Справа № 947/37246/25
Провадження № 3/947/4940/25
06.11.2025 року м. Одеса
суддя Київського районного суду м.Одеси Прохоров П.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП протокол ЕПР1 №454358,
15.09.2025 року о 09.50 годин по просп. Небесної Сотні, 47/3 в м.Одесі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Tiida, н/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, нестійка хода. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки зі згоди водія із застосуванням технічного приладу «Drager Alkotest 7510». Результат огляду позитивний 0,47%, чим порушив вимоги п 2.9а ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пояснень захисника Коюди М.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вбачається, що на думку захисника матеріали справи не містять допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, у зв'язку з чим приймає медичні препарати, які знижують увагу та швидкість реакції, зокрема лікарський засіб "Карвеліс". Також захисник вважає, що результат приладу Драгеру не зафіксовано відеозаписом, тому на його думку результат проходження огляду не може буди належним та допустимим доказом, тощо. Просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, вислухавши пояснення учасників провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст.266 КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2, 3 статті 266 КУпАП, пункти 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452).
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В судовому засіданні досліджено протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат позитивний 0,47% проміле.
З дослідженого судом відеозапису встановлено, що факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 належним чином зафіксовано та не заперечується ним при спілкуванні з поліцейськими, яким підтверджує факт вживання ним алкогольних напоїв, на проходження огляду за допомогою приладу Драгер, погоджується, проходить огляд, результат якого становить 0,47 проміле, тобто підтверджує керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, з яким водій ОСОБА_1 згоден, оскільки не висловлював жодних претензій і пояснень, які б свідчили про його незгоду з результатами тесту, тим більше не повідомляв поліцейських про вживання лікарських препаратів, в тому числі припарату "Карвеліс", який містять у своєму складі 50% етанолу.
За встановлених обставин, суд вважає, що зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до відеозапису вставнолено, що ОСОБА_1 при проходженні огляду за допомогою приладу Драгер було зроблено декілька спроб продути прилад, які були пов'язані з виключно з невиконанням ним вимог до проходження огляду, озвучених і неодноразово роз'яснених поліцейськими.
Суд вважає, що доводи захисника про порушення, нібито допущені поліцейськими при проведенні огляду та складанні протоколу відносно ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження та спростовані дослідженими судом доказами, які підтверджують обставини адміністративного правопорушення, викладені у протоколі та спростовують доводи сторони захисту, які захисник вважає підставою для закриття провадження у справі.
Суд констатує, що з відеозапису з місця події судом не встановлено порушення поліцейськими порядку проведення огляду за допомогою приладу Драгер, з результатом якого ОСОБА_1 був згоден, а також будь-яких порушень з боку поліцейських при порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння, передбачені діючим законодавством, які могли би бути підставою для закриття провадження у справі судом не встановлено.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вони є доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Суд при встановлених обставинах приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 встановлений склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Беручи до уваги обставини та наслідки, які були спричинені внаслідок порушення «Правил дорожнього руху України», суд вважає, що в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами необхідним і достатнім стягненням для правопорушника буде доцільним накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, 317-1, ст. 130 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Прохоров П. А.