справа № 1-674/11
провадження №1/489/4/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальну справу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Буг Новобузького району Миколаївської області, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого, в силу статті 89 КК України несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
в присутності:
прокурора ОСОБА_4 ,
підсудного ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
У провадженні Інгульського районного суду м. Миколаєві знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно обвинувального висновку № 2011002000575 від 08.08.2011, ОСОБА_3 , 13.06.2011 в період часу з 19:00 год. по 20:00 год., маючи умисел на тайне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом підбору ключа, проник в автогараж АДРЕСА_3, звідки викрав майно належне ОСОБА_6 , а саме:
-коробку передач на автомобіль ВАЗ 2101,варітстю 500,00 грн.;
-коробку передач на автомобіль Москвич - 412, вартістю 500,00 грн.;
-редуктора заднього мосту на автомобіль Москвич-412,вартістю 400,00 грн.;
-5 рульових колонок на автомобіль ВАЗ, вартість однієї - 150,00 грн., на загальну суму 750,00 грн.;
-набір гайкових ключів, вартістю 100,00 грн.;
-7 воротків, один вартістю10,00 грн., на загальну суму 70,00 грн.;
-4 монтіровки, одна вартістю 15,00 грн., на загальну суму 60,00 грн.;
-комплект важелів передньої підвіски на автомобіль ВАЗ, вартістю 350,00 грн.;
- комплект важелів передньої підвіски на автомобіль Москвич, вартістю 250,00 грн.;
-2 амортизатора для автомобіля ВАЗ, один вартістю 60,00 грн., на загальну суму 120,00 грн.;
-саморобне пристосування для ремонту рульових тяг, вартістю 500,00 грн.;
-акумуляторну батарею «BOSCH», вартістю 958,00 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4558,00 грн.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.
В ході судового розгляду ОСОБА_3 свою вину визнав частково, не погодившись із кваліфікацією його дій за ч.3 ст.185 КК України та переліком викраденого майна.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , яку підтримав підсудний, заявила клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання захисту мотивовано тим, що ОСОБА_3 про розшук нічого не було відомо та про нього він дізнався в квітні 2019 року, коли звернувся до МРЕО за отриманням посвідчення водія. Постійно проживав в с. Михайлівка Доровеличівського району Кіровоградської області, був працевлаштований, в нього народилася дитина. Вважає, що розшук відносно ОСОБА_3 був формальним, оскільки той від суду не переховувався.
Прокурор проти задоволенні клопотання захисту не заперечувала.
Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання захисника, дійшов наступного висновку.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального висновку ОСОБА_3 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, вчиненого 13.06.2011.
Відповідно до ч.3 ст.185 КК України крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
За положеннями ч.5 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 цього Кодексу, віднесено до тяжкого злочину.
Пунктом 4 ч.1 ст.49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
З дня вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому правопорушення за ч.3 ст. 185 КК України минуло більш як чотирнадцять років.
При цьому, суд враховує, що кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була порушена постановою слідчого 12.07.2011 та 22.08.2011 надійшла до ОСОБА_7 ) районного суду м.Миколаєва.
Постановою суду від 21.09.2011 кримінальну справу призначено до судового розгляду та 04.10.2011 ОСОБА_3 був присутнім в судовому засіданні. У наступне судове засідання, ОСОБА_3 не з'явився, у зв'язку із чим постановою суду від 10.10.2021 відносно нього було застосовано привід, а постановою суду від 03.11.2022 його оголошено в розшук і провадження по кримінальній справі зупинено. Одночасно змінено ОСОБА_3 було запобіжно захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.
На підставі постанови суду Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 18.11.2011 було заведено ОРС категорії «Розшук» № 0211040.
04.04.2019 ВПК Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області повідомив, що 03.04.2019 ОСОБА_3 затримано і доставлено до ІТТ м.Миколаєва та розшук ОСОБА_3 припинено, а ОРС «Розшук» № 0216094 закрито.
Постановою суду від 05.04.2019 провадження в кримінальній справі поновлено та змінено підсудному ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України), пов'язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження №5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку.
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд і в постанові від 20.10.2020 у справі № 204/4728/15-к (провадження № 51-735км20).
Як убачається з матеріалів кримінальної справи ОРС категорії «Розшук» № 0211040 відносно ОСОБА_3 заведена 18.11.2011 та припинена 04.04.2019.
Про процесуальний статус підсудного ОСОБА_3 був обізнаний, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, зокрема 04.10.2011 він був присутнім в судовому засіданні. В подальшому, в наступні судові засідання не з'являвся та відносно нього був застосований привіт, а потім розшук.
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він не був обізнаний про те, що перебував в розшуку, також не знав і про привід. В кінці 2011 року змінив місце свого проживання з м.Миколаєва на с.Михайлівка Новоукраїнського (Добровеличківського) району Кіровоградської області, так як його запевнив слідчий, що кримінальне провадження відносно нього буде закрито.
Весь цей час, разом із сім'єю, проживав за новим місцем проживання, де працевлаштувався, спочатку неофіційно, а з 24.04.2018 офіційно в СФГ «Євген», в якому працює по теперішній час. У 2013 році в нього народився син. Жив звичайним життям, не підозрюючи, що перебував у розшуку. У квітні 2019 року звернувся в Первомайське МРЕО для відновлення посвідчення водія, яке втратив, де йому повідомили, що він перебуває в розшуку. Відразу звернувся до адвоката та добровільно прибув до поліції і суду.
Надані ОСОБА_3 покази відповідають, його показам наданим в судовому засіданні 05.04.2019, в якому постановою суду було змінено підсудному запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Із наданих стороною обвинувачення доказів вбачається, що згідно відповіді ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНПУ в Миколаївській області від 26.05.2025 № 89827-2025 ОСОБА_3 перебував в державному розшуку, як особа яка переховується від суду ОРС № 0216094 з 18.11.2011 по 04.04.2019.
Надання розшукової справи, як повідомила прокурор, неможливе та як її знищено органом поліції по збігу п'ятирічного строку.
Згідно довідки ІЦ № 24-17112021/48002 від 17.11.2021 ОСОБА_3 до іншої кримінальності не притягувався та відомості про те, що він перебував в розшуку відсутні.
Із наданого ОСОБА_3 . Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», сформованого станом на 29.05.2025, вбачається, що в інформаційно-аналітичній системі відносно нього зареєстровано лише кримінальну справу за ч.3 ст.185 КК України, яка розглядається судом. Відомості про розшук відсутні.
Встановлені судом обставини та досліджені докази свідчать про формальне здійснення відносно ОСОБА_3 державного розшуку, оскільки відсутні докази умисного переховування підсудного від слідства та суду.
Доказів того, що ОСОБА_3 вчинив інше кримінальне правопорушення чи ухилявся від суду стороною обвинувачення суду не надано.
З урахуванням встановлених обставин та досліджених в судовому засіданні доказів, стороною обвинувачення підтверджено сплив строку давності притягнення підсудного до кримінальної відповідальності.
Таким чином, на теперішній час строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.185 КК України закінчився.
Відповідно до ст.7-1 КПК України (1960 року) провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків даності.
Відповідно до ч.2 ст.11-1 вказаного Кодексу, суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків даності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Враховуючи, що судом встановлено наявність усіх підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, та отримавши згоду підсудного на звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку з закінченням строку давності, роз'яснивши наслідки закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.185 КК України, на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв'язку із закінченням строку давності, а провадження по кримінальній справі закрити.
У кримінальній справі потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про визнання його цивільним позивачем по факту таємного викрадення належного його майна на загальну суму 4558,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 28 КПК України (1960 року) особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Із змісту цивільного позову вбачається, що він містить вимогу лише про визнання потерпілого цивільним позивачем та переліку викраденого майна і розміру заподіяної майнової шкоди, без зазначення даних підсудного та пред'явлення вимог до нього.
Потерпілий в судове засіданні не з'явився, цивільний позов у відповідність до вимог цивільного процесуального закону не привів, що дає суду підстави залишити цивільний позов без розгляду.
При цьому суд, звертає увагу, що залишення цивільного позову без розгляду не позбавляє потерпілого звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 7-11. 11-1. 26 КПК України (1960 року), ст.49 КК України, суд
постановив:
Клопотанням ОСОБА_3 задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.185 КК України, в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст. 49 КК України.
Провадження у кримінальній справі № 201100200575 від 12.07.2011 відносно ОСОБА_3 закрити.
Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди залишити без розгляду.
Запобіжний захід встановлений постановою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 05.04.2019 відносно ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.
Речові докази - уламок ключа, повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Процесуальні витрати в кримінальній справі відсутні.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
суддя ОСОБА_1