Справа № 481/1651/25
Провадж.№ 2-з/481/10/2025
про забезпечення позову
"17" листопада 2025 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Уманської О.В., з участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., розглянувши заяву заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Ільченка Дениса Андрійовича, про забезпечення позову у справі за позовом Миколаївської обласної прокуратури, яка діє в інтересах Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський», про витребування із чужого незаконного володіння від недобросовісного набувача земельної ділянки,
Установив:
10.11.2025 року Новобузьким районним судом Миколаївської області зареєстровано позовну заяву подану заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новобузької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: «Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський» про витребування із чужого незаконного володіння від недобросовісного набувача земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141, розташованої в межах території Розанівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (наразі територія Новобузької міської територіальної громади).
Підставою для пред'явлення вказаного позову є порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства при відведенні та наданні у приватну власність земельної ділянки, що входить в межі РЛП «Приінгульський», який має статус об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.
РЛП «Приінгульський», як об'єкт природно-заповідного фонду, юридично створений з 17.12.2002 і включає 3267,72 га земель на території колишніх Кам'янської, Софіївської, Розанівської сільських та Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області (наразі в межах території Софіївської сільської та Новобузької міської територіальних громад), які перебувають під особливою державною охороною.
Незважаючи на це, наказом ГУ Держгеокадастру у області від 07.08.2017 № 14-10355/14-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Розанівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (наразі територія Новобузької міської територіальної громади).
Водночас, моніторингом Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру, до якого органами прокуратури отримано доступ у встановленому законодавством порядку, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141 повністю розташована в межах об'єкту природно заповідного фонду - РЛП «Приінгульський» (кольорові викопіювання для візуального сприйняття додаються).
За інформацією Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної військової адміністрації від 10.02.2025 № 216/01.1-03/06 земельна ділянка з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141 розташована в межах території природно-заповідного фонду - РЛП «Приінгульський».
Накладення земельної ділянки з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141 на землі РЛП «Приінгульський» також підтверджується висновком судової земельно технічної експертизи від 29.10.2024 № СЕ19/115-24/14566-ЗТ, проведеної у кримінальному провадженні № 12022150000000276 від 02.11.2022.
Крім того, відповідно до висновку судової експертизи з питань землеустрою від 30.10.2024 № СЕ19/115-24/14557-ДЗ, проведеної у кримінальному провадженні № 12022150000000276 від 02.11.2022 установлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141 у власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування .
Наведені докази, зокрема й картографічні матеріали та кольорові викопіювання, на яких доступно для візуального сприйняття зображено накладення площі спірної земельної ділянки на територію РЛП «Приінгульський», у сукупності та взаємному зв'язку підтверджують, що земельна ділянка площею 2 га із кадастровим номером 4824583900:04:000:0141, яку ОСОБА_1 набув у власність, входить в межі РЛП «Приінгульський» і за своєю характеристикою відноситься до земель природно-заповідного фонду.
Таким чином, земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141 протиправно передано у приватну власність уже після створення РЛП «Приінгульський» за рахунок земель природно-заповідного фонду, що суперечить вимогам законодавства.
Спеціальним (профільним) законом, який регулює правовідносини у сфері використання об'єктів природно-заповідного фонду чітко передбачені як обмеження для використання, так і заборона зміни меж або відведення для інших потреб землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до ст. 6 цього Закону України «Про природно заповідний фонд України» об'єктами комплексної охорони, що належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Пунктом «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України передбачено, що землі під об'єктами природно заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом. Аналогічно, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність (п. «в» ч. 4 ст. 83 ЗК України). Згідно з наведеними положеннями ЗК України, та ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регіональні ландшафтні парки належать до природно-заповідного фонду України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України » установлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. землях Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, яким не передбачено ведення на цих особистого сільськогосподарської продукції. селянського господарства та вирощування Отже, отримання відповідачем у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду для цілей ведення особистого селянського господарства суперечить вищевказаним положенням Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі №371/453/17.
З метою запобігання відчуженню земельної ділянки з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та у відповідності до ст. ст. 149, 150 ЦПК України вбачаються підстави для вжиття такого заходу до забезпечення позову як накладення судом арешту на зазначену земельну ділянку (обґрунтування: якщо під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду відповідач відчужить будь-яким способом спірну ділянку на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншим позовом до інших відповідачів, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави. У разі поділу земельної діляноки або її об'єднання з іншими та реєстрації прав на новостворені об'єкти виникне необхідність зміни предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог. Крім цього, такий вид забезпечення позову унеможливить вжиття будь-яких заходів з боку ОСОБА_1 щодо спірної земельної ділянки).
Вказаний спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами про витребування спірної земельної ділянки, оскільки спір щодо неї є реальним, носить матеріальний характер, власником спірного майна є ОСОБА_1 , а відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору. Необхідність збереження правового статусу та стану спірної земельної ділянки відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
З урахуванням обставин справи та ч. 3 ст. 154 ЦПК України пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10.11.2025 року головуючою суддею визначено суддю Уманську О.В.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до неї, суддя доходить такого висновку.
Заява розглядається без повідомлення сторін, на підставі наданих позивачем документів, яких достатньо для вирішення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст. ст.149 та 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом положень ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом позову є земельна ділянка, яка на даний час перебуває у приватній власності, але порядок передачі її у власність та набуття є спірним.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 вказаної постанови унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді заяви про забезпечення позову знайшли своє підтвердження доводи позивача про необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
Суд вважає, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, призвести до зміни власника спірного майна та вплинути на виконання цього рішення.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду за вищевказаним позовом, або поновлення порушених прав або інтересів позивача, суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову, що в свою чергу у повній мірі буде відповідати меті забезпечення позову, гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Тому заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.149-153, 157, 260 ,261, 354, 355 ЦПК України, суд
Постановив :
Заяву заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Ільченка Дениса Андрійовича , про забезпечення позову, задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4824583900:04:000:0141, розташованої в межах території Розанівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (наразі територія Новобузької міської територіальної громади), що належить ОСОБА_1 , державну реєстрацію права приватної власності на яку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено 22.08.2017, про що вчинено запис №22273111.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється із наступного дня після її прийняття.
Ухвала вступає в законну силу негайно.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали направити до Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Новобузької міської ради - для виконання.
Копію ухвали направити сторонам для відома та виконання.
Повне найменування сторін:
Позивач: Миколаївська обласна прокуратура, ел. Пошта: sekretariat@myk.gp.gov.ua; адреса Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Спаська, 28, 54005; ЄДРПОУ 02910048.
Позивач: Новобузька міська рада Баштанського району Миколаївської області; ел. Пошта: miska@novobuzka-gromada.gov.ua; адреса: пл. Свободи, 42, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601; ЄДРПОУ 04056598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Третя особа: Регіональний ландшафтний парк «Приінгульський»; ел. пошта: pryingul@gmail.com; адреса: вул. Тіниста 23-А, селище Щасливе, Миколаївська область, 55632 ; ЄДРПОУ 34543046.
Суддя