03.11.2025 Справа №607/9696/25 Провадження №3/607/4039/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працівника поліції, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04 травня 2025 року о 20 год. 46 хв. в м. Тернополі по вул. С. Будного, 40, водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI А4, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота,поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest № 6820 № ARHJ - 0251 (повірка дійсна до 12 листопада 2025 року) та у найближчому медичному закладі в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, відмовився. Вказаним водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 не з'явився, проте через свого захисника - адвоката Никитюка Р. І. неодноразово подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні. Суд вирішував дані клопотання з одночасним скеруванням запитів до лікувальних установ, відкладав розгляд справи за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 , які подавалися до суду захисником Никитюком Р. І.15 травня 2025 року, 19 червня 2025 року, 23 липня 2025 року, 26 серпня 2025 року, 26 вересня 2025 року, однак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності і надалі перебуває на лікуванні, про перешкоди її прибуття у судове засідання у зв'язку із станом здоров'я, жоден заклад, де на лікуванні перебував ОСОБА_1 суду не повідомив. Адвокат Никитюк Р. І., як захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не мав перешкод бути присутнім у судових засіданнях.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, належне повідомлення ОСОБА_1 та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, у силу ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та докази, надані в його обґрунтування, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення встановлено, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №320343 від 04 травня 2025 року;
матеріалами відеозапису, які підтверджують обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №320343 від 04 травня 2025 року;
копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Alcotest № 6820 № ARHJ - 0251;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 травня 2025 року о 22 год. 20 хв.;
рапортом інспектора роти № 2 батальйону УПП Тернопільської області ДПП Руслана Южина від 04 травня 2025 року.
Отож, пункт 1.3 Правил зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У пункті 1.9 Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, його об'єктивна сторона може знаходити свій прояв у:
1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння;
3) ухиленні від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (даліполіцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
16 лютого 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231-IX, яким змінено редакцію частини другої статті 266 КУпАП наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення».
Тож після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора, нагрудної камери чи іншого технічного засобу відеозапису.
Так, наявним у справі відеозаписом зафіксовано, що працівниками поліції було зупинено водія який виїжджав заднім ходом з паркомісця, відео фіксація попередньо здійснювалася камерами відеоспостереження АЗС, на території якої водій керував транспортним засобом. Подальше спілкування водія та його пасажира з працівниками поліції фіксують нагрудні камери поліцейських. На запитання працівників поліції, чи вживав водій алкоголь, ОСОБА_1 не заперечував. Працівники поліції повідомили водію про виявлення в нього ознак алкогольного сп'яніння, вказаних в протоколі, та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, або у медичному закладі, декілька разів, на що водій відмовився. Також поліцейськими було роз'яснено, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння передбачена адміністративна відповідальність. За наслідками законної процедури, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлено з ним водія.
Суд зауважує, що пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія транспортного засобу виконати вимогу поліцейського щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, а не його правом.
Відтак, ОСОБА_1 як водій, на вимогу працівника поліції зобов'язаний був пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак вказаних вимог ПДР України, зокрема пункту 2.5 ПДР не виконав.
Аналіз матеріалів, наданих в обґрунтування протоколу про адміністративне правопорушення, дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , узгоджуються з вимогами ст. 266 КУпАП та приписами Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння передбачена адміністративна відповідальність.
За даних обставин, проаналізувавши зібрані докази у справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи вищевикладене, коли ОСОБА_1 , реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відтак, встановивши в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, його вік, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а тому доходить до переконання, що до особи, яка притягається до адміністративно відповідальності слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч),00 грн, який стягнути в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять),60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду Герчаківська О. Я.