Справа № 954/1498/25
Номер провадження 2/954/1858/25
18 листопада 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності, -
Представник позивачів звернувся до суду з позовом до Новокаховської міської військової адміністрації про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв. м, житловою площею 40 кв. м. Правовстановлюючий документ був зареєстрований Каховським державним Бюро технічної інвентаризації, вчинений реєстраційний напис, свідоцтво про право власності на житло записано у реєстрову книгу. Відповідно до Наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Новокаховська міська територіальна громада Херсонської області визнано тимчасово окупованою територією України із 24.02.2022 року. Зазначені обставини виключають можливість підтвердження реєстрації права власності в БТІ через окупацію населеного пункту. Позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно з відповідною заявою з метою проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Але через неможливість підтвердження державної реєстрації прав, що виникли до 1 січня 2013 року, 17.06.2025 було прийняте рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 79462611. Позивачі мають оригінал свідоцтва про право власності на житло з реєстраційним написом, але на підтвердження їхнього права власності на цю квартиру неможливо отримати відповідну інформацію на даний об'єкт нерухомого майна з Комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації», про що зазначено у вказаному рішенні державного реєстратора. Представник позивачів просить визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв. м, житловою площею 40 кв. м.
У судове засідання позивачі та відповідач не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача подав заяву про визнання позову.
Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.
З 03.01.2001 року на підставі свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв. м, житловою площею 40 кв. м.
Свідоцтво про право власності на житло було видане згідно із розпорядженням Виконавчого комітету Новокаховської міської Ради народних депутатів від 03.01.2001 року № 7-к/10260 та зареєстровано Каховським бурю технічної інвентаризації за номером 13830/54.
Згідно із технічного паспорта квартира АДРЕСА_1 , має загальну площу 66.2 кв.м., житлову площу 40 кв.м.
Відповідно до Наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Новокаховська міська територіальна громада Херсонської області визнано тимчасово окупованою територією України із 24.02.2022 року. Зазначені обставини виключають можливість підтвердження реєстрації права власності в БТІ через окупацію населеного пункту.
З метою подальшої реалізації прав власника щодо звернення за відшкодуванням шкоди завданої країною-агресором позивачка звернулася до державного реєстратора за внесенням відомостей про право власності на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області ОСОБА_5 . Проте рішенням державного реєстратора №79462611 від 17.06.2025 їм було відмовлено в державній реєстрації прав на нерухоме майно, у зв'язку з тим, що відсутня інформація про проведення реєстрації у електронних та паперових носіях та неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Тобто, вказані дві підстави пред'явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про щ свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадка право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.
Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Після набрання рішення законної сили повернути позивачу ОСОБА_1 оригінал свідоцтва про право власності на житло від 03.01.2001 року та технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко