18.11.2025
Справа №489/4009/25
Провадження №2/489/2271/25
18 листопада 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Горецькою П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 29.06.2023-100002782 від 29.06.2023 у розмірі 16938,00 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,00 грн. Мотивуючи вимоги тим, що між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір (оферти) № 29.06.2023-100002782, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 9000 грн., строком на 42 дні. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 день користування кредитом, яка застосовуються протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 16938 грн, з яких: 9000 грн заборгованість за тілом кредиту, 7938 грн - заборгованість по процентах.
Від представниці відповідача надійшли пояснення по справі, які по суті є відзивом на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та інфляційних втрат за кредитним договором від 29.06.2023, у зв'язку з тим, що відповідач є військовослужбовцем, користується пільгами та гарантіями, передбаченими чинним законодавством України, а нарахування відповідних сум є неправомірними.
Ухвалою суду від 22.05.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
29 червня 2023 відповідач ОСОБА_2 ознайомився з умовами пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору.
Після ознайомлення з умовами кредитування та прийняття запропонованої пропозиції (оферти), відповідач підписав одноразовим ідентифікатором пропозицію кредитного договору (оферти) та Заявку на отримання кредиту № 29.06.2023-100002782 (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 29.06.2023-100002782 (кредитної лінії), а також підписав одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту.
ОСОБА_2 під час укладення кредитного договору № 29.06.2023-100002782пройшов ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами по справі кредитного договору в електронній формі.
Норми права та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Згідно з умовами кредитного договору № 29.06.2023-100002782, сума кредиту складає 9000,00 грн., строк, на який надається кредит 42 дні з дня його надання, дата повернення (виплати) кредиту 09.08.2023. Для перерахування коштів позичальником зазначено реквізити електронного платіжного засобу: 4731-18ХХ-ХХХХ-6813. Процентна ставка - фіксована незмінна в розмірі 2,1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надано кредит.
ТОВ "Споживчий центр" належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на загальну суму 9000,00 грн.
Перерахування коштів за кредитним договором було здійснено безготівково шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією.
Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 29.06.2023-100002782 від 29.06.2023, заборгованість ОСОБА_1 складає 16938 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 7938 грн.
Щодо клопотання представниці відповідачки про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та інфляційних втрат за кредитним договором від 29.06.2023, у зв'язку з тим, що відповідач є військовослужбовцем, слід зазначити наступне.
Відповідно до посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.
З посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Як вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 14.10.2024 № 288, ОСОБА_1 зарахований на котлове забезпечення при військової частини НОМЕР_4 з 16.10.2024.
Так, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно із роз'ясненнями Національного банку України у листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Відповідно до роз'яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01 лютого 2019 року №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.
Враховуючи, що відповідач перебуває на військовій службі він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов'язку сплачувати процентів за користування кредитом.
Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Таким чином, на час укладення кредитного договору № 29.06.2023-100002782, в період виконання його умов, а також на даний час відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також був відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
Оскільки доказів повернення відповідачем заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9000,00 грн. матеріали справи не містять, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у розмірі 9000,00 грн. (за тілом кредиту), в задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками суд відмовляє.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1283,87 грн. (задоволено 53% від фактично заявлених вимог).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.06.2023-100002782 від 29.06.2023 у розмірі 9000 грн. 00 коп..
В задоволенні вимоги щодо стягнення відсотків - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1283 грн. 87 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 113-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено «18» листопада 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева