Справа № 766/20437/24
н/п 2/766/4519/25
11 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Рожок О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 12.08.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір №732224115, за умовами якого останній отримав позику у розмірі 16500,00 грн., строком на 30 календарних днів. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало, надавши відповідачу позику, а останній умови договору не виконує, внаслідок чого заборгованість складає 44032,77 грн. Позивач просить стягнути вказану заборгованість, оскільки набув право вимоги відповідно до договору факторингу. Крім того, просить стягнути на свою користь 2420,40 грн сплаченого судового збору та 6000,00 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Представник відповідача - адвокат О.Беспалов - надав до суду відзив, в якому вказав, що договір про надання кредиту не підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладання з відповідачем договору позики, а також отримання за ним грошових коштів. Зазначені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн не співмірні зі складністю справи, а тому просить в позові відмовити в повному обсязі.
Представник позивача - адвокат А.Тараненко - подав відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідач на офіційному сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» добровільно заповнив заявку про бажання отримати кошти і вказав свої персональні дані. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора QA792ZU6. Зокрема, 12.08.2020 18:41:20 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відповідно до п. 4.7 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Крім того, номер телефону, зазначений в кредитному договорі, заявці на кредит, та на який був надісланий одноразовий ідентифікатор і досі використовується відповідачем і був зазначений у відзиві на позов. Факт отримання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням, який має всі необхідні реквізити. Доказів того, що відповідач не отримував кредитні кошти, втратив мобільний телефон або платіжну карту представником не надано. Крім цього, представником позивача заявлені співмірні витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн, які включають в себе 1000 грн за вивчення матеріалів справи та 5000 грн за складання позовної заяви, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг.
Представник відповідача - адвокат О.Беспалов - надав до суду заперечення, в яких вказав, що платіжне доручення не містить відомостей, що АТ КБ «Приватбанк» прийняв платіж до обробки, дату валютування, повних реквізитів відповідача, відсутній підпис та печатка банку як того вимагає Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг. Не надано існування будь-яких правовідносин між первісним кредитором та організацією, яка здійснила перерахування коштів. Вимоги про стягнення основного боргу та похідних від нього відсотків позивачем не доведені. Всі справи про стягнення кредитної заборгованості є шаблонними, а тому витрати на правову допомогу не є співмірними зі складністю справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав свої повноваження представнику, який подав заяву про розгляд справи без його участі.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
12.08.2020 р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії №№732224115.
Згідно умов цього договору кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит, на суму 16500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 28/10/24/У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. на загальну суму 44032,77 грн, яка складається з 12501,50 грн заборгованості по кредиту та 31531,27 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За положеннями ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст.517 ЦК України).
Відповідно до ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
За таких обставин згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.
У розрізі викладеного, враховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов'язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов'язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Враховуючи викладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
За наявними у справі доказами судом встановлено, що кредитний договір із відповідачем ОСОБА_1 від 12 серпня 2020 року станом на момент укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу за №28/1118-01 не був укладений, у зв'язку з чим відступлення неіснуючих станом на 28 листопада 2018 року прав вимоги та майнових прав ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за кредитним договором від 12 серпня 2020 року на користь ТОВ «Таліон плюс», а в подальшому на користь ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" та позивача ТОВ "Юніт Капітал", суперечить ст.514 ЦК України, тобто позивач ТОВ "Юніт Капітал" не набув прав кредитора по договору від 12 серпня 2020 року по відношенню до відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Керуючись ст. 509, 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ.А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43541163)
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
СуддяТ. І. Рядча