Справа №521/3399/25
Провадження №2/521/3264/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 55697,00 гривень.
Позов обґрунтовано наступними обставинами.
05 вересня 2024 року ОСОБА_3 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 111697,00 гривень. ОСОБА_2 зобов?язалась повернути вищевказані грошові кошти у строк до 31 грудня 2024 року. До 31 грудня 2024 року ОСОБА_2 повернула ОСОБА_3 лише 56000,00 гривень. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача становить 55697,00 гривень, що і стало підставою звернення до суду із вказаним позовом.
Сторони та їх представники у відкрите підготовче судове засідання не з'явились.
Представник ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив судове засідання провести у його відсутність, заперечень щодо заочного розгляд справи та ухвалення заочного рішення не подавав.
ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність та відзив на позовну заяву не подавала.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача та його представника,суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом, 05 вересня 2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, на підставі чого було складено відповідну розписку (а.с. 6).
Так, відповідно до розписки, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 111697,00 гривень, які зобов'язалась повернути до 31 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач стверджує, що у строк до 31 грудня 2024 року ОСОБА_2 повернула лише 56000,00 гривень.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконала, суму позики в повному розмірі не повернула в обумовлений сторонами термін, залишок боргу становить 55697,00 гривень (111697,00 - 56000,00).
Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов'язання із приводу надання позики, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень. Таким чином, враховуючи процент задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 55697 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 судовий збір у розмірі 1211(одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева