Єдиний унікальний № 946/7764/25
Провадження № 1-кп/946/513/25
Іменем України
19 листопада 2025 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001206, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, інваліда 2 групи, не одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 88-91 КК України є таким, що немає судимості;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Судом встановлені наступні фактичні данні.
В період дії воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, а саме: 04 вересня 2025 року о 16 годині 03 хвилині ОСОБА_4 , знаходячись біля відділення ПАТ АБ «Південний» розташованому за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, проспект Незалежності, 72, перебував у черзі за потерпілим ОСОБА_5 , який намагався зняти грошові кошти з банкомату. Після чого, потерпілий ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що зняти грошові кошти в нього не виходить, попросив ОСОБА_4 допомогти йому. ОСОБА_4 підійшовши до потерпілого ОСОБА_5 , повідомив останньому, що він не може допомогти зняти грошові кошти. Після чого, ОСОБА_5 направився до приміщення відділення банку ПАТ АБ «Південний» для того щоб зняти грошові кошти. О 16 годині 06 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою поруч з банкоматом побачив грошові кошти потерпілого ОСОБА_5 , які знаходились в банкомату, після чого усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючі з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, розуміючи що вказані грошові кошти належать потерпілому ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, таємно викрав з банкомату ПАТ АБ «Південний» грошові кошти у сумі 5000грн, після чого з викраденими грошовими коштами залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочин він вчинив за вище описаних обставинах, об'яснив свою поведінку тим, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.
При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, висновок органу пробації.
До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире розкаяння в скоєнні злочину.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчинених ним правопорушень, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межи України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою, вид якої може бути визначеним уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року. Речові докази: грошові кошти у загальній сумі 312грн - повернути потерпілому ОСОБА_5 ; оптичний DVD-R диск з відеозаписами - зберігати в матеріалах провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1