Справа № 521/15947/24
Номер провадження № 2/521/1191/25
06 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд у складі:
головуючого судді Ганошенка С.А.,
за участі секретаря судового засідання Присяжнюка О.М.,
представника позивача - адвоката Верховець К.С.,
представника відповідача - Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О.,
розглянувши в загальному позовному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач 01.10.2024 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 508138,63 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він є власником транспортного засобу марки «Mitsubishi» моделі «Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який в ніч з 11.12.2022 року на 12.12.2022 року був припаркований поблизу будинку за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, буд. 15, та у цей час на вказаний автомобіль впало дерево, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та завданої майнової шкоди.
З метою фіксування факту падіння дерева, позивач звернувся із відповідною заявою до Відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області, яке листом повідомило, що за даним фактом до ВП № 3 надходили повідомлення та була проведена фотофіксація пошкоджень автомобіля. З метою відшкодування збитків заявнику було рекомендовано звертатися до суду шляхом цивільного позову.
Для визначення матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу, позивач 11.01.2023 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Експерт». Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 034/01-23, дата оцінки - 11.01.2023 року, дата завершення складання звіту про оцінку - 06.02.2023 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 508138 (п'ятсот вісім тисяч сто тридцять вісім) гривень 63 (шістдесят три) копійки, вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 524687 (п'ятсот двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 37 (тридцять сім) копійок; ринкова вартість автомобіля до моменту ДТП становить 508138 (п'ятсот вісім тисяч сто тридцять вісім) гривень 63 (шістдесят три) копійки, ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень становить 182503 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот три) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки.
Разом з цим, позивачем зазначено, що обставини наведені у позовній заяві вже були предметом розгляду в іншій цивільній справі № 521/7406/23, порушеної за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький», третя особа: Комунальне підприємство «Міськзелентрест» про стягнення матеріальної шкоди.
В результаті розгляду даної справи Малиновським районним судом м. Одеси 16.05.2023 року прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Однак, постановою Одеського апеляційного суду від 17.06.2024 року у справі № 521/7406/23 апеляційні скарги Департаменту міського господарства Одеської міської ради та КП «ЖКС «Хмельницький» задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.05.2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Згідно з висновками Одеського апеляційного суду, викладеними у постанові від 17.06.2024 року, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази того, що дерево, яке впало на автомобіль позивача було передано на баланс будь-якому підприємству. А тому, оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно до ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку КП «ЖКС «Хмельницький» чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, зокрема, Виконавчим комітетом Одеської міської ради.
На підставі вищевикладених обставин, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.10.2024 року між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Ганошенку С.А.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.10.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по даній цивільній справі, визначено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження, визначено дату, час та місце підготовчого судового засідання.
24.10.2024 року до суду від представника Виконавчого комітету Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням на їх необґрунтованість, неналежність Виконавчого комітету Одеської міської ради до належного відповідача у даній справі, оскільки відповідальність за завдану шкоду несе створене рішенням органу місцевого самоврядування відповідне комунальне підприємство. Крім того, представник відповідача у відзиві посилається на те, що за наведеним у звіті ТОВ «Клевер Експерт» від 11.01.2023 року № 034/01-23 описом пошкоджень транспортного засобу будь-яких механічних пошкоджень основних елементів та пристроїв автомобіля, таких як ходової частини, трансмісії, двигуна, системи управління автомобіля та електрообладнання, - не зафіксовано. А тому, представник Виконавчого комітету Одеської міської ради зазначає, що відповідні обставини свідчать про недоведеність належними, повними та об'єктивними доказами з боку позивача обставин повного знищення транспортного засобу через падіння дерева, що виключає можливість заявлення відповідних вимог про стягнення зазначеного розміру матеріальної шкоди з відповідача.
Разом із відзивом представником Виконавчого комітету Одеської міської ради подано заяву про забезпечення позову у вигляді заборони передачі, переміщення, переобладнання, перереєстрації транспортного засобу марки «Mitsubishi» моделі «Outlander», днз НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 року заяву представника відповідача Бутрик А.О. про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони передачі, переміщення, переобладнання, перереєстрації транспортного засобу марки «Mitsubishi» моделі «Outlander», днз НОМЕР_1 ., ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
01.11.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Верховець К.С. надійшла відповідь на відзив.
19.11.2024 року від представника Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О. надійшло заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2024 року задоволено клопотання представника відповідача Бутрик А.О., зупинено провадження у цивільній справі № 521/15947/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.01.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Верховець К.С., задоволено, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 року про забезпечення позову скасовано та прийнято постанову, якою заяву представника Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О. про забезпечення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, залишено без задоволення.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.05.2025 року поновлено провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди до судового розгляду.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Верховець К.С. та представника відповідача - Бутрик А.О. про витребування доказів, витребувано у позивача ОСОБА_1 - документи на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з ремонтом транспортного засобу марки «Mitsubishi» моделі «Outlander», державний номер НОМЕР_1 , щодо усунення пошкоджень, завданих внаслідок падіння дерева на автомобіль, та витребувано з цивільної канцелярії Хаджибейського районного суду м. Одеси матеріалів цивільної справи № 521/7406/23 для огляду їх у судовому засіданні.
28.07.2025 року від представника позивача адвоката Верховець К.С. на виконання ухвали суду від 12.06.2025 року надійшло клопотання про долучення доказів - роздруківки акту виконаних робіт № ША-00000840 від 08.07.2023 року.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29.07.2025 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року задоволено заяву представника позивача адвоката Верховець К.С. про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції.
В судових засіданнях, призначених на 16.10.2025 року та 06.11.2025 року, представник позивача адвокат Верховець К.С. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити; представник відповідача Бутрик А.О. позовні вимоги, заявлені позивачем до Виконавчого комітету Одеської міської ради, не визнала, просила в їх задоволенні відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
В ніч з 11.12.2022 року на 12.12.2022 року на автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, 15, впало дерево, в результаті чого ОСОБА_1 звернувся до Відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, яке було зареєстровано у відділенні поліції за номером № 15760 від 12.12.2022 року.
Відповідно до висновку про результати розгляду рапорту (ІТС ІПНП №15760 від 12.12.2022 року, № 15694, № 15693, № 15698 та № 15699 від 11.12.2022 року) Відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області 12 грудня 2022 року до ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_1 з проханням зафіксувати подію та прийняти заходи відповідно до чинного законодавства по відношенню працівників «Зелентрест», через те, що 11.12.2022 року за адресою: пл. Михайлівська 15, на його автомобіль Мitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 впало дерево та пошкодило його. За даним фактом до ВП № 3 надходили повідомлення та була проведена фотофіксація пошкоджень автомобіля. З метою відшкодування збитків працівниками поліції заявнику було рекомендовано звертатися до суду шляхом подання цивільного позову.
Факт падіння дерева на автомобіль Мitsubishi Оutlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 також підтверджується фотоматеріалами, які містяться в матеріалах справи.
З метою визначення розміру матеріального збитку заподіяного транспортному засобу позивач 11.01.2023 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Експерт».
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 034/01-23, дата оцінки - 11.01.2023 року, дата завершення складання звіту про оцінку - 06.02.2023 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 508138 (п'ятсот вісім тисяч сто тридцять вісім) гривень 63 (шістдесят три) копійки, вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 524687 (п'ятсот двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 37 (тридцять сім) копійок; ринкова вартість автомобіля до моменту ДТП становить 508138 (п'ятсот вісім тисяч сто тридцять вісім) гривень 63 (шістдесят три) копійки, ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень становить 182503 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот три) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки.
Департаментом міського господарства Одеської міської ради у листі від 08.03.2023 року № 01-59/341 зазначено, що зелені насадження, які розташовані за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15 не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест».
Відповідно до листа Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» від 06.03.2023 року № 893 будинок АДРЕСА_1 знаходиться в управління КП «ЖКС «Хмельницький», за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, дерева на балансі КП «ЖКС «Хмельницький» не перебувають.
У листі Комунального підприємства «Міськзелентрест» від 06.03.2023 року № 341 наведено, що зелені насадження, які розташовані за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест», іншою інформацією щодо балансоутримувача вищезазначеного об'єкту благоустрою підприємство не володіє.
Відповідно до листа Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 09.03.2023 року № 0556/01-20 будинок та прибудинкова територія за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15, знаходяться на балансі та обслуговуванні КП «ЖКС «Хмельницький».
Згідно із відповіддю Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради від 27.03.2023 року № 01-16/15 зелені насадження за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15, знаходяться на прибудинковій території, яка обслуговується КП «ЖКС «Хмельницький». Щодо питання обстеження зелених насаджень (в тому числі дерев) за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15, повідомлено, що зазначене питання знаходиться поза компетенцією Департаменту та не входить до його повноважень.
Департамент міського господарства Одеської міської ради у відповідь на адвокатський запит адвоката Ксенії Верховець у листі від 11.09.2024 року № 01-58/1335 повідомив, що станом на 2022 рік зазначена адреса не входила до переліку об'єктів зелених насаджень загального користування, які утримуються КП «Міськзелентрест», затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008 р. № 102 «Про утримання зелених насаджень» (зі змінами). Зелені насадження, які розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, 15 - не знаходяться на балансі КП «Міськзелентрест». Також, Департаментом рекомендовано звернутись до керуючої компанії, що обслуговує будинок за даною адресою.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що дерево, яке впало на автомобіль позивача було передано на баланс будь-якому підприємству.
Відповідні обставини також підтверджені за результатом розгляду судової справи № 521/7406/23, за наслідком вирішення якої Одеським апеляційним судом винесено постанову від 17.06.2024 року про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.05.2023 року та прийняття нового рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький», третя особа: Комунальне підприємство «Міськзелентрест» про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.
У постанові суду апеляційної інстанції від 17.06.2024 року у справі № 521/7406/23 зазначено, що колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду, що КП «ЖКС «Хмельницький» та Департамент міського господарства Одеської міської ради несуть солідарну відповідальність перед позивачем за відшкодування заподіяної йому майнової та моральної шкоди внаслідок спільної бездіяльності, а саме: не здійснення відповідної організації благоустрою населеного пункту, не здійснення належного догляду за зеленими насадженнями на території за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15. Організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15. Відтак, оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно до ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку КП «ЖКС «Хмельницький» чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування Виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Позивач з метою відшкодування вказаної матеріальної шкоди звернувся до суду з даним позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 1, 2 та 4 ст. 10 ЦПК України).
На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов'язані із відшкодуванням майнової шкоди врегульовані Цивільним кодексом України (далі ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто в деліктних зобов'язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Тобто в деліктних зобов'язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 ЦК України).
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Наданими сторонами доказами, а саме висновком про результати розгляду рапорту (ІТС ІПНП №15760 від 12.12.2022 року, № 15694, № 15693, № 15698 та № 15699 від 11.12.2022 року) про факт падіння дерева на транспортний засіб, свідоцтва про право власності вказаного транспортного засобу позивача, на думку суду, доведений сам факт заподіяння шкоди майну позивача.
При визначені особи, яка несе відповідальність за заподіяну позивачу матеріальну шкоду, суд враховує наступне.
Згідно із п. 9 ст. 10 закону «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних основах залучати для цього інші підприємства.
У ст. 25, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір про утримання та благоустрій прибудинкової території.
Підпунктами 1, 2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров'я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.
Згідно з п.п. 10, 11 п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур'яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.
Утримання зелених насаджень у населених пунктах здійснюється у відповідності з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України (надалі - «Правила»), затвердженими Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 105 від 10.04.2006 року.
Відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
З огляду на пункт 3.2 даних Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.
Пунктом 9.1.11.3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Згідно із п. 9.1.12 вказаних Правил, аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
Крім того, відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля позивача в наслідок падіння дерева повинно здійснюватися особою у власності або на балансі якої перебуває земельна ділянка, на якій розташоване дерево, гілка якого впала та пошкодила автомобіль.
Відповідно до пп. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах із цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачам майнової та моральної шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, 15.
При вирішенні аналогічного спору Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 року у справі № 2-1474/11, дійшов такого ж висновку, а саме, «організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а тому обов'язок відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева не може бути покладено на Дніпровську міську раду як орган місцевого самоврядування».
При вирішення цього спору судом враховуються наявні відповіді: Департаменту міського господарства Одеської міської ради, який листом від 08.03.2023 року № 01-59/341 повідомив, що зелені насадження, які розташовані за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 15, - не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест»; КП «ЖКС «Хмельницький», який у листі від 06.03.2023 року № 893 зазначив, що дерева за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, 15 не передавалися на баланс цим підприємствам.
Таким чином суд вважає що відповідачем не надано доказів того, що дерево, внаслідок падіння якого було пошкоджено автомобіль позивача, було передано на баланс будь-якому підприємству та воно знаходилось, у момент падіння, на земельної ділянці яке належить Одеської міської раді і не передавалась у користування будь-яким підприємствам або об'єднанням.
Підсумовуючи усе вищенаведене вбачається, що саме до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а у разі не визначення виконавчим органом балансоутримувачів, які мають належним чином доглядати за зеленими насадженнями у тому числі і деревами та вживати усі необхідні заходи для безпечного знаходження громадян, а також їх майна на території, яка підвідомча таким балансоутримувачам, відповідальність несе виконавчий орган місцевої ради.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.04.2018 року (провадження № 61-6202св18) та в постанові від 04.09.2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження №61-43478св18).
