13 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/3952/25
Провадження № 11-кп/820/693/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 липня 2025 року за № 12025244000001286 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 382 КК України, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року,
Цією ухвалою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12025244000001286 в цій частині ухвалено закрити.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, вважає, ухвалу необґрунтованою, незаконною, постановленою з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що поза увагою місцевого суду залишилось те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, які утворюють реальну сукупність злочинів, а тому відсутні підстави для застосування положень статті 46 КК через відсутність такої обов'язкової об'єктивної умови, як вчинення злочину вперше.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 про законність ухвали місцевого суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Апеляційний перегляд оскаржуваного ухвали здійснюється у відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, в межах поданої обвинуваченим апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених в ухвалі та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 382 КК України, в поданій апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції (п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України).
Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В силу ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню (п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України).
Звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, місцевий суд своє рішення мотивував тим, що кримінальні правопорушення вчиненні обвинуваченим утворюють ідеальну сукупність. Крім того, останній примирився з потерпілим, відшкодував завдану злочином шкоду.
Однак, із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи із наступного.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Тобто, однією із обов'язкових умов для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше.
Органом обвинувачення ОСОБА_7 ставиться у вину вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 та ч. 1 ст. 286 КК України, тобто вчинення двох злочинів.
Відповідно до положень ст. 33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.
Сукупність кримінальних правопорушень може бути ідеальною або реальною.
Питання щодо розмежування ідеальної та реальної сукупності вирішено у сталій судовій практиці Касаційного кримінального суду Верховного суду (постанови у справах № 756/4855/17від 06 грудня 2021 року, № 715/396/23 від 06 грудня 2023 року, № 761/1571/23 від 21 березня 2024 року).
Так, ідеальна сукупність виникає, за умови коли особа однієї дією вчиняє два або більше кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена різними статтями КК України. Тобто, при ідеальній сукупності злочини вчиняються одним діянням, одночасно та в одному місці.
Натомість, реальна сукупність має місце тоді, коли особа в різний час, кількома діяннями вчиняє два або більше злочини, які мають різні склади та кваліфікуються окремо.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 спершу певний проміжок часу керував транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, а згодом, порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з мопедом марки «Yamaha» моделі «Gear», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_8 .
Тобто, ОСОБА_7 в різний час, кількома діяннями вчинив два кримінальні правопорушення, які мають різні склади та кваліфіковані органом обвинувачення окремо. Отже, інкриміновані йому кримінальні правопорушення утворюють реальну сукупність.
А тому, суд першої інстанції, не дослідивши усі докази по справі, прийшов до передчасного та помилкового висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 ознак саме ідеальної сукупності та про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Таким чином, місцевий суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, оскаржувану ухвала підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 413, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2025 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим, скасувати.
Призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3