Справа №766/6601/23
н/п 1-кп/766/436/25
про відмову в задоволенні заяви про відвід колегії суддів
18.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні заяву обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні за №42022230000000499 від 20.12.2022 року, передбаченого за ч.7 ст.111-1 КК України, -
встановив:
У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження, внесене 20.12.2022 р. до ЄРДР за №42022230000000499 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , заявив відвід колегії суддів. В обґрунтування заяви про відвід зазначив, що в судовому засіданні 21.10.2025 року судом було розглянуто клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього за клопотанням, яке було підписане прокурором ОСОБА_8 , але не розглянуто відвід, який було заявлено ним прокурору ОСОБА_8 . Посилаючись на порушення права на захист, зазначив про упередженість колегії суддів. Просив заяву про відвід задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви, вважаючи її необґрунтованою.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на таке.
Відповідно до положень ч.1 ст. 81 КПК України, клопотання про відвід одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ст. 75 КПК України, законом передбачено вичерпний перелік обставин, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Заявляючи відвід колегії обвинувачений фактично посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, яким передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Отже, враховуючи зміст викладених норм, особа яка подала заяву про відвід колегії суддів, повинна довести обставини, які викликають в неї сумнів у неупередженості суддів, які розглядають справу по суті. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Натомість, обвинувачений фактично висловлює свою незгоду із ходом судового розгляду.
Також слід зазначити, що в судовому засіданні, яке проводилось 21.10.2025 року обвинувачення підтримував прокурор ОСОБА_9 .
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Таким чином, об'єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.
Відповідно до п. 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Проте доводи обвинуваченого, на які він посилається в заяві про відвід судді, є неконкретизованими та недоведеними, оскільки не підтверджені доказами, які б свідчили про обґрунтованість його заяви або могли вказувати на необ'єктивність суддів.
Суд вважає, що наявність жодної обставини, яка визначена положеннями КПК України, а також доказів на підтвердження об'єктивно існуючих обставин, які давали б підстави для висновку про упередженість колегії суддів, як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, тобто на підтвердження вчинення суддями дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, обвинувачений не довів, а тому заява обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів - відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3