Справа № 452/2470/25
Провадження № 2/452/1174/2025
"13" листопада 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги аргументує тим, що 6 серпня 2024 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Договір позики №2389711, відповідно до якого товариство надало особі фінансовий кредит у сумі 8000грн із зобов'язанням повернути його разом із відсотками за користування терміном на 20 днів у строк до 25.08.2024р. ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором; ОСОБА_1 не повернув своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у додатку до Договору Позики та Розрахунку заборгованості; надалі на підставі Договору факторингу від 14.06.2021р. та Додаткових угод від 28.07.2021р., від 13.06.2022р., від 23.12.2024р. укладених між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», останнє набуло право вимоги заборгованості за вказаними Договором позики. Враховуючи порушення зобов'язання за Договором позики №2389711 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 25200грн, з яких 8000грн - заборгованість за основною сумою боргу, 15,2грн - заборгованість за відсотками, 16000грн - заборгованість за пенею; 1184,8грн - комісія за надання позики. Відтак просять присудити стягнути із відповідача вказану суму та понесені судові витрати.
Відзиву на позов від відповідача до суду не поступало; позивачем подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника і у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.
У зв'язку з наведеним і, вивчивши матеріали справи, суд уважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:
Судом установлено, що 6 серпня 2024 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №2389711, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 8000грн терміном на 20 днів строком до 25.08.2024р. із сплатою денної процентної ставки 0,01%, а він у свою чергу зобов'язувався повернути кошти із відсотками за користування.
Із Додатку №1 до Договору позики №2389711 вбачається, що чиста сума кредиту за розрахунковий період з 06.08.2024р. по 25.08.2024р. становить 9200грн, з яких 8000грн - сума кредиту за договором, 15,2грн - проценти за користування кредитом, 1184,8грн - комісія за надання кредиту.
Згідно Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року та Додаткових угод від 28.07.2021р., 13.06.2022р., 23.12.2024р., ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги заборгованості за вищевказаним Договором позики.
Відтак із Витягу з реєстру боржників №39 від 23.12.2024р. до Договору факторингу та розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 заборгував позивачу за Договором Позики №2389711 - 25200грн, з яких 8000грн - заборгованість за основним боргом, 15,2грн - заборгованість за відсотками, 16000грн - заборгованість за пенею; 1184,8грн - комісія за надання позики.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору позики, неналежно виконуючи взяті на себе зобов'язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитних договорів суду не представлено. Зазначене підтверджується наданими розрахунками заборгованості.
Щодо стягнення з відповідача в користь позивача 1184,8грн комісії за надання кредиту, яка встановлена договором, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 9 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь товариства винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року в справі №343/557/15-ц.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що положення Договору позики №2389711 від 6 серпня 2024 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1184,8грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення такої з відповідача.
Звертаючись з позовними вимогами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить також стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання зобов'язання за договором позики у розмірі 16000грн.
У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Так як відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за даним кредитним договором під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявленої в позовних вимогах пені у загальному розмірі 16000 грн.
За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та слід стягнути із відповідача заборгованість за Договором позики в сумі 8000грн та заборгованість за простроченими відсотками в сумі 15,20грн, разом 8015,20грн, що передбачено у поданих ним розрахунках виходячи із законодавчих норм, у стягненні комісії та пені слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 3028грн.00коп., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією №121076 від 24.06.2025р.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 968,96грн (8015,20 х 100% : 25200грн= 32%; 3028 грн. х 32% = 968,96грн).
Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, ст. 526, 1054 ЦК України, суд
Позов ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , - в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ-35625014, рах. IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»), - суму коштів 8015,2грн (вісім тисяч п'ятнадцять гривень 20коп) за Договором позики №2389711 від 6 серпня 2024 року та 968,96грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96коп) сплаченого судового збору.
У решті частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.
Суддя