521/11640/25
1-кп/521/1650/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (у режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024162470001246 від 02.10.2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Подільськ, Одеської області, з початковою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-27.11.2017 вироком Котовського міського суду Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
-12.01.2018 вироком Балтського районного суду Одеської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
-28.01.2019 вироком Котовського міського суду Одеської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць;
-16.02.2021 вироком Кодимського районного суду Одеської за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців;
-11.10.2024 вироком Одеського апеляційного суду за ст. 392, ч. 2 ст. 294, ч.1,2 70 , 72 КК України, до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, та звільнений у залі суду у зв'язку з повним відбуттям покарання;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Подільськ, Одеської області, українця за національністю, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-04.10.2011 вироком Котовського міського суду Одеської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
-23.08.2012 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 259, 71, 72 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;
-06.07.2017 вироком Котовського міського суду Одеської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі;
-01.06.2021 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 391 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;
-14.06.2024 вироком Красноокнянського районного суду Одеської області за ч.3 ст.186, 71 КК України до 7 років позбавлення волі;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Валя Маре, Угненського району, Республіка Молдова, молдованина за національністю, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України,-
ОСОБА_5 перебуваючи в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (далі ДУ «ОСІ»), у невстановлений час та спосіб познайомився із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у останніх виникли дружні відносини. Після звільнення, а саме 11.10.2024 з ДУ «ОСІ» ОСОБА_4 , продовжив підтримував дружні відносини з ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, та постійно з ним спілкуючись за допомогою телефонного зв'язку.
В свою чергу ОСОБА_5 , перебуваючи в ДУ «ОСІ», у невстановлений час та спосіб познайомився із слідчо-заарештованим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також утримувався в ДУ «ОСІ».
В подальшому у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вимагання грошових коштів з погрозою насильства над потерпілими.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 залучився допомогою ОСОБА_6 , який мав кримінальний авторитет серед ув'язнених осіб, та осіб які раніше утримувалися в ДУ «ОСІ», та на даний час перебували на волі.
В свою чергу, ОСОБА_5 повинен був виконувати активні дії залякування потенційного потерпілого, висувати погрози та здійснювати психологічний вплив, враховуючи своє становище у кримінальній ієрархії, будучи так званим «смотрящим за грою» на 3-му режимному корпусі ДУ «ОСІ», з метою вимагання грошових коштів.
В свою чергу ОСОБА_6 згідно відведеної йому ролі, повинен був виконувати злочинні накази ОСОБА_5 та нав'язувати потерпілому думки про підтримку в складному становищі, за що в подальшому створювати боргові зобов'язання, які потерпілий повинен був виконувати шляхом перерахування грошових коштів на карткові рахунки які надавав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В подальшому, з метою реалізації протиправного злочинного умислу, ОСОБА_5 залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше утримувався в ДУ «ОСІ», та на час вчинення кримінального правопорушення перебував на волі, та мав можливість виконувати вказівки ОСОБА_5 , користуючись його авторитетом.
Так, починаючи з липня 2024 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 через спільних знайомих познайомився з військовослужбовцем ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , достовірно знаючи, що останній має стабільний дохід, та визначив, предметом свого злочинного умислу грошові кошти, які наявні у ОСОБА_11 .
Надалі ОСОБА_5 , перебуваючи в умовах ДУ «ОСІ», невстановленим шляхом отримав доступ до мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , та почав в телефонних розмовах з ОСОБА_11 , погрожувати останньому фізичною розправою, почав вимагати передачі неіснуючого боргу у сумі 850 доларів США, що еквівалентно гривні станом на липень 2024 року - 35000 тисяч гривень, шляхом перерахування коштів на карткові рахунки, які передавав в листуваннях в месенджерах.
Надалі, до дій ОСОБА_5 , підключився ОСОБА_6 та продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на вимагання неіснуючого боргу з ОСОБА_10 , по черзі телефонували потерпілому та здійснювали в розмовах психологічний вплив на нього, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та нанесення тілесних ушкоджень, пригнічуючи волю до супротиву останнього.
Так, ОСОБА_5 , розуміючи, що для реалізації злочинного умислу на вимагання неіснуючого боргу, потрібна особа, яка перебуває на волі, залучив до протиправних дій ОСОБА_4 , з яким вступив в попередню злочинну змову.
В свою чергу ОСОБА_4 , починаючи з 01.01.2025, в телефонних розмовах, з потерпілим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомляв йому про неіснуючий борг, встановлений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебувають в ДУ «ОСІ», і не мають можливості особисто до нього прибути, який необхідно передати. Під час телефонних розмов ОСОБА_4 , залякував потерпілого, погрожував застосуванням фізичного насильства та нанесенням тілесних ушкоджень, чим пригнічував волю ОСОБА_10 до супротиву.
Після чого, 13.01.2025 о 8 годині 55 хвилин ОСОБА_4 , зателефонував потерпілому та призначив зустріч за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вимагання неіснуючого боргу.
Цього ж дня, приблизно о 9 години 50 хвилин, потерпілий усвідомлюючи реальну перевагу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , приймаючи їх погрози за реальні прибув за місцем проживання ОСОБА_4 . В свою чергу ОСОБА_4 , під приводом вимагання неіснуючого боргу, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання підійшов до потерпілого діючи умисно, та зухвало, виконуючи вказівки ОСОБА_5 , який перебуває в ДУ «ОСІ», застосовуючи до потерпілого психологічний тиск та фізичну силу, яка виразилася в хватанні останнього за шию та погрозами нанесення тілесних ушкоджень, вирвав з руки потерпілого грошові кошти в сумі 400 гривень. Та відійшов на невелику відстань.
В подальшому ОСОБА_4 , повернувся та почав скорочувати дистанцію між ним та ОСОБА_10 , продовжив погрожувати фізичною розправою останньому, та вимагав неіснуючий борг. В ході емоційної розмови потерпілий повідомив ОСОБА_4 , що в нього при собі є грошові кошти в сумі 4600 гривень, останній намагаючись подолати супротив потерпілого та завдати тілесних ушкоджень замахнувся лівою рукою по тулубу потерпілого, однак ОСОБА_10 , попередив нанесення удару ухилившись в сторону, після чого ОСОБА_4 вирвав з руки потерпілого грошових коштів в сумі 4600 гривень, та покинув місце вчинення злочину, надалі був затриманий співробітниками правоохоронних органів.
Своїми незаконними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , завдали майнової шкоди потерпілому ОСОБА_10 на суму 5000 гривень.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, та повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, та повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, та повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини.
Потерпілий ОСОБА_10 до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо покарання - просив призначити на розсуд суду.
Окрім повного визнання своєї вини, вина обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні повністю доказана і підтверджується зібраними в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників кримінального провадження судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються і обмежено допитом обвинувачених та дослідженням обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинувачених та обтяжують чи пом'якшують покарання.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченими обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що:
вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні повністю доведена та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками - вимога передачі чужого майна із застосуванням насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану.
вина ОСОБА_6 у скоєному кримінальному правопорушенні повністю доведена та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками - вимога передачі чужого майна із погрозою застосуванням насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
вина ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні повністю доведена та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками - вимога передачі чужого майна із погрозою застосуванням насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану.
За змістом статей 50,65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання -виправлення засудженого.
Міра покарання встановлюється судом з урахуванням вищезазначених обставин справи, з врахуванням позиції державного обвинувачення.
Призначаючи покарання обвинуваченим у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про обвинуваченого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 має початкову освіту, раніше неодноразово судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, повне визнання своєї вини у скоєному правопорушенні.
Обставиною справи, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті, з конфіскацією майна. Саме таке покарання у вигляді позбавлення волі, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
Підстав для застосування ст. 69,75 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 не працевлаштований, не одружений, раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, повне визнання своєї вини у скоєному правопорушенні.
Обставин справи, що обтяжують покарання, в ході судового розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті з конфіскацією майна. Саме таке покарання у вигляді позбавлення волі, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
Підстав для застосування ст. 69,75 КК України обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 не працевлаштований, не одружений, раніше неодноразово судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, повне визнання своєї вини у скоєному правопорушенні.
Обставиною справи, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.
Суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті, з конфіскацією майна. Саме таке покарання у вигляді позбавлення волі, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
Згідно з ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи, що дане правопорушення ОСОБА_5 вчинив після проголошення вироку Красноокнянського районного суду Одеської області від 14.06.2024 року, остаточне покарання підлягає призначенню відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, яке призначене за даним вироком.
Підстав для застосування ст. 69,75 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
Враховуючи ризики, передбачені ст.177 КПК України, тяжкість вчинених обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 злочинів, для забезпечення виконання вироку та відбування покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинувачених залишити без змін, у вигляді тримання під вартою.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до протоколу затримання у порядку ст.208 КПК України, затриманий 13 січня 2025 року. Обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ухвалами слідчих суддів Малиновського ( нині Хаджибейського) районного суду м. Одеси у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з 19 лютого 2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Цивільний позов не заявлено.
У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення експертизи в Одеському НДЕКЦ МВС України, в сумі 6095, 65 грн. та Миколаївському НДЕКЦ МВС України, в сумі 8468,30 грн підлягають стягненню солідарно із обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 на користь держави.
Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.368,370,374,381,382 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України та призначити покрання у виді 7 ( семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 13.01.2025 року по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін, у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України та призначити покрання у виді 7 ( семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 з 19.02.2025 року по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін, у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України та призначити покрання у виді 7 ( семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту часину покарання за вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 14 червня 2024 року, та призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обчислювати з 19.02.2025 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін, у вигляді тримання під вартою.
Стягнути з обвинувачених процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 14 563 грн. 95 коп., солідарно, а саме:
-з ОСОБА_4 - 4 854 грн. 65 коп.;
- ОСОБА_12 - 4 854 грн. 65 коп.;
-з ОСОБА_5 - 4 854 грн. 65 коп.
Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Малиновського районного суду м. Одеси від 28.01.2025 року (справа 521/397/25, пр. 1-кс/521/302/25), від 17.01.2025 року (справа 521/397/25, 1-кс/521/300/25), від 28.01.2025 року ( справа 521/397/25, пр. 1-кс/521/303/25) від 28.01.2025 року ( справа 521/397/25, пр. 1-кс/521/301/25) - скасувати.
Речові докази по справі:
-мобільний телефон Redmi Note 5, з ІМЕІ: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки РОСО Х55 з ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім карткою НОМЕР_5 ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім карткою НОМЕР_7 ; карту Приват банка юніора НОМЕР_8 ; карту Приват банку НОМЕР_9 ; картку Ощадбанку НОМЕР_10 ; грошові кошти 100 доларів США та 3700 гривень; чорнові записи ( з паролями, електронними адресами та акаунтами); сім картка оператора Лайф - повернути власнику ОСОБА_13
- мобільний телефон марки «Айфон 11» імеі: НОМЕР_11 - повернути власнику ОСОБА_14 ;
-мобільний телефон: Xiomi Redmi Note 11 ІМЕІ 1: НОМЕР_12 ІМЕІ 2: НОМЕР_13 ; з сім картами: НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; мобільний телефон: Samsung Galaxy m33 5G ІМЕІ1: НОМЕР_16 ІМЕІ2: НОМЕР_17 з сім картою НОМЕР_18 ; мобільний телефон: Samsung А25 ІМЕІ 1: НОМЕР_19 ІМЕІ 2: НОМЕР_20 з сім картами НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; мобільний телефон: Samsung А15 ІМЕІ1: НОМЕР_23 , ІМЕІ2: НОМЕР_24 з сім картою НОМЕР_25 ; банківську карту «ОТП БАНК» НОМЕР_26 та банківську карту «ПРИВАТ БАНК» НОМЕР_27 ; платіжну інструкцію на видачу готівки від 14.08.2024 на 1 аркуші; заяву на отримання коштів від 14.08.2024 на 1 аркуші; одну купюру номіналом 100 доларів США з серією QB 21081050А; одну купюру номіналом 1000 (тисяча гривень) з серією AT 4750340; двадцять дві купюри номіналом 500 (п'ятсот) грн. АИ4478777, ГН9648529, ВС0416300, ЄЄ1119134, ГК2389692, ЄЕ0236445, ХХ1460486, ЕЗ8371953, ЄА8726402, ЕД8945464, ЄЄ0702127, ЗМ1582365, ГМ5763367, ВТ8444672, ЕВ8419779, ЕТ3306538, ВЖ8436761, ЗМ6596220, ВЗ9717779, ЄП8373169, ЗА8406727, ЗА2168012 в цілому (15500) грн.; вісімнадцять купюр номіналом 200 гривень ПД5309845, ЕЖ1143310, ГЗ9220053, ДЕ4607088, ЄЄ1870130, ЄГ2740263, ЕЗ4882783, ЄЖ5345829, АУ2265082, ВД7005149, ВЛ6668732, ВЖ8670107, ЄВ5592614, БП5181412, ЄИ0341784, ГЖ4793387, ВЄ1246346, ЕЄ1419064; одну купюру номіналом 100 гривень ЄЗ9267847- повернути власнику ОСОБА_15 ;
- два ключі від транспортного засобу ВАЗ 21061; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21061 НОМЕР_28 серія та номер НОМЕР_29 ; поліс страхування №ЕР219606831 - повернути власнику ОСОБА_4 ;
-грошові кошти в сумі 5000 гривень купюрами номіналом 200 гривень кожна, а саме:ЕЖ6222497; ЗЕ9790828: ЕА7518165; ЄЄ7924221; ГД5618338; ЕЖ0369619; ЕЖ9847972: ЕГ4216384; ЕВ8197935; ЯБ8243903; ЄД1230113; ДЕ9234531; АЛ1998295; ЕГ9309698; ЕА7103216; ВК5867723; ЄЕ6502750; АМ4257575; ЄЄ8171908; ВЛ8100590; АРІ 612451; ЕЖ6222497; ДД8996477; ЕГ9472979; АМ8980530; ЕЖ4625202 - повернути до кошторису ГУНП в Одеській області;
-мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy A10S, імеі1: НОМЕР_30 , імеі2: НОМЕР_31 , синього кольору; мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy А30, імеі1: НОМЕР_32 , імеі2: НОМЕР_33 , сірого кольору - повернути власнику за належністю.
-мобільний телефон марки «Samsung» зеленого кольору ІМЕІ: НОМЕР_34 з сім картою оператора «Київстар» серійний номер НОМЕР_35 та сім картою мобільного оператора «Лайф» серійний номер НОМЕР_36 та мобільний телефон марки «Samsung» зеленого кольору ІМЕІ : НОМЕР_34 з сім картою оператора «Київстар» серійний номер НОМЕР_35 та сім картою мобільного оператора «Лайф» серійний номер НОМЕР_36 - повернути власнику за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - з дня отримання його копії.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1