Справа № 485/1482/25
Провадження № 2/485/646/25
19 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Південна товарна біржа, про визнання дійсним договору купівлі-продажу,
встановив:
У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шевченка С.В. звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2001 року у Снігурівській філії Південної товарної біржі між ним, як покупцем, та ОСОБА_2 , як продавцем, був укладений договір №80 купувлі-продажу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого Снігурівською філією КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" за позивачем зареєстровано право власності за зазначене домоволодіння. Натепер позивач обмежений у реалізації прав власника, оскільки угода не посвідчена нотаріально, що створює перешкоди у розпорядженні майном, а тому просить визнати дійсним договір №80 купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений та зареєстрований на Снігурівській філії Південної товарної біржі дійсним.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача - адвокат Шевченко С.В. подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримують, проти заочного розгляду справи заперечень не мають, судові витрати у справі просять залишити за позивачем (вх.№9706/25-вх.від18.11.2025 р.).
Відповідач ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, конверт повернуто поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", подальший виклик відповідача здійснено через оголошення, опубліковане на сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Третя особа про причини невки суд не повідомила.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 09 жовтня 2001 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), на Снігурівській філії Південної товарної біржі в с.Афанасіївка було укладено договір № 80 купівлі-продажу домоволодіння в АДРЕСА_1 , яке складається з: А-І житл. буд. камн., а-І сіни камн., Б-І гараж камн., К-І погріб камн., В-І сарай камн., Г-І навіс камн., Д-1 сарай кам., 0-І вбиральня цем., Л-І душ цем., Ж-І сарай цем., З-І сарай цем., №1, №2 - цем., зал., №3, І - кран, відмост., вод. цем, відповідно до якого ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 вказане домоволодіння за 1000 грн. /а.с.6-7/.
Як слідує зі змісту договору №80 оплата по ньому проведена у повному обсязі до посвідчення дійсного договора Снігурівською філією ПТБ та вказане домоволодіння на праві власності належить ОСОБА_1 , котрий придбав даний об'єкт нерухомості на біржових торгах згідно ст.9 ЖК України (п.5 Договору), що посвідчено підписами сторін.
Так, частиною 2 ст. 9 ЖК України передбачалося, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.
На підставі вказаного договору №80, 15 жовтня 2001 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в Снігурівській філії Миколаївського МБТІ за реєстровим номером 198, що підтверджується довідками Снігурівської філії КП "ММБТІ" /а.с.30, 46/. Вказане також підтверджується копією реєстраційного посвідчення від 15 жовтня 2001 року про зареєстроване в цілому домоволодіння в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на право власності на підставі договору купівлі-продажу /а.с.8/.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Червонодолинської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області №45 від 24 листопада 2003 року, житловому будинку, який належить на праві особистої власності ОСОБА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 /а.с.14/.
Судом перевірено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, номер інформаційної довідки 449581847, станом на 28 жовтня 2025 року, відомості про право власності, заборону відчуження, іпотеку спірного житлового будинку відсутні /а.с.50/.
Відповідно до довідки №160, виданої 03 червня 2025 року виконкомом Широківської сільської ради Миколаївської області, будинок власника ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , пошкоджено внаслідок ворожих обстрілів /а.с.15/.
20 квітня 2001 року на ім'я ОСОБА_3 було складено технічний паспорт за реєстровим номером 24-198 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , інвентарний номер 50. Власником вказаного домоволідння в цілому зазначено ОСОБА_1 /а.с.9-13/.
За оновленими даними згідно технічного паспорта (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІО1:7440-9230-9808-8530 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 , станом на 14 липня 2025 року, об'єкт нерухомого майна в наявності, площа забудови усього 277,6 кв.м. (38).
За даними довідки Широківської сільської ради Миколаївської області про реєстрацію місця проживання №470 від 06 вересня 2022 року, ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , з 03 листопада 2016 року /а.с.5/.
Згідно рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій №68755529 від 07 серпня 2023 року, державним реєстратором Снігурівської міської ради Миколаївської області було відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій у зв'язку із відсутністю нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу /а.с.15а/.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент укладення договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 336/6023/20 зазначив про те, що у частині другій статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міститься спеціальна норма щодо положень статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року. Адже статті 47 і 227 ЦК УРСР 1963 року внормовували форму угоди/договору купівлі-продажу жилого будинку, а частина друга статті 15 Закону "Про товарну біржу" регулювала форму цього договору у вужчому розумінні - як укладеного на товарній біржі; спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин))) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex posterior derogat priori). Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухиляння будь-якої із сторін договору від його нотаріального оформлення на час його укладення є умовним в силу п.9 Додатку №1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за № 399/2839, яка діяла на час укладення договору, відповідно до якого біржовий договір купівлі-продажу визнано правовстановлюючим документом, а згідно ст.15 Закону "Про товарну біржу" реєстрація договору на біржі прирівнювалась до нотаріального оформлення (підтвердженням цьому є реєстрація спірного договору в БТІ).
Оскільки, покупець повністю виконав умови договору купівлі-продажу, сплативши за придбане майно грошові кошти, у результаті чого набув право власності на нього, фактично володів даним майном, угода купівлі-продажу недійсною не визнавалась, суд вважає, що сторони договору домовилися про усі істотні умови договору купівлі - продажу.
За такого, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов купівлі-продажу житлового будинку, що підтверджується біржовим контрактом, виконали його умови, однак не посвідчили нотаріально, й на даний час позивач позбавлений можливості виконати дану вимогу закону за відсутності відповідача, що порушує його права на розпорядження належним йому майном, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати позивач просив з відповідача не стягувати.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Південна товарна біржа, про визнання дійсним договору купівлі-продажу, - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , укладений 09 жовтня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у формі торгового біржового контракту № 80, зареєстрований в Снігурівській філії Південної товарної біржі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 19.11.2025.