиту та 11 733,82 грн заборгованість за несплаченими відсотками. Штрафні санкції не нараховувалися у зв'язку з дією карантинних обмежень та воєнного стану в Україні.
Згідно з інформацією акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" від 22.09.2025 на виконання ухвали суду, відповідач має відкритий рахунок у цьому банку, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № 4149-62XX-XXXX-0029, на яку 10.11.2022 було зараховано переказ на суму 11 190,00 грн, номер телефону відповідача, вказаний позивачем, є фінансовим номером телефону за вказаною карткою та знаходиться в анкетних даних відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останньою зобов'язань за укладеним нею кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача внаслідок укладення ланцюга договорів факторингу.
Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування". Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).
За ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані і використовуються підписувачем як підпис, у разі якщо для ідентифікації підписувача та підтвердження ним електронних даних використовується ідентифікатор, що базується на алгоритмі симетричного шифрування, який створюється та використовується одноразово для підписання електронних даних та пов'язується в єдину криптограму з електронними даними, які підписуються, і дозволяє ідентифікувати підписувача та виявити несанкціоновану зміну електронних даних.
Враховуючи наведене, суд вважає, що кредитний договір № 716145456 від 10.11.2022 був укладений між первісним кредитором та відповідачем у належній електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про електронну комерцію", та за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідач особисто, використовуючи інформаційно-телекомунікаційну систему первісного кредитора, заповнила заявку на отримання кредиту, ознайомилася з умовами кредитування, пройшла процедуру верифікації та підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV6ZQ25, який був відправлений на вказаний нею номер мобільного телефону та введений нею для підписання договору.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У даному випадку сторони кредитного договору досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, а саме: розміру кредиту (11 190,00 грн), строку користування кредитом (84 дні), процентної ставки, порядку повернення кредиту та сплати процентів (графік платежів).
Ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Кредитний договір № 716145456 від 10.11.2022 не визнавався недійсним у судовому порядку, тому є чинним та таким, що породжує для сторін відповідні права та обов'язки. Відповідач не надала суду жодних доказів на спростування презумпції правомірності укладеного нею кредитного договору, не оскаржувала його дійсність, не заперечувала факт його укладення.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частина 1 ст. 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. До договору позики застосовуються положення глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цією главою і не випливає із суті договору позики.
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 1055 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредит у сумі 11 190,00 грн шляхом перерахування вказаної суми на банківську картку відповідача № 4149-62XX-XXXX-0029, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів, довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора, а також випискою з особового рахунку акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за період з 10.11.2022 по 15.11.2022.
Натомість відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, кредит не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила, всупереч умовам кредитного договору та графіку платежів. Жодного платежу на виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач не здійснила ні первісному кредитору, ні наступним набувачам права вимоги, ні позивачу.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором у неї виникла заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 22 923,82 грн, з яких 11 190,00 грн заборгованість за тіло кредиту та 11 733,82 грн заборгованість за несплаченими відсотками.
Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України зміна кредитора у зобов'язанні провадиться без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1077 Цивільного кодексу України відступлення клієнтом факторові права грошової вимоги може бути зумовлено певною подією, яка має відбутися в майбутньому.
Згідно з ч. 5 ст. 1078 Цивільного кодексу України право грошової вимоги до боржника переходить до фактора у момент укладення договору факторингу, якщо договором не встановлений інший момент. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні врегульовано Законом України "Про споживче кредитування".
Так, п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" новий кредитор - особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов'язанні право вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим ч. 2 ст. 3 цього Закону.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
До нового кредитора переходять передбачені цим Законом зобов'язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) (ч. 3 ст. 18 Закону України "Про споживче кредитування").
Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 716145456 від 10.11.2022 перейшло до позивача внаслідок послідовного ланцюга відступлення права вимоги (цесії) за договорами факторингу.
Оцінюючи надані позивачем докази щодо наявності заборгованості відповідача за кредитним договором, суд виходить з того, що розрахунки заборгованості, підготовлені первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", є обґрунтованими, здійснені відповідно до умов кредитного договору та графіку платежів, відповідають вимогам чинного законодавства України. Відповідач не надала суду жодних доказів погашення заборгованості за кредитним договором, не заперечувала розмір заборгованості, не надавала суду альтернативного розрахунку заборгованості.
Враховуючи наведене, суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 716145456 від 10.11.2022 та наявність у неї заборгованості перед позивачем як новим кредитором у сумі 22 923,82 грн, з яких 11 190,00 грн заборгованість за тіло кредиту та 11 733,82 грн заборгованість за несплаченими відсотками.
Виходячи із наведених правових норм, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 716145456 від 10.11.2022 у сумі 22 923,82 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, судовий збір у сумі 2 422,40 грн стягується із відповідача на користь позивача.
Що стосується заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає таке. Ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що дана цивільна справа є малозначною, типовою для даної категорії справ, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку без проведення судових засідань з викликом сторін. Нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об'єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи об'єм та характер наданих послуг, їх складність, категорію справи, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та практики Верховного Суду у справах даної категорії. Вказана сума на думку суду є об'єктивно обґрунтованою, співмірною зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, доказів протилежного сторонами до справи не надано. Зазначені витрати були реально понесені позивачем у зв'язку із зверненням до суду за захистом свого порушеного права та є необхідними для забезпечення права на правову допомогу.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 4, 13, 76, 77, 82, 89, 137, 141, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 617, 625, 627, 628, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 716145456 від 10.11.2022 у сумі 22923,82 грн, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 11190,00 грн;
- сума заборгованості за відсотками - 11733,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" судові витрати у сумі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" суму витрат позивача на правничу допомогу за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді в сумі 7000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження: м. Київ вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163).
Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 18 листопада 2025 року.
Суддя Д.Т. Барателі