Справа № 577/3395/25
Провадження № 2/577/1216/25
18 листопада 2025 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Волошко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,
І. Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом в якому просить стягувати зі свого повнолітнього сина ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини заробітку, починаючи з дня пред'явлення позову. Свої вимоги мотивує тим, що позивач є інвалідом ІІ групи з дитинства, має сина ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_3 . Шлюб з чоловіком розірвано у 1994 році. Позивач отримує пенсію в розмірі 3038 грн та державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи в розмірі 2361 грн. Як інвалід з дитинства позивач має стійкі проблеми зі здоров'ям, потребує дороговартісних ліків на придбання яких не вистачає коштів. Дочка ОСОБА_3 проживає з позивачем тимчасово не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, отримує аліменти на неповнолітнього сина. Доходів позивача не вистачає для забезпечення базових потреб (придбання продуктів харчування, ліків, необхідного одягу, сплати комунальних послуг. Відповідач є працездатним, іншим особам аліментів не сплачує, а тому має змогу надавати матеріальну допомогу позивач. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований разом з позивачем та є співвласником квартири, але не сплачує за комунальні послуги, які фактично сплачує позивач та її дочка ОСОБА_5 .
Представник відповідача адвокат Левченко Н.В. у відзиві на позов просить суд відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що позивач отримує пенсію в розмірі 3038 грн., та державну соціальну допомогу особам з інвалідністю 2 групи в розмірі 2361 грн., що значно перевищує прожитковий мінімум для осіб певного віку, встановлений Законом України "Про державний бюджет на 2025 рік". Тобто у позивача, цілком вистачає коштів на утримання себе. До того ж, позивач має працездатну доньку (третя особа за цим позовом), яка проживає разом з нею, і наразі не працює. Донька (третя особа за цим позовом) не має підстав для звільнення від праці. Вона не є інвалідом, не знаходиться на лікуванні та не є пенсіонером. Відповідач також не проживає в квартирі позивача, в якій є співвласником за приватизацією, понад 5 років і не користується комунальними послугами. До того ж, відповідач не проти передати позивачеві свою частку в цій квартирі, про що неодноразово наголошував позивачу, але вона відмовляється приймати це в дар. Просить врахувати, що відповідач наразі немає можливості утримувати позивача, бо перебуваючи в ЗСУ та захищаючи країну, отримав дуже важкі поранення, а саме: опік полум'ям ПАБ ступінь 28% голови, обличчя, сідниць, лівої верхньої кінцівки, правої кісті, обох нижніх кінцівок; опік дихальних шляхів середнього ступеня ІТУ 114 од.; опікова хвороба; ВОСП лівої кісті з вогнепальним переломом кісток лівої кисті, травматична ампутація 1-го пальця лівої кисті СПО; ампутація лівої в/к на рівні с/з передпліччя. Наразі відповідач проходить тривале, дороговартісне лікування, яке складається з лікування опіків, проведення хірургічних обробок, відновлення шкірного покриву, лікування опікової хвороби, здійснення реконструктивних та відновлювальних оперативних втручань. У подальшому відповідачу буде встановлено групу інвалідності через ампутацію частини кінцівки.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 22.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 47).
16.09.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.
09.10.2025 судове засідання відкладено у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
29.10.2025 надано доступ представнику відповідача адвокату Левченко Н.В. до електронної справи (а.с. 48).
30.10.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою сторін, наданням представнику відповідача часу для ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 18.11.2025 сторони не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 надала заяву з проханням розгляд справи провести у її відсутності, позов підтримує і просить задовольнити (а.с. 36).
Відповідач ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим, до суду не з'явився.
Третя особа ОСОБА_5 надала заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, проти позову не заперечує (а.с. 37).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно Витягу з Акту МСЕК від 03.12.1990 ОСОБА_7 має інвалідність ІІ групи з дитинства (а.с. 7).
З копії пенсійного посвідчення вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3. отримує пенсію з інвалідності ІІ групи довічно (а.с. 6).
Відповідно до Витягу № 4061, за адресою АДРЕСА_1 заресєтровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6. (а.с. 9).
Відповідно до довідки УСЗН Конотопської МР від 23.04.2025 ОСОБА_1 з 01.10.2024 по 31.03.2025 призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства в розмірі 2361 грн. щомісячно. За період з жовтня 2024 по березень 2025 отримано 14 166 грн (а.с. 10).
З довідки Конотопського об'єднаного управління ПФУ вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника. Розмір пенсії з листопада по грудень 2024 року по 2725 грн щомісячно, з січня по квітень 2025 року по 3038 грн щомісячно (а.с.11).
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_1 , батько ОСОБА_1 (а.с. 13).
Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 26.10.2016 розірвано шлюб між ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ) та ОСОБА_11 (а.с. 14).
Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 27.01.2017 стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (а.с. 15).
23.12.2022 ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_14 (а.с. 16).
Відповідно до довідки Державного центру зайнятості, ОСОБА_3 перебуває на обліку як безробітна в Конотопській філії Сумського ОЦЗ з 02.04.2025 (а.с. 17).
