1Справа № 335/10676/25 2/335/4379/2025
18 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Нікітіної Юлії Сергіївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Нікітіної Юлії Сергіївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді від 31.10.2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позовна заява подана без додержання вимог ст.175,177 ЦПК України та надано представнику позивача 5-денний строк для усунення недоліків з дня вручення цієї ухвали.
Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвала судді від 31.10.2025 року доставлено до електронного кабінету представника позивача та позивача 10.11.2025 року.
Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою ЄСПЛ, суд виходив з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На теперішній час недоліки, зазначені в ухвалі судді від 31.10.2025 року представником позивача або позивачем не усунуто.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'ятиднів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
В зв'язку з викладеним, суд вважає, що у встановлений судом строк, представник позивача або позивач вимоги, визначені статтею 175,177 ЦПК України не виконали, а тому позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.185,258-261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Нікітіної Юлії Сергіївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В.Воробйов