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет Одеської міської ради несе відповідальність перед позивачем за відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок бездіяльності, а саме: не здійснення відповідної організації благоустрою населеного пункту, не визначення балансоутримувача території, на якій відбулася подія та самоврядного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою на території за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, 15.
Що стосується заявленого позивачем розміру вимог про відшкодування матеріальної шкоди судом встановлено наступне.
Так, позивач просить стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради матеріальну шкоду у розмірі 508 138,63 грн., яка визначена у звіті ТОВ «Клевер Експерт» від 06.02.2023 року № 034/01-23 та дорівнює ринковій вартості досліджуваного транспортного засобу, оскільки вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу згідно проведеної оцінки перевищує відповідну ринкову вартість та дорівнює 524 687,37 грн.
Разом з цим, в ході розгляду даної справи представником позивача адвокатом Верховець К.С. зазначено, що спірний автомобіль позивачем було відремонтовано та на даний час використовується.
Зазначені пояснення представника позивача зафіксовано також у постанові Одеського апеляційного суду від 21.01.2025 року, винесеної за результатом перегляду ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 року про забезпечення позову. А саме, Одеським апеляційним судом у постанові від 21.01.2025 року зазначено, що в суді апеляційної інстанції представник позивача заявила, що на даний час позивач ОСОБА_1 відремонтував вищевказаний автомобіль і не позбавлений права уточнити або змінити позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання ухвали суду від 12.06.2025 року про витребування доказів представником позивача адвокатом Верховець К.С. разом із клопотанням про залучення доказів надано копію акта виконаних робіт № ША-00000840 від 08.07.2023 року, складеного ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до даного акта виконаних робіт замовником (платником) - ОСОБА_1 отримано роботи та запчастини (матеріали) за наведеним в акті обсягом. А саме:
- за найменуванням робіт: накладка бампера переднього - заміна; дзеркало заднього виду ліве - розбирання/збирання; подушка безпеки водія - зняти/встановити; емблема - заміна; дзеркало заднього виду ліве - фарбування; амортизатор передній лівий - заміна; амортизатор передній правий - заміна; развал сходження - перевірка/регулювання; полірування деталей автомобіля;
- за найменуванням запчастин (матеріалів): накладка бампера; амортизатор передній R; амортизатор передній L; відбійник кришки багажника; кліпса панелі салону; кліпса панелі салону; кліпса; шумоізоляція капота; кліпса; отбойник капота; наклейка; наклейка; кришка бачка омивача; кліпса; кліпса.
Відповідно до наведеного акта виконаних робіт загальна вартість проведених робіт із заміною запчастин (матеріалів) складає 29 892 грн.
Згідно з розпискою в акті приймання-передачі автомобіля виконавець - Швець О.В. видав автомобіль після ТО/ремонту, а замовник - ОСОБА_1 прийняв автомобіль та претензій до виконавця не має, з особистостями експлуатації автомобіля ознайомлений.
Згідно зі абзацом 2 частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
У постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року № 753/19288/14-ц зазначено, що системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Верховний Суду дійшов висновків, що з огляду на проведення позивачем ремонту автомобіля, розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.
Таким чином, визначальними доказами понесених витрат, що підлягають відшкодуванню з винної особи, слугують виключно розрахункові документи (фіскальні чеки, товарні чеки, квитанції, тощо), у яких відображено розмір реально понесених позивачем витрат.
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі пошкодженням речі, витрати, вже здійсненні потерпілим, або які мають бути ним здійсненні. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення позивачем оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів (постанова Верховного Суду від 25.03.2019 року у справі № 591/3152/16-ц).
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, у разі здійснення відновлювального ремонту автомобіля, розмір збитків, які слід стягувати, повинен підтверджуватися документами, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів.
У разі не проведення ремонту відшкодуванню підлягає вартість матеріалів і робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі у майбутньому, що має бути підтверджена документально.
З доказів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що позивачем понесено витрати на відновлення транспортного засобу, що дорівнює 29 892 грн.
Таким чином, суд приходить до висновків про часткову обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої падінням дерева, у загальному розмірі 29 892 грн., що дорівнює реально понесеним витратам позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5081,39 грн. та понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 4000 грн.
Таким чином, враховуючи принцип пропорційності, з відповідача на користь позивача слід стягнути 298,79 грн. сплаченого судового збору та 235,20 грн. понесених витрат, пов'язаних за залученням експерта.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення матеріальної шкоди.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 30 липня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду у розмірі 29 892 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві) гривні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 30 липня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_5 ) з Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 298,79 грн. та витрат, пов'язаних за залученням експерта, у розмірі 235,20 грн.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено та підписане суддею 17.11.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО