Справа № 450/4549/25 Провадження № 3/450/2411/25
04 листопада 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 29.09.2025 року о 04 год. 05 хв. в с. Давидів, вул. Сонячна, 102, керував автомобілем AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування, протягом року був повторно позбавлений права керування терміном на п'ять років, а саме Зборівським районним судом Тернопільської області від 25.04.2025 року. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань до суду не скеровував.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України»(Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1а ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468021 від 29.09.2025 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468014 від 29.09.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.09.2025 року; рапортом від 29.09.2025 року; формою виводу адмінпрактики щодо ОСОБА_1 від 29.09.2025 року; постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 24.04.2025 року; довідкою старшого інспектора САП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Вікторії Чухай від 30.09.2025 року.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
У відповідності до абзацу 4 п. 28 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 року №18) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468021 від 29.09.2025 року, транспортний засіб AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , однак інших відомостей щодо належності такого транспортного засобу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає достатнім, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті ч. 5 ст. 126 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605, 60 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук