ЄУН: 336/4816/18
Провадження №: 6/336/324/2025
19 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участі секретаря судового засідання Уткіної Є., розглянувши заяву представника боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 - адвоката Жидкової Лілії Іванівни, стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби ВДВС у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) про визнання виконавчого листа № 336/4816/18 від 04.08.2025 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника за виконавчим провадженням безпідставно одержаних стягувачем коштів за виконавчим документом,-
У провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває заява представника боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 - адвоката Жидкової Л.І., про визнання виконавчого листа №336/4816/18 від 04.08.2025 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника за виконавчим провадженням безпідставно одержаних стягувачем коштів за виконавчим документом, в якій остання просить суд:
-Заяву боржника у виконавчому ОСОБА_1 , боржник у виконавчому провадженні АТ КБ «Приват Банк», заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби ВДІВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) про визнання виконавчого листа від 04.08.2025 №336/4816/18 таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №336/4816/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;
-Визнати виконавчий лист №336/4816/18, виданий 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 28.06.202 року по справі №336/4816/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором від 28.01.2014 року б/н у розмірі 14670, 13 грн. таким. Що не підлягає виконанню.
-Стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані стягувачем АТ КБ «Приват Банк» кошти за виконавчим документом від 04.08.2025 №336/4816/18, який виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Свої вимоги представник заявника обґрунтовує тим, що за рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя по справі №336/481/18 присуджено стягнути з неї на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570) стягнення заборгованості по кредитному договору № б/н від 28.01.2014 в сумі 116 891,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист від 05.06.2019 №336/4816/18 та Центральним ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) 09.09.2019 було відкрито виконавче провадження ВП №59651126.
29.05.2024 року ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 року по цивільній справі № 336/4816/18. Постановою Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 року по справі 336/4816/18 скасовано. Прийняте нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість в розмірі 14 670, 13 грн. в іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2090,17 грн.
02.07.2024р. державний виконавець Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ(м. Одеса) Кабаченко Ю.Ю. подав до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , в якому було зазначено, що на виконанні у Централізованому ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) знаходиться ВП № 59651126 з виконання виконавчого листа №336/4816/18, виданого 05.06.2019р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором « б/н від 28.01.2014 р. у розмірі 11 689,44 грн. державний виконавець в поданні зазначив, що станом на 14.06.2024 р. рішення суду не виконано, заборгованість за виконавчим провадженням становить 32 400 грн. та на користь державного бюджету України виконавчий збір становить 11 119, 07 гр. з подання державного виконавця вбачалось, що боржник на час звернення державного виконавця до суду з вказаним поданням виплатила за вказаним виконавчим провадженням на виконання рішення суду 84491,44 грн. та переплатила заборгованість, стягнутої за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 12.11.2018 року по даній цивільній справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2024 року подання державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кабаченко Ю.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 . Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.10.2024 року скаргу задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2024 року в цій справі скасовано. У задоволенні подання державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовлено.
Таким чином, виконавчий лист Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 28.06.2024 №336/4816/18 є таким, що не підлягає виконанню повністю у зв'язку із повним виконанням постанови Запорізького апеляційного суду до винесення цієї постанови під час виконання Центральним ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 року по цивільній справі 336/4816/18 у ВП №59651126 від 09.09.2019 року. З ОСОБА_1 повністю стягнута заборгованість по кредитному договору № б/н від 28.01.2014 року.
В судове засідання 19.11.2025 учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частиною третьою статті 432 ЦПК України передбачено, що до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Вивчивши доводи та підстави поданої заяви, дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд доходить наступного.
Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 336/4816/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 у вказаній цивільній справі, позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за за кредитним договором б/н № в сумі 116 891,44 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.
05.06.2019 на примусове виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист.
Постановою Центрального ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 09.09.2019 відкрито виконавче провадження №59651126 з примусового виконання виконавчого листа №336/481/18 виданого 05.06.2019 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 116 891,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.
29.05.2024 до Запорізького апеляційного суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28.06.2024, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 скасовано та ухвалено нове, в якому стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 14 670, 13 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнутоз АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору 2090,17 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
За матеріалами справи убачається, що ОСОБА_1 не зверталася із заявою до суду апеляційної інстанції про здійснення повороту виконання рішення суду та Запорізький апеляційний суд скасовуючи рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог не допустив повороту виконання рішення суд, яке на час його скасування виконано в повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Загалом підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково не є виключним.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.
Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо пов'язане із питанням набрання судовим рішення законної сили, одним із проявів якого є реалізованість й виконуваність судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, суд доходить висновку, що виконавчий лист №336/4816/18, виданий 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 14 670,13 грн., незважаючи на повне виконання рішення, слід визнати таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із скасуванням рішення суду на підставі якого такий виконавчий лист було видано.
Що стосується інших вимог заяви ОСОБА_1 , то останні задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною першою статті 40 цього ж Закону визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 цього ж Закону, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Статтею 45 Закону визначено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
За матеріалами справи встановлено, що усі дії з примусового виконання виконавчого листа №336/4816/18 виданого 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 28.01.2014 р. в сумі 14 670,13 грн. державним виконавцем вчинені у період чинності рішення суду на підставі якого він був виданий.
Отже, на час стягнення з боржника основної суми боргу та витрат виконавчого провадження, та відповідно на час постановлення державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) постанов про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, розмір мінімальних втрат виконавчого провадження, арешт коштів боржника, рішення суду на підставі якого було видано виконавчий лист набрало законної сили та підлягало примусовому виконанню, а тому виконавець принцип «розумної обачності» не порушував.
Ураховуючи фактичні обставини, які склалися у цій справі, відсутні підстави для скасування постанов державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 09.09.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 59651126, про стягнення з боржника основної винагороди, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, про розмір мінімальних втрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 28.01.2014 р. в сумі 14 670,13 грн. набрало законної сили 28.06.2024 та підлягало примусовому виконанню, а постанова Запорізького апеляційного суду, якою рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 скасовано, було постановлено 28.06.2024, тобто після повного фактичного виконання рішення суду.
Щодо стягнення з на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 14 670,13 грн як безпідставно стягнені на підставі помилкового та скасованого рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2018 по справі №336/4816/18, то такі вимоги не можуть бути розглянуті та вирішені судом в порядку визначеному Розділом VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» Цивільного процесуального кодексу України, що не позбавляє боржника на звернення до суду з позовом в зальному порядку.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 89, 258-260, 261, 353, 354, 432, 444 ЦПК України, суд
Заяву представника боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 - адвоката Жидкової Лілії Іванівни, стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби ВДВС у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) про визнання виконавчого листа № 336/4816/18 від 04.08.2025 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь боржника за виконавчим провадженням безпідставно одержаних стягувачем коштів за виконавчим документом - задовольнити частково.
Визнати виконавчий лист №: 336/4816/18, виданий 04.08.2025 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі № 336/4816/18 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 28.01.2014 року в сумі 14 670,13 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів після її оголошення шляхом подання апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.А. Галущенко