Справа № 947/31118/25
Провадження № 2-а/947/240/25
18.11.2025 року Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ТВО начальника підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Погорілого О.В., звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №722 від 12 серпня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 34000 гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому позивач посилається на те, зазначена постанова винесена всупереч вимогами чинного законодавства, без з'ясування дійсних обставин справи. Відповідачем порушено порядок та процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, не виконано вимоги, щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. На думку позивача, оскаржувана постанова не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про порушення правил військового обліку, викладені у ній факти належними та допустимими доказами в порядку ст. 251 КУпАП не підтверджені. Зважаючи на викладене позивач просить скасувати спірну постанову.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В. від 12.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 12.09.2025 відправлена відповідачу через підсистему «Електронний суд». Відзивів на позовну заяву, заяв з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, 06 серпня 2025 року згідно розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 14 січня 2025 року №10/од-2025 на підставі припису на виконання завдання від 06.08.2025 за підписом виконуючого обов'язки Роздільнянської районної державної адміністрації В.Ковалевського було здійснено перевірку стану військового обліку ТОВ «Біогуп сервіс», що підтверджується відповідним приписом на виконання завдання від 06 серпня 2025 року та актом перевірки стану роботи з організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних ТОВ «Біогруп сервіс» від 06 серпня 2025 року.
Відповідно до Акту від 06.08.2025, який складено за результатами перевірки стану ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у ТОВ «Біогруп сервіс» в ході перевірки було виявлено недоліки та надано строк на їх усунення у 30-денний термін після його отримання, а також зазначено, що у разі значних порушень вимог ПОРЯДКУ робиться (рекомендований) запис: відповідно до ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статі 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», пунктів 79, 87 Порядку організації військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів відносно до відповідального за ведення військового обліку, на інженера з охорони праці ТОВ «Біогруп сервіс» ОСОБА_1 (у частині за пунктами 4, 5, 11 Акту перевірки), за порушення вимог законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правил військового обліку та вимог Порядку організації військового обліку, рекомендувати здійснити заходи адміністративного впливу, згідно чинного законодавства України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в Акті від 06.08.2025 по пунктам 4 та 11 зазначено, що порушень не має, а по 5 пункту зазначено, що повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів надсилались несвоєчасно, з порушенням термінів, передбачених законом, однак не зазначено конкретно відносно кого і в який період. Також, суд вважає слушними доводи позивача зазначені у позові, що згідно акту перевірки керівнику товариства було надано 30 денний термін після отримання вказаного акту перевірки з метою усунення виявлених недоліків. Відповідачем у порушення встановленого ним 30-денного терміну на усунення недоліків 12 серпня 2025 року було винесено оскаржувану постанову, відповідно до якої на ОСОБА_1 , інженера з охорони праці ТОВ «Біогруп сервіс», яка відповідно до наказу директора ТОВ «Біогруп сервіс» №21/25-к від 24.07.2025 була призначена відповідальним за ведення військового обліку на підприємстві на період з 28.07.2025 по 10.08.2025 року, накладено штраф у розмірі 34000 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України у зв'язку з порушенням вимог ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги пунктів 34 та 47 Постанови Кабінету Міністрів від 30.12.2022 року № 1487 про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 1 ст. 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.235 КпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно положень ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, у відповідності до ч. 1 ст.268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує для неї можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Так, з урахуванням положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти росії» рішення від 20.09.2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем до суду надано докази про те, що до перевірки були надані Розпорядження РТЦК від 05.08.2025 №4/5031 та виданий на його підставі Наказ ТОВ «Біогруп сервіс» №08/25 від 08.08.2025 «про оповіщення призовників, військовозобов'язаний та резервістів», копії повісток викликаних осіб із їх розписами про отримання, а також їх письмові пояснення, копії повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також поштові документи про їх надіслання на адресу Роздільнянського РТЦК, копія прошитого Журналу перевірки стану військового обліку ТОВ «Біогруп сервіс», в якому міститься відмітка про перевірку здійснену РТЦК, копія відомостей оперативного обліку призовників, тощо.
При цьому відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, за яке на останню було накладено адміністративне стягнення.
У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991р. рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При таких обставинах суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 5, 8, 9, 77, 90, 241-246, 286, 295 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення №722 від 12 серпня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 34000 гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. В. Огренич