Справа № 450/4685/25 Провадження № 3/450/2462/25
07 листопада 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 06.10.2025 року о 11 год. 00 хв. в с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 135А, керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним, під час здійснення маневру повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди для інших учасників дорожнього руху, у результаті чого відбулось зіткнення із автомобілем марки AUDI A6 н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілих немає.
Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, змоги прибути на вказану дату не має, оскільки є діючим військовослужбовцем та на момент розгляду справи судом буде знаходитись у зоні бойових дій, а також вказав, що вину у вчиненому визнає повністю.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги п. 10.1 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 475073 від 06.10.2025 року; схемою місця ДТП від 06.10.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.10.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.10.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 /вісімсот п'ятдесят/ грн. в дохід держави.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук