Справа № 466/10523/24
Провадження № 2/466/766/25
19 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Баєвої О.І.
секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.
представника позивача Марець Ю.І.
представника відповідача Маланій І.Я.
представника відповідача Оприска М.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об'єкт,-
18.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТзОВ «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав (у тому числі права на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на однокімнатну житлову квартиру, що знаходиться в 1 (першому) під'їзді на 13 (тринадцятому) поверсі, за будівельним номером 71 (сімдесят один), загальна проектна площа 47,47 (сорок сім цілих сорок сім сотих) кв.м.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_2 було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., реєстровий № 2458.
Згідно п. 2.1. цього Договору, предметом цього Договору є укладення Сторонами в майбутньому договору купівлі-продажу об'єкта (далі-Основний договір) на умовах встановлених цим Договором. Відповідно до п. 2.2. Договору, за цим Договором Сторони зобов'язуються в майбутньому укласти в належній формі та підписати Основний договір, до підписання якого Сторона-1 забезпечить введення Будинку в експлуатацію та після оформлення та реєстрації права власності за Стороною-1 на об'єкт, передає Об'єкт у власність Стороні-2 в порядку, що встановлений цим Договором.
Згідно п. 2.4. Договору, Сторони укладають Основний договір на умовах, передбачених цим Договором, протягом IV (четвертого) кварталу 2020 року, але не пізніше ніж 60 днів з моменту проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Стороною-1 на об'єкт та за умови виконання Стороною-2 вимог розділу 4 Договору.
Відповідно до п.1.1.2. Договору, об'єкт - 1-но (одно) кімнатна житлова квартира в Будинку, що знаходиться в 1 (першому) під'їзді на 13 (тринадцятому) поверсі, за будівельним номером 71 (сімдесят один), загальна проектна площа 47,47 (сорок сім цілих сорок сім сотих) кв.м.
ОСОБА_2 свої зобов'язання за Договором виконала, що підтверджується Розпискою від 25.02.2021 року та Актом звіряння взаємних розрахунків за період станом на 02 квітня 2019 року.
03.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Оптимум», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договір переуступки прав та внесення змін до Попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідчений18.09.2018 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстр. №2458.
06.11.2021 року між ТзОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_4 було укладено Договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18.09.2018 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим №2458, договору переуступки прав та внесення змін до Попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідчений 03.04.2019 Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим №930, яким було розірвано наведені договори.
06.11.2021 року між ТзОВ «ЄвроЛьвів» та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири.
Відповідно до п.2.4. сторони укладають Основний договір на умовах, передбачених цим Договором, протягом IV кварталу 2022 року, але не пізніше ніж 60 днів з моменту проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Стороною-1 на Об'єкт та за умови виконання.
Відповідно до п.4.3 ОСОБА_1 зобов'язується сплатити ТзОВ «ЄвроЛьвів» забезпечувальний платіж, що дорівнює сумі коштів, яка у національній валюті України гривні складає 332290 грн без податку на додану вартість, що за курсом НБУ на день укладення цього Договору становить 12 687,67 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят сім доларів США шістдесят сім центів) доларів США (1 долар по курсу НБУ = 26,19 грн.) На виконання Попереднього договору ОСОБА_4 було сплачено 359444,30 грн.
Тим не менш, ТзОВ «ЄвроЛьвів» своє зобов'язання щодо укладення основного договору та передачі ОСОБА_1 протягом IV кварталу 2022 року об'єкта нерухомості для проведення державної реєстрації в ДРРП не виконало.
Відтак вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
24.01.2025 року представником відповідача - адвокатом Маланій І.Я. подано відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечено повністю. В обґрунтування заперечень покликається на те, що ТзОВ «ЄвроЛьвів» є неналежним відповідачем за вимогами позивача, оскільки майнові права на всі результати будівельної діяльності передані за Договором № 01-26/03-24 від 26.03.2024 року ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент».
