ЄУН: 336/2249/25
Провадження №: 2/336/1957/2025
19 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зубенко О.А. звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру сплачуваних аліментів.
В обґрунтування позову зазначено, що сторони мають спільних дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно судового наказу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2024 року у справі № 332/5956/24 із нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 16 жовтня 2024 року, і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. На підставі вказаного судового наказу було відкрито виконавче провадження 76702966.
Водночас, у позивача від іншого шлюбу є син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання якого рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2011 № 2-961 з позивача стягнуто на корись ОСОБА_6 аліменти в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини. Відкрито виконавче провадження № 26941684.
Отже, наразі загальний розмір стягнутих з позивача аліментів складає 75,00% від його доходу, що унеможливлює виконання позивачем своїх зобов'язань належним чином та призводить до утворення заборгованості та до суттєвого зменшення матеріального стану позивача.
Посилаюсь на зміну обставин, що впливають на визначений розмір аліментів і з урахуванням вимог ст. 192 СК України, факт наявності у позивача ще однієї дитини від іншого шлюбу і присудження на її утримання аліментів, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2025 р. відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її на підставі ст. 274 ч. 4 п.1 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз'яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.
Відповідач відзив на позов не подала.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Клопотань від учасників справи не надходило.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд зазначає, що між сторонами існує спір, який випливає із сімейних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2024, з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) на всіх дітей, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. За судовим наказом відкрито виконавче провадження № 76702966.
Також, від попереднього шлюбу з ОСОБА_6 позивач має неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2011 у справі 2-961/11, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 28.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки про доходи від 23.01.2025, ОСОБА_1 працює на ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» на посаді електрогазозварювальника та отримує заробітну плату. Загальна сума доходу з 01.07.2024 по 31.12.2024 без врахування аліментів становить 99 403,73 гривень.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров'я учасників аліментних відносин.
Частиною 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, позивач просить зменшити розмір аліментів з 1/2 до 3/8 частки заробітку (доходу) щомісячно на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази про погіршення матеріального стану позивача з моменту винесення судового наказу від 22.10.2024 та не вбачається, що позивач змінив місце роботи чи його заробітна плата зменшилась, а факт стягнення з позивача аліментів на дитину від іншого шлюбу, не є безумовної підставою для зменшення розміру аліментів.
Такого ж висновку дійшов Верховних Суд у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 565/1059/21 де зазначено, що оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з стягненням аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в позові. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Разом із тим, розмір аліментів, що стягуються за рішенням суду відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину від іншого шлюбу, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 8 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, де зазначено, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, на користь якої він сплачує аліменти.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 6 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 вказує про те, що аналіз ч.1 ст.192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів, при цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Разом з тим Верховний Суд прийшов до висновку, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, на утримання якої він сплачує аліменти та суперечитиме її інтересам.
Аналогічної позиції дотримувався Верховний Суд у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц.
Отже, належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення майнового стану позивача, у тому числі, у зв'язку з стягненням аліментів на дитину від іншого шлюбу, згідно рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2011 у справі № 2-961/11. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Також позивачем не підтверджено того, що позивач, після присудження судовим рішенням аліментів, став непрацездатним, хворіє.
Тому розмір аліментів, визначений судовим наказом Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2024 у справі № 332/5956/24 відповідає вимогам сімейного законодавства, а зменшення розміру аліментів, присуджених до стягнення, у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні ще одну дитину, народжену від іншого шлюбу, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від попереднього шлюбу та суперечитиме його інтересам.
Ураховуючи наведене, приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги не надав, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів, а тому в задоволенні позову потрібно відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд залишає судові витрати на стороні позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України, зазначаються наступні відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя Ю.А.Галущенко