Згідно Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 5793/8 молодший сержант в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 25.06.2025 по 04.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в Клінічній лікарні № 16 Дніпровської міської ради з приводу МВТ ВТ (25.06.2025 Опік полум'ям ІІАБ ступінь 28% голови, обличчя, сідниць, лівої в/кінцівки правої кисті, обох нижніх кінцівок. Опік дихальних шляхів середнього ступеня. Опікова хвороба. ВОСП правого стегна лівого ліктьового суглобу з пошкодженням судинного пучка ВОСП лівої кисті з вогнепальним переломом кісток лівої кисті, травматична ампутація 1-го пальця лівої кисті. Ампутація лівої в/к на рівні с/3 передпліччя. Стан при госпіталізації важкий. Стан при виписці важкий. Діагноз 04.07.2025: опіки численних ділянок тіла, принаймні один опік повної товщини МВТ ВТ (25.06.2025). Опік полум'ям ІІАБ ступінь 28% голови обличчя, сідниць, лівої в/кінцівки правої кисті, обох нижніх кінцівок. Вкрай важкий опіковий шок. ВОСП правого стегна лівого ліктьового суглобу з пошкодженням судинного пучка ВОСП лівої кисті з вогнепальним переломом кісток лівої кисті, травматична ампутація 1-го пальця лівої кисті (а.с. 52-54).
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 29.06.2025 ОСОБА_2 25 червня 2025 року отримав вогнепальне уламкове сліпе поранення лівого ліктьового суглобу, лівої кисті, вогнепальний перелом лівої кисті, травматичну ампутацію 1 пальця лівої кисті, термічний опік полум'ям ІІ обличчя, лівого плеча та передпліччя, обох стегон та гомілок близько 20%, пов'язане з захистом Батьківщини (а.с. 55).
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 2025-1021-1003-0754-0 від 21.10.2025 ОСОБА_2 встановлено діагноз: Наслідки опікової травми (25.06.25): опік полум'ям ІІ а-б-ІІІ ст. голови, лівої верхньої кінцівки, правої кисті, сідниць, нижніх кінцівок 28% пов. Тіла, етапних некротомій та вільної аутермопластики (30.07.25). Множинні гранулюючи п/опікові та донорські рани чола, правої н/кінцівки. Пролежень лівої сідниці. Ампутаційна кукса на рівні с/3 лівого передпліччя. Травма відноситься до тяжких. Потребує тривалого лікування понад 120 календарних днів (а.с. 55 на звороті).
ІV. Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку, або є інвалідом I, II чи III групи.
Положеннями статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (стаття 204 СК України).
З указаного вбачається, що обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
V. Оцінка суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач не довела належними та допустимими доказами потреби у наданні їй матеріальної допомоги.
Суд враховує, що застосування принципу змагальності виключає можливість застосування концепції негативного доказу. Так, у постанові ВС від 27.05.2020 року у справі № 2-879/13 Суд зауважив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних й допустимих доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо недостатності коштів для придбання ліків, продуктів харчування, з посиланням на отримання пенсії в розмірі 3038 грн та державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи в розмірі 2361 грн. При цьому підтвердження щодо відсутності інших доходів (що може бути підтверджено довідкою форми І-ДФ), наявності майна що може приносити дохід, суду не надано).
Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати стороною матеріальну допомогу.
З огляду на те, що в Україні діє програма «Доступні ліки» для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та збільшення доступності ліків, завдяки якій люди з хронічними захворюваннями мають змогу отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою, та оскільки позивачка не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що вона постійно придбаває дороговартісні ліки, суд вважає, що позивачка не довела вказану обставину на підтвердження потреби в матеріальній допомозі.
Наявність заборгованості зі сплати комунальних послуг у даному випадку також не є підставою для стягнення аліментів з повнолітнього сина, який є співвласником житла разом з позивачем і третьою особою. Стягнення плати за комунальні послуги відбувається в рамках договірних відносин з надавачами послуг у солідарному порядку зі всіх співвласників, які наділені правом регресу, у випадку стягнення коштів лише з одного співвласника.
Крім того, слід зазначити, що при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів. Твердження позивача про перебування повнолітньої доньки ОСОБА_3 на обліку в Центрі зайнятості та отримання нею аліментів на утримання неповнолітнього сина також не є достатньою підставою для стягнення аліментів з відповідача.
При ухваленні рішення, суд керується також засадами розумності та справедливості та враховує, що відповідач є учасником бойових дій отримав вогнепальне уламкове сліпе поранення лівого ліктьового суглобу, лівої кисті, вогнепальний перелом лівої кисті, травматичну ампутацію 1 пальця лівої кисті, термічний опік полум'ям ІІ обличчя, лівого плеча та передпліччя, обох стегон та гомілок близько 20%, пов'язане з захистом Батьківщини. Згідно довідки військово-лікарської комісії № 2025-1021-1003-0754-0 від 21.10.2025 ОСОБА_2 встановлено діагноз: Наслідки опікової травми (25.06.25): опік полум'ям ІІ а-б-ІІІ ст. голови, лівої верхньої кінцівки, правої кисті, сідниць, нижніх кінцівок 28% пов. Тіла, етапних некротомій та вільної аутермопластики (30.07.25). Множинні гранулюючи п/опікові та донорські рани чола, правої н/кінцівки. Пролежень лівої сідниці. Ампутаційна кукса на рівні с/3 лівого передпліччя. Травма відноситься до тяжких. Потребує тривалого лікування понад 120 календарних днів.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Враховуючи, що позивач є інвалідом ІІ групи, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (проживає по АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований по АДРЕСА_1 ).
Представник відповідача: Адвокат Левченко Наталія Вікторівна (м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 19/82)
Третя особа: ОСОБА_3 (проживає по АДРЕСА_1 ).
Суддя Н. В. Потій