Також вказує, що підставою визнання майнових прав позивач зазначає попередній договір купівлі-продажу квартири, однак відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановлений попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Тому на підставі попереднього договору купівлі-продажу квартири у позивача не виникло майнових прав на квартиру, а лише право на відшкодування збитків, якщо неукладення основного договору відбулося з вини відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача понесені судові витрати.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 липня 2025 року за заявою позивача ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
19.08.2025 року представником відповідача ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» адвокатом Оприском М.В. подано суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень позову покликається на те, що між позивачем та ТзОВ «ЄвроЛьвів» було укладено попередні договори, предметом яких є укладення в майбутньому основних договорів купівлі-продажу квартири. Наслідком неукладення основного договору у визначений попереднім договором строк є припинення попереднього договору та виникнення права на відшкодування збитків, а не виникнення майнових прав. Задоволення позовних вимог суперечило б ст. 4 ЗУ «Про інвестиційну діяльність», яким заборонено залучення грошових коштів від фізичних осіб для будівництва житла. Наголошує на тому, що порядок внесення забезпечувального платежу підтверджує правову природу попереднього договору, оскільки передбачає внесення залишку коштів після передання об'єкта, як і та обставина, що ТзОВ «ЄвроЛьвів» не оприбутковувало та не сплачувало із забезпечувальних платежів ПДВ, а обліковувало їх на балансі.
11.09.2025 року представником позивача адвокатом Марець Ю.І. подано суду заяву про зміну підстав позову, у якій окрім раніше заявлених підстав посилається на те, що Попередній договір купівлі-продажу квартири від 18.09.2018 року є удаваними правочином та по своїй суті є інвестиційним договором, на підставі якого у позивача виникли майнові права на спірний об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача, адвокат Марець Ю.І. надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача ТзОВ «ЄвроЛьвів» - адвокат Маланій І.Я. заперечила щодо задоволення позову та надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просила відмовити у позові.
У судовому засіданні представник відповідача ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» адвокат Оприско М.В. заперечив щодо задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 18.09.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_2 було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., реєстровий № 2458.
Згідно п. 2.1. цього Договору, предметом цього Договору є укладення Сторонами в майбутньому договору купівлі-продажу об'єкта (далі-Основний договір) на умовах встановлених цим Договором. Відповідно до п. 2.2. Договору, за цим Договором Сторони зобов'язуються в майбутньому укласти в належній формі та підписати Основний договір, до підписання якого Сторона-1 забезпечить введення Будинку в експлуатацію та після оформлення та реєстрації права власності за Стороною-1 на об'єкт, передає Об'єкт у власність Стороні-2 в порядку, що встановлений цим Договором.
Згідно п. 2.4. Договору, Сторони укладають Основний договір на умовах, передбачених цим Договором, протягом IV кварталу 2020 року, але не пізніше ніж 60 днів з моменту проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Стороною-1 на об'єкт та за умови виконання Стороною-2 вимог розділу 4 Договору.
Відповідно до п.1.1.2. Договору, об'єкт - 1-но (одно) кімнатна житлова квартира в Будинку, що знаходиться в 1 (першому) під'їзді на 13 (тринадцятому) поверсі, за будівельним номером 71 (сімдесят один), загальна проектна площа 47,47 (сорок сім цілих сорок сім сотих) кв.м.
Факт виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором підтверджується Розпискою від 25.02.2021 року та Актом звіряння взаємних розрахунків за період: на 02 квітня 2019 року.
03.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Оптимум», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договір переуступки прав та внесення змін до Попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідчений 18.09.2018 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим №2458.
06.11.2021 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та ОСОБА_4 було укладено Договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18.09.2018 року Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за р.№2458, договору переуступки прав та внесення змін до Попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідчений 03.04.2019 Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим №930, яким було розірвано наведені договори.
06.11.2021 року між ТзОВ «ЄвроЛьвів» та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири.
Відповідно до п.2.4. сторони укладають Основний договір на умовах, передбачених цим Договором, протягом IV кварталу 2022 року, але не пізніше ніж 60 днів з моменту проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Стороною-1 на Об'єкт та за умови виконання.
Відповідно до п.4.3 ОСОБА_1 зобов'язується сплатити ТзОВ «ЄвроЛьвів» забезпечувальний платіж, що дорівнює сумі коштів, яка у національній валюті України гривні складає 332290 грн без податку на додану вартість, що за курсом НБУ на день укладення цього Договору становить 12687,67 доларів США (1 долар по курсу НБУ = 26,19 грн.) На виконання Попереднього договору ОСОБА_4 було сплачено 359444,30 грн.
На час розгляду справи основний договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_1 та ТзОВ «ЄвроЛьвів» не укладено.
Як вбачається з наведеного, позивачем заявлено вимогу про визнання майнових прав на квартиру на підставі Попереднього договору купівлі-продажу квартири № 4676 від 06.11.2021 року.
Відповідно до ч.3 ст.635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Тобто, у зв'язку із тим, що у визначений попереднім договором строк між сторонами не був укладений основний договір купівлі-продажу квартири, то зобов'язання із укладення основного договору припинилося і в позивача виникло лише право на відшкодування збитків, завданих невиконанням попереднього договору.
Системний аналіз статті 635 ЦК України свідчить про те, що єдиним зобов'язанням сторін за попереднім договором є зобов'язання укласти основний договір у певний строк (термін), обумовлений таким попереднім договором. Ухилення від такого укладення є порушенням цього зобов'язання, однак якщо факт ухилення судами не встановлено, а сторони в обумовлений строк (термін) основний договір не уклали або одна зі сторін не направила іншій стороні пропозицію про його укладення, таке зобов'язання вважається припиненим.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 200/14946/16-ц.
Правовою підставою позову визначено ст. 392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою застосування такого способу захисту як визнання права є наявність цього права в особи до звернення до суду та його невизнання або оспорення іншою особою.
Водночас підстав виникнення у ОСОБА_1 майнових прав на спірну квартиру судом не встановлено.
Також не знайшло свого підтвердження під час розгляд справи посилання представника позивача на вчинення сторонами удаваного правочину.
Так, згідно з ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Разом з тим, укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Закон не містить такого правового наслідку невиконання попереднього договору, як визнання права власності на майно, яке мало бути придбане у майбутньому за наслідком укладення основного договору купівлі-продажу. Подібних застережень не містить і укладений між сторонами попередній договір. Наведене унеможливлює застосування такого наслідку невиконання попереднього договору, як визнання за позивачем майнових прав.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №522/970/18 від 03 червня 2021 року та №450/563/17 від 16 травня 2019 року.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19 вказано, що на кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2024 справа № 916/1719/22 зазначено, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.
Подібний висновок зроблений і у постанові Верховного Суду від 15.11.2024 у справі № 905/20/23, де зазначено, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з'ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, з'ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов'язань обома сторонами цього договору наслідків, застосувати відповідні норми права.
Згідно з умовами Попереднього договору купівлі-продажу квартири № 4676 від 06.11.2021 року його предметом є зобов'язання укласти в майбутньому основний договір на умовах, визначених попереднім договором, покупець сплачує грошові кошти в якості забезпечувального платежу, а не в рахунок оплати за майно, передбачено можливість неукладення основного договору за певних умов та наслідки такого неукладення.
Згідно з п. 7.6 Попереднього договору у разі, якщо сторона-1 (відповідач) з власної вини не уклала Основний договір в строк, передбачений цим Договором та/або погоджений сторонами, то у Сторони-2 (позивач) виникає право розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом направлення рекомендованим листом на адресу Сторони-1 або вручення під розписку повідомлення про розірвання цього Договору. У цьому разі Договір ж розірваним і вважається припиненим в повному обсязі без укладення будь-яких документів на 10-й робочий день з моменту отримання Стороною-1 Повідомлення. У такому випадку Сторона-1 повертає сплачений Стороною-2 забезпечувальний платіж протягом 10 робочих днів після дати розірвання цього договору.
У п. 8.3 Попереднього договору сторони підтверджують, що цей Договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину та є попереднім договором згідно із статтею 635 ЦК України.
При цьому суд враховує, що істотною умовою договору купівлі-продажу є умова про предмет. Водночас, Попередній договір купівлі-продажу квартири № 4676 від 06.11.2021 року містить умову про коригування площі квартири перед укладенням основного договору за результатами технічної інвентаризації (п. 4.7) та коригування інших істотних умов (п. 6.1.2), що свідчить про те, що на момент укладення Попереднього договору характеристики предмету Основного договору та інші істотні умови остаточно не є визначеними та майбутня площа квартири може відрізнятися від планової, що на думку суду, також заперечує можливість виникнення у позивача майнових прав на квартиру на даній стадії договірних правовідносин.
Детально проаналізувавши умови Попереднього договору купівлі-продажу квартири № 4676 від 06.11.2021 року суд доходить висновку, що його назва відповідає правовій природі, а предмет договору та інші умови, права та обов'язки сторін, фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами спрямовані саме на настання правових наслідків, притаманних для попереднього договору. Ознак удаваності вчиненого сторонами правочину суд не вбачає. Жодна із умов Попереднього договору не дає підстав для висновку про можливість виникнення у ОСОБА_1 на їх підставі майнових прав на спірну квартиру.
Суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи доводи відповідачів про те, що на підставі попереднього договору у його сторони не виникає майнових прав, а лише зобов'язальні правовідносини, як неодноразово зазначав про це Верховний Суд.
Сутність попереднього договору полягає у виконанні таких функцій: спонукання до укладення в майбутньому основного договору шляхом встановлення відповідного обов'язку; фіксація умов основного договору.
Отже, попередній договір створює для сторін одне основне зобов'язання: укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.
Одним із завдань попереднього договору є те, що він повинен забезпечити відносини між сторонами до укладення основного договору, гарантувати реальну можливість через певний час набути відповідні права на тих самих умовах, які існували в момент укладення попереднього договору, навіть у тому разі, коли одна із сторін втратить інтерес до цих правовідносин.
З огляду на те, що відповідно до умов попереднього договору покупець набуває право власності на майнові права після підписання ним акту прийому-передачі майнових прав, передача та приймання майнових прав між сторонами договору у даному випадку не відбулася суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки саме по собі укладання ТзОВ «ЄвроЛьвів» та ОСОБА_1 попереднього договору купівлі-продажу не породжує переходу до останнього майнових прав на однокімнатну житлову квартиру, що знаходиться в 1 (першому) під'їзді на 13 (тринадцятому) поверсі, за будівельним номером 71 (сімдесят один), загальна проектна площа 47,47 (сорок сім цілих сорок сім сотих) кв.м.
Крім того, підстав для визнання права на частку майнових прав за попереднім договором купівлі-продажу квартири немає, оскільки такий договір є договором про наміри укласти в майбутньому основний договір купівлі-продажу та не надає стороні цього договору право на отримання частки, майнових прав тощо, відповідно до положень статті 635 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.01.2025 року у справі № 753/7776/22.
Тому суд погоджується із доводами відповідачів, що заявлені вимоги про визнання майнових прав є безпідставними та необґрунтованими.
Судом також встановлено, що 26.03.2024 року між ТзОВ «ЄвроЛьвів» та ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» укладено Договір № 01-26/03-24 щодо організації та фінансування будівництва об'єкта від 26.03.2024 року.
Згідно з п. 2.1 зазначеного договору ТзОВ «ЄвроЛьвів» зобов'язалося передати ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» право забудови земельної ділянки та відповідні функції замовника будівництва об'єкта на земельній ділянці разом із усіма виконаними та/або незавершеними роботами та придбаними матеріалами, які були виконані та використані при спорудженні Об'єкта будівництва, а ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» зобов'язалося забезпечити організацію та/або фінансування (інвестування) будівництва Об'єкта відповідно до законодавства (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та/або юридичних осіб) та сплатити ТзОВ «ЄвроЛьвів» обумовлену цим договором винагороду.
Зазначений Договір № 01-26/03-24 укладений із дотриманням законодавчих вимог щодо його форми, ніким не оспорений та не визнаний недійсним в судовому порядку. Позивачем у межах даного позову вимога про визнання недійсним такого договору також не заявлялася.
Представниками відповідачів надано докази на підтвердження фактичного виконання Договору № 01-26/03-24, зокрема Договори переведення боргу, платіжні доручення про оплату за договорами переведення боргу на виконання Договору № 01-26/03-24, платіжні доручення про оплату за будівельні матеріали та виконані роботи щодо добудови будинку.
ОСОБА_1 має спірні договірні правовідносини із ТзОВ «ЄвроЛьвів», яке є неналежним відповідачем у справі та йому не належать майнові права на спірну квартиру, оскільки на даний час майнові права на всі результати будівельної діяльності передані за Договором № 01-26/03-24 від 26.03.2024 року ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент», з яким у позивача відсутні правовідносини та до якого не заявлено конкретних самостійних позовних вимог.
Що стосується доводів позивача про недобросовісність поведінки відповідача суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Як вбачається із матеріалів справи, правопопередником позивача щодо спірної квартири був укладений попередній договір із ТзОВ «Компанія з управління активами «Оптимум». Протягом 2018-2019 років Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптимум» укладалися із фізичними особами Попередні договори купівлі-продажу квартир, нежитлових приміщень та місць для зберігання транспортних засобів у багатоквартирному будинку на вул. Під Голоском, замовником будівництва якого було ТзОВ «ЄвроЛьвів» на підставі інвестиційного договору між Товариствами.
За вказаними договорами відповідними фізичними особами вносилися грошові кошти в якості забезпечувального платежу за майбутнє придбання квартир, нежитлових приміщень та місць для зберігання транспортних засобів. Зазначені кошти в подальшому частково були перераховані на рахунки ТзОВ «ЄвроЛьвів» на виконання умов інвестиційного договору.
З 2018 року учасником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства був ОСОБА_5 , який в подальшому був змінений на ОСОБА_6 , який був одночасно призначений директором Товариства. Надалі наприкінці 2021 року між ТзОВ «Компанія з управління активами «Оптимум», особами, з якими були укладені Попередні договори купівлі-продажу квартир та ТзОВ «ЄвроЛьвів» були укладені Договори про внесення змін та заміну сторони до Попередніх договорів, якими замінено сторону Продавця із ТзОВ «КУА «Оптимум» на безпосередньо ТзОВ «ЄвроЛьвів».
У зазначених договорах також передбачалося здійснити доплату до забезпечувального платежу за попереднім договором. Ці кошти фізичні особи повинні були сплачувати вже безпосередньо на поточні банківські рахунки ТзОВ «ЄвроЛьвів». Необхідність доплати коштів пояснювалася контрагентам здорожчанням будівельних матеріалів та робіт, а також розтратою коштів попереднім керівництвом Товариства.
У вказаний період ОСОБА_1 було укладено договір про розірвання попереднього договору із ТзОВ «Компанія з управління активами «Оптимум» та укладено попередній договір із ТОВ «ЄвроЛьвів».
Однак, після цього робіт із добудови багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 проведено не було.
Після цього в межах виконавчого провадження № 70949336 (приватний виконавець Пиць А.А.) було звернуто стягнення та реалізовано на електронних торгах корпоративні права ОСОБА_5 - частку у розмірі 100 відсотків в статутному капіталі ТзОВ «ЄвроЛьвів» (копія протоколу знаходиться в матеріалах справи).
