Справа № 489/6832/25
Провадження № 2/489/3241/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа - Товарна біржа «Нерухомість-Центр»,
встановив:
В серпні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника за довіреністю ОСОБА_6 , звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.
В обґрунтування вимог вказав, що 30.09.1999 між його матір'ю ОСОБА_7 з однієї сторони як покупцем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах і від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з іншої як продавцями було укладено договір купівлі-продажу, за яким мати позивача купила квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений на Товарній біржі «Нерухомість-Центр» за № 2-548 від 30.09.1999 та зареєстровано в ММБТІ 15.10.1999 за реєстровим № 16646. Всі умови договору сторони виконали, проте договір не було посвідчено нотаріально.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_7 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй зазначеної квартири. Позивач у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки він є спадкоємцем після смерті своєї матері. Однак видача свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 є неможливою, оскільки договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально, про що 02.07.2025 приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ніка Н.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. На теперішній час вказаний договір підлягає визнанню дійсним у судовому порядку.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі; витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ніки Н.В. копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копія витребуваної спадкової справи надійшла на адресу суду 12.09.2025.
Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 27.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явились, від представника позивача - ОСОБА_6 27.10.2025 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином, шляхом направлення рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки, а також додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада». Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Відповідачі причини своєї неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.
Представник третьої особи Товарної біржі «Нерухомість-Центр» в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_7 , є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9).
30.09.1999 між ОСОБА_7 , як покупцем та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах і від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як продавцями, був укладений договір № 2-548 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстрований на Товарній біржі «Нерухомість-Центр» за № 2-548 (а.с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_7 (а.с. 8).
Згідно копії спадкової справи № 1/2025, витребуваної на запит суду, позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ніки Н.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_7 (а.с. 40-59). Інші особи із заявами про прийняття спадщини не звертались.
В той же час, відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , оскільки подані документи не відповідають вимогам законодавства, правоустановлюючий документ неможливо прийняти для оформлення спадщини (договір не був посвідчений нотаріально).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін цього договору вимог щодо порушення їх прав не заявив.
Після укладання договору купівлі-продажу квартири, а саме 15.10.1999, покупцем було зареєстровано право власності в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 16646, яке на час виникнення спірних правовідносин мало повноваження реєстраційного органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 01.12.1995, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов'язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.
У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої спадкові права щодо отримання спадщини після смерті своєї матері, яка була покупцем за договором, оскільки даний договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.
З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири його сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права відносно нерухомого майна, договір виконано повністю, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позивач не просить відшкодувати йому судові витрати, тому з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК та віднести судові витрати на рахунок позивача.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2-548 від 30.09.1999, укладений на Товарній біржі «Нерухомість-Центр» та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 15.10.1999 за реєстровим № 16646, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах і від імені своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_7 , купила квартиру АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 РНОКПП - невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_5 , РНКПП - невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;
третя особа: Товарна біржа «Нерухомість-Центр», ЄДРПОУ 327029, адреса: м. Миколаїв, вул. Аркасівська, 28.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя Г.А. Микульшина