Справа
№ 489/7059/25
Провадження
№3/489/1847/25
17 листопада 2025 р. м. Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва Губницький Д. Г., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-28 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який перебуває на посаді директора ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 364583 від 17.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи відповідальною посадовою особою за утримання доріг місцевого значення на підходах до залізничних переїздів, перебуваючи на посаді директора ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» не виконав законної вимоги припису працівника Національної поліції № 83 від 09.04.2025 року, що виразилось у наявності вибоїн дорожнього покриття, відсутності дорожніх знаків, не скошена трава на узбіччі, чим порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 188-28 КУпАП.
Про місце і час розгляду справи ОСОБА_1 був сповіщений належним чином, проте в судове засідання не з'явився. Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, останній був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином повідомлений про розгляд справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно нього, не вчинялось, тому в силу ч. 1ст. 268 КУпАП справа розглядається за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.14 КУпАП посадові особи підлягають відповідальності за правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
За змістом ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, в тому числі: розробка програмта здійсненнязаходів щодорозвитку,удосконалення,ремонту таутримання убезпечному длядорожнього рухустані доріг,вулиць тазалізничних переїздів,зон відчуження; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Частиною 2 та 4 ст. 27 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.
У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Національної поліції, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.
Статтею 51 Закону визначено, що контроль у сфері дорожнього руху спрямований на забезпечення дотримання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та об'єднаннями, а також громадянами вимог законодавства України про дорожній рух, а згідно зі ст. 52 вказаного закону визначено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно зі ст. 52-3 вказаного закону до повноважень Національної поліції України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серед інших, належить, зокрема: участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Диспозицією статті 188-28 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб Національної поліції України щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (формальний склад).
Суб'єкт даного правопорушення спеціальний, тобто керівники дорожньо - будівельних, шляхо-експлуатаційних, транспортних, комунальних та інших підприємств, установ і організацій, що забезпечують безпеку дорожнього руху, або інші посадові особи, безпосередньо відповідальні за дотримання правил, нормативів і стандартів у сфері безпеки руху транспорту й пішоходів.
Сукупний аналіз наведених вище норм свідчить, що обов'язковими умовами притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-28 КУпАП, є: перебування ділянки дороги (залізничних переїздів) на балансі відповідного власника (органу влади, місцевого самоврядування тощо); виявлення документально зафіксованих недоліків в частині експлуатаційного стану автодоріг (ямковість, відсутність дорожніх знаків та інше); направлення у встановленому порядку посадовими особами уповноважених підрозділів Національної поліції законних вимог (приписів) відповідним посадовим особам, відповідальним за утримання ділянки дороги (залізничних переїздів) в належному експлуатаційному стані; наявність у суб'єкта правопорушення (конкретної посадової особи) чітко визначених законодавством обов'язків щодо утримання ділянки дороги (залізничних переїздів); невиконання законних вимог (приписів) відповідальними посадовим особами органу власника ділянки дороги (залізничних переїздів).
Тобто при розгляді адміністративної справи, суд повинен встановити власника ділянки дороги, на якого покладено забезпечення її безпечного експлуатаційного стану, відповідальну посадову особу за утримання ділянки дороги (залізничних переїздів) в належному експлуатаційному стані, наявність невиконаної вимоги (припису), що буде відповідати ознакам складу правопорушення, диспозиції статті, до якої притягується особа за порушення вимог законодавства. В іншому випадку, відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, то долучена вимога (припис) від 09.04.2025 року № 83 адресована директору ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» ОСОБА_1 не містить відомостей щодо її надсилання чи вручення ОСОБА_1 , в тому числі: у відповідних графах про отримання вимоги відсутні будь-які відомості щодо особи, яка його отримала, відсутній відповідний підпис чи відомості щодо її направлення особі. Таким чином, відсутні докази отримання вимог (приписів) ОСОБА_1 або ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області».
Крім цього, матеріали справи не містять відомостей про те, що зазначені у вимозі (припису) ділянки дороги (залізничні переїзди) перебувають саме на балансі ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» і документального підтверджень повноважень ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, та суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази у справі, проаналізувавши їх у сукупності, суддя приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень не підтверджена наявними доказами, оскільки з наданих суду доказів не вбачається, що: ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» є власником ділянки дороги, на яке покладено забезпечення її безпечного експлуатаційного стану; саме ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою за утримання ділянки дороги (залізничних переїздів) в належному експлуатаційному стані; ОСОБА_1 взагалі отримував вимоги (приписи) чи був обізнаний про їх наявність.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.188-28 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 251, 280, 283 КУпАП, суд -
Закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-28 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д. Г. Губницький