Справа № 521/19436/25
Номер провадження:1-кс/521/3996/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025162470001382 від 24.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Як вбачається з клопотання слідчого, 24.09.2025 року до ЧЧ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в якій остання просить вжити заходи по встановленню місця знаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який починаючи з серпня 2025 року на зв'язок не виходить за номерами телефонів « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », місце знаходження останнього невідоме.
У ході досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , яка повідомила, що на протязі тривалого часу підтримувала дружній зв'язок з ОСОБА_6 , так як мали спільну онуку від першого шлюбу його сина та її доньки. 29.07.2024 року син ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, після чого дружина (померла дружина) ОСОБА_7 почала судові спори за майно, яке належить ОСОБА_6 , як таке що підлягає розподілу як спадкове майно її покійного чоловіка. Крім того, свідком зазначено, що в даний проміжок часу сторонні особи забрали у ОСОБА_6 паспорт громадянина України та відмовлялись повертати, у зв'язку з чим останній звертався до Малиновського районного відділу в м. Одесі ДМС України для отримання нового паспорту громадянина України. Також, встановлено, що незважаючи на похилий вік, ОСОБА_6 перебував у здоровому глузді та у задовільній фізичній формі, не мав хронічних захворювань та скарг на самопочуття. В усіх судових засіданнях приймав участь самостійно, що виключало можливість оформлення ним довіреностей на третіх осіб для представництва його інтересів.
У ході оперативного супроводження СКП ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області було встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником нерухомого майна, а саме квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,4 (кв.м) та квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 66,7 (кв.м).
Згідно відомостей бази ІПНП «Цунамі» в Одеські області, 09.09.2024 року до ЧЧ ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 , в якій останній просить вжити заходи до ОСОБА_8 (дружина покійного сина), яка забрала документи, що засвідчують особу заявника (паспорт громадянина України) та документи на квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . Зазначені відомості були також продубльовані в заяві ОСОБА_6 до ЧЧ ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 04.10.2024 року.
У подальшому, згідно моніторингу та аналітики бази Національних інформаційних систем та Єдиного реєстру довіреностей встановлено, що 11.07.2025 року нотаріусом ОСОБА_9 , яка здійснює свою нотаріальну діяльність за адресою: АДРЕСА_7 , оформлена довіреність нібито від ОСОБА_6 на розпорядження усім майном представником ОСОБА_10 - номер в реєстрі нотаріальних дій - 9885.
Сама, ОСОБА_10 в телефонному режимі повідомила, що не бажає надавати будь-які покази з даного приводу посилаючись на ст. 63 КК України, тому не бачить доцільності прибувати до відділу поліції.
Також, згідно показів свідка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ніколи нікому не виписував ніяких довіреностей, так як вважав, що серед кола його оточуючих не має людей яким він міг доручити такі повноваження. Крім того, нікому з кола оточуючих ОСОБА_6 нічого не відомо про особу - ОСОБА_10 , і за яких підстав на неї була оформлена довіреність на розпорядження усім майном ОСОБА_6 .
На теперішній час місце знаходження ОСОБА_6 невідоме, встановити істину по справі опираючись на покази останнього неможливо, а тому існує реальний ризик вчинення шахрайських дій та незаконного відчуження майна безвісти зниклого ОСОБА_6 .
Враховуючи, що власником майна, є особа місце знаходження якого не відоме, та для досягнення мети збереження цього майна як речового доказу та для виконання завдання із запобігання його відчуженню є необхідним застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та встановлення заборони його відчуження та використання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Вивчивши клопотання та матеріали надані до нього, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити, оскільки слідчим доведена необхідність застосування арешту майна, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, слідчим у клопотанні доведено, що існують підстави ризику, що майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6 , може бути зіпсовано, знищено, перетворено, втрачено особою, яка ним володіє, та вказане майно має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025162470001382 від 24.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце знаходження якого невідоме, а саме:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,4 (кв.м);
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 66,7 (кв.м).
Заборонити користуватись, розпоряджатись та відчужувати майно, на яке накладено арешт, до прийняття рішення, щодо зняття раніше накладеного арешту у встановленому законом порядку.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору, в порядку передбаченому Постановою КМ України №1104 від 19.11.2012 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_11