Справа № 522/16021/25-Е
Провадження 2/522/7374/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 19 920 грн. 00 коп. за Кредитним договором (оферти) № 14.07.2024-100001635 від 14.07.2024 року.
Позивач обґрунтовує позов тим, що між сторонами 14.07.2024 р. був укладений договір споживчого кредиту, відповідно до якого Позичальнику було надано кредит у розмірі 6 000 грн. 00 коп. строком на 124 дні, з датою повернення 14.11.2024 року. Факт видачі коштів підтверджується квитанцією про видачу коштів від 14.07.2024 р., чим Кредитодавець виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Умови договору передбачали нарахування процентної ставки «Стандарт» (1.5% за день) та «Економ» (1% за день), а також Комісії за надання (540 грн.) та Комісії за обслуговування кредитної заборгованості (по 540 грн. у двох чергових періодах). Укладення договору та отримання коштів Позичальником підтверджено використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором після проходження ідентифікації через Систему BankID Національного банку.
Оскільки Позичальник належним чином не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредиту, станом на момент подання позову утворилася заборгованість у розмірі 19 920 грн. 00 коп.. Ця сума складається з:
Тіла кредиту: 6 000 грн.
Процентів: 9 300 грн.
Комісії: 1 620 грн.
Неустойки: 3 000 грн.
Позивач зазначає, що оскільки договір був укладений після 24.01.2024 року, вимога про стягнення неустойки є правомірною відповідно до змін до Закону України «Про споживче кредитування», який є спеціальним законом для цих правовідносин. На підставі статей 526, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України Позивач просить суд стягнути із Відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи до розгляду.
23.09.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника, повністю заперечує проти позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 14.07.2024-100001635, оскільки не підписувала вказаний договір та не отримувала жодних кредитних коштів.
Позивач стверджує, що договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (Е391), надісланим на номер 0992379681. Однак Відповідач заперечує належність їй цього номера телефону, що робить неможливим отримання та застосування ідентифікатора, а отже, не доводить факту підписання правочину відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач ніколи не отримувала кредитні кошти і не є власником банківського рахунку (4441-11XХ-ХХXХ-9098), на який Позивач нібито здійснив перерахування. Це підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» (Monobank), згідно з якою ОСОБА_1 не була його клієнтом і не мала відкритих рахунків. Крім того, наданий Позивачем лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів не є належним та допустимим доказом виконання платіжної операції, оскільки не відповідає вимогам до платіжної інструкції та первинного документа згідно із Законом України «Про платіжні послуги».
Інші відомості у Додатку до договору, такі як місце роботи («Одеський шкірно венерологічний діспансер») та контактні особи, є недостовірними і не належать Відповідачці, що додатково свідчить про відсутність належної ідентифікації особи Позичальника.
Позивач надав лише Довідку-розрахунок, яка не є первинним бухгалтерським документом та не підтверджує рух коштів по рахунку Відповідача. Належними доказами розміру заборгованості є банківські виписки або інші первинні документи відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
З огляду на недоведеність факту укладення кредитного договору та отримання коштів, Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу.
У судове засідання призначене на 05.11.2025 року з'явився представник позивача, наполягав не недоведеності позовних вимоги, просив суд відмовити в задоволені позову.
Суд, заслухавши сторону відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Відповідач ОСОБА_1 заперечує факт підписання Кредитного договору (оферти) № 14.07.2024-100001635.
Відповідач стверджує, що не отримувала та не використовувала електронний підпис одноразовим ідентифікатором (Е391).
Неналежність номера телефону: Судом встановлено, що номер телефону НОМЕР_1 , на який, за твердженням Позивача, було направлено ідентифікатор, не належить Відповідачці. З відповіді на запит ПАТ «ВФ УКРАЇНА» вбачається, що абонентський номер НОМЕР_2 знеособлено (анонімно).
Таким чином, позивачем не надано доказів, що вказаний номер телефону належить позивачу.
Також вбачається, що інформація, зазначена у Додатку до кредитного договору (Інформаційне повідомлення) щодо Відповідача, є недостовірною, а саме «Одеський шкірно венерологічний діспансер» - Відповідач ніколи не перебувала у трудових відносинах із зазначеною організацією (підтверджується копією трудової книжки).
Також зазначається, що контактні особи та номери (0995044972 Анатолій та 0679189565 Вікторія) - невідомі Відповідачці.
Судом встановлено, що Відповідач ніколи не отримувала кредитні кошти від ТОВ «Споживчий центр».
Встановлено, що банківський рахунок 4441-11XХ-ХХXХ-9098, на який Позивач нібито перерахував 6 000,00 грн., не належить та ніколи не належав ОСОБА_1 . Відповідь АТ «Універсал Банк» (вих.№ QEVR-20250917-128158391 від 17.09.2025 року) підтверджує, що між Відповідачем та Банком не було укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» та відсутні відкриті рахунки на ім'я ОСОБА_1 .
Крім того, скріншот із мобільного застосунку Monobank, отриманий представником Відповідача, свідчить, що картка за цим номером належить іншій особі - «Максиму Б.».
Згідно з ст.5ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог до ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 11.11.2025 року.
Суддя А.В. Науменко
05.11.25