18 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/13214/25
Провадження № 22-ц/820/2221/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Янчук Т. О.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року (суддя Павловська А. А.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У травні 2025 року АТ «Універсал Банк» (далі - Банк), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (далі - Договір). Відповідач у заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредитування складає між ним і Банком договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок (картка № НОМЕР_1 ). Взяті на себе за кредитним договором зобов'язання відповідач не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за договором станом на 08 січня 2025 року складає 48011,25 грн.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 22798,38 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 03 жовтня 2022 року. Вирішено питання про судові витрати.
АТ «Універсал Банк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність рішення суду, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Суд не взяв до уваги те, що Умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» отримані відповідачем у мобільному додатку, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та є публічною пропозицією на укладення договору. На час підписання анкети-заяви ОСОБА_1 був ознайомлений з чинною редакцією умов та правил, які розміщені на сайті. Суд дійшов помилкового висновку в частині відмови в позові, оскільки не дослідив механізм отримання банківських послуг проєкту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Посилання суду на недоведеність того, що саме ці умови і Правила розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, а відтак відсутні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану банком суму заборгованості.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлено, що 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якої він просить відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні на його ім?я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку. В анкеті-заяві зазначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Довідкою про етапи реєстрації підтверджено ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 дистанційно шляхом отримання Банком електронної копії ідентифікаційного документа за допомогою ресурсу державних онлайн-послуг «ДІЯ».
Довідкою АТ «Універсал Банк» від 08 січня 2025 року підтверджено наявність в ОСОБА_1 рахунку НОМЕР_2 .
За розрахунком позивача та відповідно до виписки про рух коштів по картці на ім?я ОСОБА_1 заборгованість за кредитом станом на 08 січня 2025 року складає 48011,25 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи частково в позові, суд виходив з того, що проценти за користування кредитом не передбачені умовами укладеного між сторонами кредитного договору. З урахуванням суми отриманих кредитних коштів і платежів в погашення кредиту заборгованість складає 22798,38 грн.
Висновок суду не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору з позивачем.
Обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку заборгованості за договором, позивач посилався на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, як невід'ємну частину укладеного договору.
У наданих Банком документах відмітка про те, що підпис позичальника накладений в електронному вигляді, наявна лише у Паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону).
Отже, за відсутності підпису відповідача, у тому числі й шляхом накладення електронного підпису (електронного цифрового підпису), відсутні підстави вважати, що саме цей витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 умови та правила надання банківських послуг суд обґрунтовано прийшов до висновку, що надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank (пункт 7) зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів.
Зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію Банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Разом з тим, установлено, що анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 03 жовтня 2022 року підписана ОСОБА_1 .
У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів по картці.
У пункті 2 анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Отже, відповідач на час укладення кредитного договору був обізнаний з процентною ставкою за користування кредитними коштами. Проте свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.
Згідно з розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів по картці проценти за користування кредитом нараховані в межах ставки 37,2% річних (3,1% на місяць), визначеної в анкеті-заяві.
Тому нарахування процентів відповідає умовам укладеного між сторонами договору.
Розрахунок заборгованості відповідач не спростував і не навів свій контррозрахунок.
Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про безпідставність нарахування процентів за договором.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно змінити і збільшити стягнуту з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором від 03 жовтня 2022 року до 48011,25 грн.
На підставі частин 1, 2 і 13 статті 141 ЦПК України зміні підлягає розподіл судових витрат.
Стягнутий з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви підлягає збільшенню до 3028 грн.
У зв'язку з задоволення позову в повному обсязі заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн стягненню не підлягають.
Крім того, документально підтверджені витрати Банку по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги потрібно стягнути з відповідача в сумі 1908 грн (52,51%). При цьому колегія суддів враховує суму судового збору, яка підлягала сплаті при оскарженні рішення суду в частині відмови в позові, а не сплачену в більшому розмірі суму судового збору.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року змінити і збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» суму заборгованості за кредитним договором від 03 жовтня 2022 року до 48011,25 грн (сорок вісім тисяч одинадцять грн 25 коп.), суму судового збору до 3028 грн (три тисячі двадцять вісім грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1908 грн ( одна тисяча дев'ятсот вісім грн).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
Т. О. Янчук