Новими учасниками було проведено аналіз поточного стану справ в Товаристві, зокрема Суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 проведено оцінку ринкової вартості незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , яка становила 103175558 грн. Стан готовності об'єкта становив менше 50%. Згідно зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва №3 від 02.10.2023 року загальна вартість добудови будинку становила 167545843 грн.
Водночас, жодного іншого майна, коштів або дебіторської заборгованості Товариства на час набуття корпоративних прав не було. Відповідно, на момент придбання корпоративних прав на ТзОВ «ЄвроЛьвів» на електронних торгах та зміни учасників та керівника Товариства загальна вартість активів Товариства становила 103175558,00 грн, а пасивів (в тому числі вартість добудови будинку - 136 708 035,39 грн + 167 545 843,00 грн = 304253878,00 грн, тобто, розмір необхідних вкладень для покриття заборгованості перед контрагентами та добудови будинку становив 201 078 320, 00 грн.
З приводу можливого розкрадання коштів посадовими особами ТзОВ «ЄвроЛьвів» представником ТзОВ «ЄвроЛьвів» подано до Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області заяву про кримінальне правопорушення, внаслідок чого внесено відомості у ЄРДР.
Судом встановлено, що на даний час ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» організовує та здійснює добудову будинку, та забезпечує реалізацію квартир та повернення коштів особам, які мали укладені попередні договори із ТзОВ «ЄвроЛьвів».
Згідно з Довідкою № 16 від 30.05.2025 року, станом на 30.05.2025 року ТзОВ «Сіті Львів Девелопмент» повернуто особам, які за попередніми договорами перераховували грошові кошти на ТзОВ «ЄвроЛьвів» та КУА «Оптимум» суму 7 375 111, 37 грн.
Тому на думку суду, дії відповідача та третьої особи відносно позивача, в тому числі пропозиція щодо укладення договору купівлі-продажу майнових прав або повернення сплачених за попереднім договором коштів є добросовісними та справедливими.
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Що стосується стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що у задоволенні позову слід відмовити, сплачений за подання позовної заяви судовий збір слід залишити за позивачем, а судові витрати ТзОВ «ЄвроЛьвів», пов'язані з розглядом даної справи підлягають стягненню із ОСОБА_1 .
Так, відповідачем у справі ТзОВ «ЄвроЛьвів» подано суду Договір про надання професійної правничої допомоги № 1-0105/24-ц, укладений з АБ «Оприско та партнери» та Додатковий договір, за умовами яких АБ надає професійну правничу допомогу та представляє ТзОВ «ЄвроЛьвів» у справі № 466/10523/24 за позовом ОСОБА_1 про визнання майнових прав. Сторони Договору узгодили, що ТзОВ «ЄвроЛьвів» сплачує гонорар у сумі 40000 гривень за ведення справи у суді першої інстанції. Зазначена сума сплачена у повному розмірі, що підтверджується квитанцією.
У своїх висновках Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Також, Верховний Суд під час розгляду справи № 761/34282/18 (постанова від 16.06.2021 року) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Як наслідок, застосовуючи згадану вище практику Верховного Суду, суд вважає, що у межах цієї справи критерій реальності адвокатських послуг та критерій розумності їхнього розміру не дотримані у повній мірі і тому, відповідачу слід задовольнити заяву про стягнення судових витрат у сумі 25000 грн, що відповідатиме принципам розумності, співмірності та обґрунтованості.
Представником відповідача ТОВ «Сіті Львів Девелопмент» зроблено заяву про те, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення, тому вказані витрати даним рішенням не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 12, 13, 141, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав на об'єкт - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», ЄДРПОУ 36118695, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 44.
Третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент», ЄДРПОУ 45622250, юридична адреса: м. Львів вул.О. Новаківського, буд. 14.
Суддя О. І. Баєва