10.11.2025 Справа №607/22819/25 Провадження №1-кп/607/2020/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12025211040000681 від 04.04.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області, Рівненського району, с.Бабин, громадянина України, українця, із середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого сержанта, одруженого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , не депутата, не адвоката, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.
03 липня 2023 року о 19 год. 16 хв. на 149 км., автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, ОСОБА_4 , керував транспортним засобом - автомобілем Citroen Berlingo р.н. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та в ході проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення на останнього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ААБ №313571 від 03.07.2023 року, а постановою Рівненського районного суду Рівненської області у справі № 570/3641/23 від 07 листопада 2023 року, яка набрала законної сили 20.11.2023 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
В подальшому, у ОСОБА_4 , який достовірно знаючи про те, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області у справі № 570/3641/23 від 07 листопада 2023 року, яка набрала законної сили 20.11.2023 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, усвідомлюючи, що протягом згаданого строку він позбавлений права керування транспортними засобами, виник злочинний умисел, спрямований на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, 11.10.2024 по вулиці Степана Будного, 22 що, у м.Тернопіль, керував транспортним засобом марки Citroen Berlingo р.н. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування терміном на 1 рік згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області.
Після чого, 11.10.2024 працівниками УПП а Тернопільській області ДПП відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 147880 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, а також винесено постанову за ч.1 ст. 121-3 КУпАП серії ЕНА № 3239263.
Надалі, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/22634/24 від 25 листопада 2024 року, яка набрала законної сили 16.12.2024 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.
За таких обставин, вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
2. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред'явленого йому обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
3. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КПК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з'ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
4. Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він уродженець Рівненської області, Рівненського району, с.Бабин, громадянин України, українець, із середньою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , старший сержант, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не депутат, не адвокат, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, , на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої та п'ятої статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин (ч.1 ст.382 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, зокрема те, що на утриманні обвинуваченого перебувають троє неповнолітніх дітей, та стан здоров'я, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.1 ст.382 КК України - у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
5. Вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні у порядку ч.9 ст.100 КПК України.
При вирішенні питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд керується положеннями частини 9 статті 100 КПК України.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- електронні документи: відеозаписи «lMG_2833 та part 00000 export-407yb», які знаходиться на оптичному носії «НР» 4.7 GВ, 120 min, із наявним навколо центрального отвору номером РАР631ВІ20234821, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 382 КК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- електронні документи: відеозаписи «lMG_2833 та part 00000 export-407yb», які знаходиться на оптичному носії «НР» 4.7 GВ, 120 min, із наявним навколо центрального отвору номером РАР631ВІ20234821, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1