Справа № 517/1121/25
Провадження № 2/517/433/2025
19 листопада 2025 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Меєчка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
установив:
30 жовтня 2025 року представник ТОВ «Споживчий центр» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до Захарівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 26 січня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 26.01.2024-100000616. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 42 дні, зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредитні кошти в обумовленому договором розмірі.
Водночас відповідачка всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов'язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.
За таких обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість, яка станом на момент пред'явлення позову становить у розмірі 11880 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5880 грн - заборгованість по процентах.
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 29).
У судове засідання представник позивача не з'явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 33). Водночас, в резолютивній частині позовної заяви просила суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр». Вказала, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 7).
Відповідачка у судове засідання не з'явилась хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . Направлена їй судова повістка про виклик до суду за її місцем реєстрації, повернута суду з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 35). Відповідачка про причини неявки суд не повідомила та не подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за запитом судді у справі № 517/1121/25 на підставі частини 8 статті 187 ЦПК України, сформовано відповідь № 1957568 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28).
Згідно із пунктом 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до правової позиції КЦС ВС викладеної у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Ураховуючи зазначене, а також те, що повістка про виклик у судове засідання судом направлялася належним чином за офіційним зареєстрованим місцем проживання відповідачки, а конверт повернувся на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду.
Суд вважає, що відповідачка не з'явилась до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 26 січня 2024 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) та заявку кредитного договору № 26.01.2024-100000616 (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.01.2024-100000616 (кредитної лінії) та паспорт споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною пропозиції, тобто відповідачкою акцептовано умови кредитного договору № 26.01.2024-100000616 від 26 січня 2024 року (далі - Договір) (а.с. 20-26).
Відповідно до умов Договору позичальниці надано кредит у розмірі 6000 грн строком на 42 дні. Дата повернення (виплати) кредиту - 07 березня 2024 року. Первинний період за користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі - «первинний період»). Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі - «черговий період»). Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти.
Відповідно до п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-7929.
Пунктом п. 4.3 Договору установлено, що Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.
Згідно з п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до кредитного договору № 26.01.2024-100000616 від 26 січня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн строком на 42 дні до 07 березня 2024 року, що підтверджується квитанцією № 2418947615 від 26 січня 2024 року про перерахунок коштів кредитором на рахунок відповідачки 444111*29 (а.с. 19).
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачці кредитні кошти у сумі 6000 грн. У свою чергу відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, в зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 11880 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5880 грн - заборгованість по процентах.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (стаття 1052 ЦК України).
Згідно із статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, установлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Наданими суду доказами підтверджено, що відповідачкою підписано за допомогою електронного підпису пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) та заявку кредитного договору № 26.01.2024-100000616 (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.01.2024-100000616 (кредитної лінії) та паспорт споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною пропозиції, тобто останньою акцептовано умови кредитного договору № 26.01.2024-100000616 від 26 січня 2024 року.
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальниці кредит у розмірі 6000 гривень.
Позичальниця свої обов'язки за вказаним договором належним чином не виконала, не повернула отримані кошти та проценти за користування кредитом.
У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно з частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.01.2024-100000616 від 26 січня 2024 року в сумі 11880 грн, з яких: 6000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5880 грн - заборгованість по процентах.
Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 26.01.2024-100000616 від 26 січня 2024 року наданий суду і відповідає вимогам закону (зв.а.с. 10).
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн).
Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до платіжної інструкції № СЦ00049901 від 29 жовтня 2025 року ТОВ «Споживчий центр», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2422 грн 40 коп (зв.а.с. 25).
Отож, з урахуванням задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України та частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір», з відповідачки на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 546, 625, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», статтями 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.01.2024-100000616 від 26 січня 2024 року у розмірі 11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, яка складається з наступного: 6000 (шість тисяч) гривень - заборгованість по тілу кредиту; 5880 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень - заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19 листопада 2025 року.
Відомості про сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032;
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя