Справа № 521/4041/25
Провадження № 2/521/3478/25
06 листопада 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «МАНІФОЮ» про визнання недійсним договору позики,
До Малиновського районного суду міста Одеси звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики № 6787436 від 18 січня 2024 року в розмірі 75000 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 18 січня 2024р. між ТОВ «МАНІФОЮ» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено Договір позики № 6787436. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб. телефону Відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.2.5 договору позика надана відповідачу шляхом безготівкогово перерахування на рахунок банківської карти, зареєстрованої відповідачем в Особистому кабінеті на веб-сайті товариства.
При укладенні договору відповідач відповідно п.п. 10.1.5 та 10.1.6 підтвердив, що вивчив та погоджується з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах івнансовго кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною договору.
Ці Правила є публічною офертою відповідно до вимог стс.ст.641, 644 ЦК України.
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили перехід до клієнта права вимоги до боржників у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2.
Відповідно до Реєстру боржників № 5 від 17 липня 2024 року до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача в сумі 75 000, 00 грн., з яких:
- 25 000, 00 грн. заборгованості за основною сумою боргу;
- 50 000, 00 грн. заборгованості за процентами.
Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, борг не погасив.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 17 березня 2025 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 25 березня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Представником відповідача 09.04.2025 року через систему «Електронний суд» подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання договір позики № 6787436 від 18.012024 року - недійсним, а також подано клопотання про перехід розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
05 травня 2025 року представник позивача за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, яким проти зустрічного позову заперечує. Посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору № 6787436 від 18.01.2024р., а саме відповідно до п.п. 2.3.3. Сума позики: 25000 грн. 00 коп. Відповідно до п.п. 2.3.4. Строк позики: загальний строк - до «07» квітня 2024 року (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених Розрахунком. Відповідно до п.п. 2.3.5. Дата надання позики: «18» січня 2024 року. Відповідно до п.п. 2.3.6. Дата повернення позики: «07» квітня 2024 року. Як вбачається з розрахунку заборгованості № 6787436 від 18.01.2024, (розрахунок додано до позовної заяви), відсотки нараховуються відповідно до умов кредитного договору та Додатку N? 1 до Договору позики N? 6787436 від «18» січня 2024 року. Отже, Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв?язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Позивача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зазначає, що представник ОСОБА_2 розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав. Жодних заперечень з приводу того, що ОСОБА_3 не погодився з Правилами надання кредиту, ніяких застережень або зауважень з його боку не було, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов договору у ОСОБА_2 була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 01.07.2025р. за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості співвідповідача залучено ТОВ «МАНІФОЮ».(т.1 а.с.112-113)
Від представника ТОВ «МАНІФОЮ», як відповідача за зустрічним позовом 23.07.2025 року до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому представник зазначив, що 18 січня 2024 року в інформаційно-комунікаційній системі (далі - ІКС) між ОСОБА_1 (Позичальник) та ТОВ «МАНІФОЮ» (Позикодавець) укладено Договір позики № 6787436, згідно з умовами якого Товариство надає Позичальнику кошти в сумі 25 000 грн. у позику строком до «07» квітня 2024 року (80 днів), у свою чергу, Позичальник бере на себе зобов'язання повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Товариство належним чином виконало на себе взяті зобов'язання, перерахувавши 18.01.2024 року суму позики на вказані Позивачем реквізити. ОСОБА_1 було підписано електронне повідомлення про прийняття Оферти, відповідно - погоджено всі запропоновані Товариством умови Договору. Перед отриманням кредиту відповідач, відповідно до п.31 ч.2 Додатку №2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ № 107 від 28 липня 2020 року, пройшов верифікацію шляхом отримання ідентифікаційних даних за допомогою засобів Системи BankID НБУ. Вказує, що позивач за зустрічним позовом є постійним клієнтом товариства, зазначених законом підстав недійсності договору Позивачем не доведено. З чого можна зробити висновок, що Позивач бажає уникнути виконання взятих ним фінансових зобов'язань. Просить суд у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МАНІФОЮ» відмовити повністю. (т. 1, а.с. 121-124)
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгля по суті позовних вимог.
У матеріалах справи міститься клопотання представника позивача за первісним позовом щодо проведення розгляду справи у його відсутності.
Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, із заявами та клопотаннями не звертався.
Представник відповідача за зустрічним позовом ТОВ «МАНІФОЮ» в призначене судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, просив врахувати у розгляді справи пояснення у відзиві. (т.2, а.с. 219,230,236)
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи надані докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 18 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем був укладений Договір позики № 6787436. (т. 1, а.с. 7-11)
Відповідно до умов кредитного договору № 6787436 від 18.01.2024 року, а саме відповідно до п.п. 2.3.3. Сума позики: 25000 грн. 00 коп. Відповідно до п.п. 2.3.4. Строк позики: загальний строк - до «07» квітня 2024 року (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених Розрахунком. Відповідно до п.п. 2.3.5. Дата надання позики: «18» січня 2024 року. Відповідно до п.п. 2.3.6. Дата повернення позики: «07» квітня 2024 року.
Відповідно до п.п. 2.4.1. Акційна процентна ставка, фіксована: 0.75000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання Позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.4.2. Базова процентна ставка, фіксована: 2.50000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього Договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної Сторонами цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.4.3. Основна процентна ставка, фіксована: 2.50000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено Розділом 3 цього Договору.
Відповідно до п.п. 6.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов?язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, а також передбачену цим Договором.
Відповідно до п.п. 6.2. За кожен день неправомірного користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику в розмірі: 0.51 % від залишку заборгованості за сумою позики. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено Позикодавцем в односторонньому порядку. При нарахуванні процентів за цим пунктом Договору Позикодавець дотримується обмежень щодо нарахувань, що встановлені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.9.1 Договору він укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченому Законмо України» Про електронну комерцію», шляхом розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем Договору у відповідне поле.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на мобільний номер телефона позичальника.
Відповідно до п.2.5 договору позика надана відповідачу шляхом безготівкогово перерахування на рахунокПозичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті..
Пунктами 10.1.5 та 10.1.6 договору відповідач підтвердив, що вивчив та погоджується з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах івнансовго кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною договору.
Для отримання фінансової послуги від Товариства Позичальником створено Особистий кабінет в ІКС Товариства, що є його захищеною сторінкою та забезпечує отримання інформації, необхідної для укладення/виконання Договору (у тому числі постійний доступ до оригіналів договірної документації).
Ідентифікація клієнта здійснювалась шляхом застосування ризик-орієнтованого підходу відповідно до чинного на момент встановлення відносин законодавства України. Для ідентифікації ОСОБА_1 надано фото 4 та 5 сторінок паспорта. (т.2, а.с. 206)
Окрім того, 30.06.2021 року Товариство здійснило повторну ідентифікацію та верифікацію Позичальника відповідно до вимог Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку від 28.07.2020 року № 107.
Верифікація наданих Позичальником даних відбулась шляхом отримання ідентифікаційних даних за допомогою засобів Системи BankID НБУ (відповідно до ч. 2 п. 31 Додатку № 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою НБУ № 107 від 28.07.2020 року). На підтвердження вищезазначеного представником ТОВ «МАНІФОЮ» надано до суду анкету клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС) та містить КЕП уповноваженого представника Товариства. (т. 1, а.с. 126-127)
18.01.2024 року ОСОБА_1 здійснено вхід до Особистого кабінету та подано заявку на отримання позики. При поданні Позичальником заявки на отримання позики Товариством було направлено паспорт позики за заявленими Позичальником параметрами позики (за стандартизованою формою, затвердженою ЗУ «Про споживче кредитування») на ознайомлення та підписання, зокрема підписаний ОСОБА_1 паспорт позики міститься в матеріалах справи. (т.2, а.с. 201-205)
Оферта, що була надіслана Позичальнику, містила всі істотні умови Договору, розрахунки та процентні ставки. Позичальник, вивчаючи умови Оферти, міг прийняти рішення про її прийняття або відмову у її прийнятті, тим самим відмовитись від укладення Договору.
ОСОБА_1 було підписано електронне повідомлення про прийняття Оферти, відповідно - погоджено всі запропоновані Товариством умови Договору.
Встановлено, що 11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. (т. 1, а.с. 18-21)
Пунктом 1.2 договору сторони погодили перехід до клієнта права вимоги до боржників у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2.
Відповідно до Реєстру боржників № 5 від 17 липня 2024 року до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача в сумі 75 000, 00 грн., з яких:
- 25 000, 00 грн. заборгованості за основною сумою боргу;
- 50 000, 00 грн. заборгованості за процентами. (т. 1, а.с. 25-28)
Відповідно до копії платіжної інструкції № 362 від 17.07.2024 року здійснена плата за відступлення права вимоги згідно ДУ № 5 від 17.07.2024р. до Договору факторингу №11-01/2024 від 11 січня 2024 року. (т. 1, а.с. 22)
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачем за первісним позовом договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачу перераховані на зазначену ним банківську карту.
Це підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 05 листопада 2024 року. (т.1, а.с. 85)
Відповідно до відповіді АТ “Універсал Банк» № БТ/Е-5357 від 11.06.2025 року вбачається, що Банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої повідомлено, що на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 18.01.2024р. по 21.01.2024 року зазначено - НОМЕР_4 . Відповідно до виписки про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 , за період з 18.01.2024 по 21.01.2024 року міститься інформація про отримання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 25 000 грн.. (т. 1, а.с. 97-98)
В свою чергу, відповідач умови договору не виконав.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України визначено. що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
З розрахунку позивача вбачається, що проценти за умовами договору розраховані на період дії договору.
З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при його укладенні, до стягнення з відповідача належить сума не виконаного зобов'язання за умовами договору за обумовлений сторонами строк кредитування.
Щодо зустрічного позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. п.6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність,що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.ч.3, 4 та 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір,про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ч.8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису)за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст.. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
У ч.1 ст.11 даного Закону зазначено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Як зазначено вище, укладений Договір позики відповідає вимогам закону, підписаний відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» та Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансовго кредиту ТОВ'Маніфою», які є невід'ємною частиною договору.
З урахуванням цього, підстави для визнання вказаного договору недійсним, відсутні.
Щодо приведених заперечень відповідача в частині дійсності договору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІФОЮ» повністю дотримувалось вимог чинного законодавства при нарахуванні процентів за Договором позики. Так, за зазначеним Договором на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» не здійснювалось будь-яких нарахувань (неустойки та інших платежів) за порушення Позичальником виконання взятих на нього зобов'язань за Договором, а нарахування процентів за користування позикою в розмірі 2,5% на день повністю відповідає вимогам пункту 17 Розділу IV ЗУ «Про споживче кредитування», який встановлює, що протягом перших 120 днів після з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %. Окрім того, нарахування процентів за користування позикою здійснювалось лише протягом визначеного Договором строку позики (детальний розрахунок заборгованості поданий Позивачем за первісним позовом та міститься в матеріалах справи). (т. 1, а.с. 29)
Вищезазначене повністю спростовує твердження Позивача за зустрічним позовом щодо несправедливих умов Договору позики № 6787436.
Зокрема в матеріалах справи міститься довідка дій ОСОБА_1 щодо укладання договору в ІТС, з примірником Оферти та Акцепту. (т. 2, а.с. 197-200)
З відзиву ТОВ “МАНІФОЮ» вбачається, що відповідач з 2020 року є постійним клієнтом товариства, має Осбистий кабінет в ІКС ТОВ» Маніфою», неодноразово був стороною договорів позики.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Доведення вказаних обставин, відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, є процесуальним обов'язком відповідача.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб щодо відповідача при підписанні договору.
Це узгоджується з усталеною судовою практикою в даній категорії справ, в тому числі в постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20, від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 та інших.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги первісного позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, натомість підстав для задоволення зустрічного позову суд не вбачає, у зв'язку з чим, в задоволенні такого слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги первісного позову задоволено в повному обсязі, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача за первісним позовом слід стягнути на користь позивача за первісним позовом судовий збір, сплачений останнім при поданні позову в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 205, 207, 512- 514, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, 633, ч.1 ст.634, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_5 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Договором позики № 6787436, укладеним 18.01.2024 року в розмірі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., з яких:
-25 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-50 000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_5 в АТ «ТАСкомбанк») витрати по оплаті судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «МАНІФОЮ» про визнання недійсним договору позики - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН