Справа №516/374/25
Провадження №1-кп/516/17/25
18 листопада 2025 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суд Одеської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Теплодар Одеської області обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12025162250000686від 21.08.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України, уродженки села Голинчинці Шаргородського району
Вінницької області, офіційно не працевлаштованої, працює по найму, з неповною
… середньою освітою, раніше не судимої, перебуває у цивільному шлюбі,
проживаючої без реєстрації за адресою:
АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, -
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 20.08.2025, приблизно у період часу з 22 години 00 хвилин по 23 годину 30 хвилин, вона, перебуваючи неподалік магазину «Сільпо», який розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Теплодар, вул. Романа Прокопія (колишня Піонерна), де з раніше незнайомим їй чоловіком, яким виявився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно вживали алкогольні напої, ОСОБА_5 згадала про свої неприязні відносини із заступником громадської організації «Сучасний погляд» (далі - ГО «Сучасний погляд») ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і саме в цей час у останньої виник протиправний умисел направлений на пошкодження чужого майна шляхом його підпалу, а саме вхідних дверей будівлі, де фактично здійснює свою діяльність вказана вище ГО «Сучасний погляд», яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Теплодар, вул. Романа Прокопія (колишня вул. Піонерна), № 1-А.
З метою реалізації власного протиправного умислу, у вищевказаному місці та приблизному часі, ОСОБА_5 попросила у ОСОБА_7 надати їй запалювальну суміш та аркуші паперу, не повідомляючи останньому про протиправний намір їх використання. Після чого, у вказаний вище приблизний проміжок часу ОСОБА_7 погодився, пішов разом з ОСОБА_5 до власного місця мешкання за адресою: кв. АДРЕСА_2 , звідки виніс та передав ОСОБА_5 аркуші паперу та полімерну пляшку з етикеткою «Розчинник 646», з речовиною у вигляді нафтопродукту - побутового розчинника.
Надалі, задля досягнення власної протиправної мети, у зазначений вище проміжок часу, ОСОБА_5 , не повідомляючи ОСОБА_7 про власний протиправний умисел та не доводячи останньому власний злочинний план, прибула разом з останнім до вищевказаної будівлі, де фактично здійснює свою діяльність ГО «Сучасний погляд», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, самостійно підійшла до перших ролетних вхідних дверей вказаної будівлі ГО «Сучасний погляд», облила речовиною «Розчинник 646» вказані двері, після чого, із використанням власної запальнички підпалила папір та кинула його у напрямку вказаних вхідних дверей з розлитою на їх поверхні речовиною у вигляді нафтопродукту - побутового розчинника, відійшла від них та почала спостерігати за процесом горіння. Однак, вказаний підпалений аркуш паперу самостійно загасився і полум'я не перекинулось на вказані двері.
Про те, не зупинившись на досягнутому, ОСОБА_5 підійшла до других вхідних металевих дверей вище вказаної будівлі, облила їх речовиною у вигляді нафтопродукту - побутового розчинника, підпалила власною запальничкою аркуш паперу та кинула його у напрямку металевих дверях з розлитою на них речовиною, знов відійшла від вказаних дверей будівлі та почала спостерігати за процесом горіння.
Однак, саме в цей час із вищевказаної будівлі вийшла волонтер ГО «Сучасний погляд» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка викрила злочинні дії ОСОБА_5 , та загасила ногами охоплений вогнем папір, що в свою чергу виключило можливість розповсюдження вогню на розлиту речовну у вигляді побутового розчинника на вхідних дверях та їх подальше пошкодження.
Тим самим, ОСОБА_5 виконала усі заплановані нею протиправні дії, які вважала необхідними для пошкодження вищевказаного майна шляхом його підпалу, однак, не досягнула бажаного протиправного результату саме з причин, які не залежали від її волі.
Діями обвинуваченої ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України - закінчений замах на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Під час досудового розслідування 25.09.2025 року між прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачена беззаперечно визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
В угоді про визнання винуватості сторони узгодили вид та міру покарання обвинуваченій в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України, з урахуванням ч. 2 ст. 15 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років. Сторони погодили звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Обвинуваченій було роз'яснено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд покладає на засуджену особу обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, які підтримали укладену ними угоду про визнання винуватості та заявили клопотання про її затвердження судом, суд приходить до висновку, що вказана угода відповідає положенням ст. 469 КПК України.
Угода укладена стосовно кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесена до тяжкого злочину, сторонам зрозумілі положення ст. 394 та ст. 424 КПК України та обмеження у зв'язку із затвердженням вказаної угоди на досягнутих в ній умовах.
Міра покарання, визначена сторонами у відповідності до вимог Кримінального Кодексу України. При цьому враховане повне визнання вини обвинуваченою, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення в якості обставин, що пом'якшують покарання. Також враховано в якості обтяжуючої обставини вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, яка характеризуються позитивно, раніше не судима, а також відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб. Відсутні підстави вважати, що обвинувачена не виконає взяті на себе зобов'язання.
Судом також з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_5 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ст. 370, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 474, ст. 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.09.2025 року між прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12025162250000686від 21.08.2025 року.
ОСОБА_5 визнати винуватою за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України і призначити покарання у виді П'ЯТИ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням і визначити іспитовий строк ДВА РОКИ, якщо протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченій не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 17 828 ( сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн.
Речові докази: фрагмент, зовні схожий на горілий картонно-паперовий виріб, фрагмент картонно-паперового виробу зі слідами горіння, полімерна пляшка із наліпкою, на якій мається напис «646 Розчинник» із рідиною всередині прозорого кольору, запальничку рожевого кольору - знищити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 22.08.2025 на вище зазначені речі - скасувати.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Теплодарський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку видати сторонам під розписку.
Суддя: ОСОБА_1